Legal Bulletin
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365
Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Розвиток наукової думки щодо поняття «Публічний інтерес»(Університет «КРОК», 2024) Дзісяк, О.П.; Шершеньков, Д.М.; Дзісяк, Олег ПетровичУ статті аналізується історичний розвиток уявлень про публічні, державні та приватні інтереси з особливим акцентом на становленні людиноцентричних концепцій у суспільній свідомості. Поняття «публічний інтерес» розглядається як компроміс між інтересами держави та особи, особливо в контексті публічно-правових відносин. Досліджено еволюцію категорії «публічний інтерес» у політико-правовій науці, її взаємодію з приватними інтересами та трансформацію акцентів залежно від історичних обставин. Окрему увагу приділено впливу соціологічної школи права на формування концепції публічного інтересу, а також особливостям радянського періоду, коли інтереси індивіда замінювались інтересами партії. Особливо акцентовано на сучасних викликах та євроінтеграційних прагненнях України, що потребують глибшого розуміння публічного інтересу як відображення суспільних потреб. Підкреслено значення збалансування публічних і приватних інтересів для вдосконалення правового регулювання, з урахуванням історичних паралелей та ідей Аристотеля, Р. Ієрінга та Дж. Локка. Окремо розглянуто історичні традиції поділу права на публічне і приватне: публічне право спрямоване на захист колективних інтересів, тоді як приватне – на захист прав окремих осіб. Згадано внесок Р. Ієрінга у юридичну науку, який запровадив категорію інтересу в правову практику, акцентуючи на механізмах захисту інтересів у різних сферах права. Також досліджується зміна підходів до розуміння державних інтересів, у межах яких сучасні дослідники прагнуть розмежувати поняття «публічного інтересу» та «державного інтересу». Значна увага приділена ролі Європейського суду з прав людини у встановленні балансу між приватними і публічними інтересами, де практика ЄСПЛ демонструє, як державні інтереси можуть обмежувати приватні права, визначаючи межі державної влади. У статті досліджуються загальні заходи, спрямовані на подолання системних проблем, виявлених у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). До таких заходів належать удосконалення чинного законодавства, зміни у практиці його застосування та забезпечення професійної підготовки правозастосовних кадрів. Інтеграція посилань на рішення ЄСПЛ в українську судову практику сприяє зміцненню правової системи та захисту прав громадян. Поняття «публічний інтерес» трактується як сукупність суспільних потреб, визнаних державою, реалізація яких забезпечується засобами публічного управління та спрямована на дотримання прав і свобод людини. Спостерігається поступова трансформація наукових підходів, національного законодавства та правової практики у напрямі досягнення балансу між публічними та приватними інтересамиДокумент Теоретичні підходи до реалізації зовнішніх функцій Україною та Угорщиною на сучасних етапах державотворення(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВ умовах воєнного стану зростає важливість оптимізації процесів державотворення. Особливості сучасної української державності знайшли своє відображення, перш за все, у модифікації функцій держави, а тому дослідження теоретичних підходів реалізації зовнішніх функцій у контексті досвіду України та її держави-сусіда Угорщини є вкрай актуальною темою. Оскільки питання державотворення в сучасних умовах не може йти в супереч міжнародному напрямку держави, то варто наголосити, що і не повинно залежати від держави, яка активно відстоює та намагається поширювати свої прямо протилежні підходи до розуміння державотворення. З відліком від 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення на територію вільної, незалежної, суверенної держави Україна, реальність для людей стала «епізодичною», а підходи до державотворення почалися докорінно переглядатися, в пошуку відповіді на питання, з якого ж моменту шлях державотворення почав давати тріщини. Варто відзначити, що такі тріщини почали проявлятися і з 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція на сході України (АТО), яка по суті була тією ж війною, хоч і з меншим територіальним поширенням, проте люди гинули й тоді. Сьогодні ми можемо бачити, що реалізація зовнішніх функцій України та Угорщини є опозиційними, де Угорщина, намагаючись проводити дворівневу політику в бік свого юридичного статусу, як країни ЄС, «обережно» висловлюючись про засудження військових дій російської армії на території України, так і в бік російської співпраці. Так, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан став першим європейським лідером, який зустрічався з російським президентом з квітня 2022 року. У даній науковій статті ми робимо наголос і на євроінтеграційні процеси, які потребують критичного осмислення. Також приділено увагу питанню надання європейської фінансової допомоги Україні на наступні три роки у сумі 50 млрд євро та протидійну позицію угорського лідера Віктора Орбана на цей крок від ЄС до України, який у свій час висловлював навіть погрози застосування «ручного гальма» аби не допустити такого фінансування