Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Суспільно-небезпечні наслідки – ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст.291 ККУ(Університет «КРОК», 2019) Гіжевський, В.К.; Світлак, І.І.; Скірський, І.В.У статті представлений науково-теоретичний аналіз ст. 291 Кримінального кодексу України. Запропоновано ґрунтовне дослідження суспільно небезпечних наслідків як ознаки об’єктивної сторони даного злочину. Для характеристики суспільно небезпечних наслідків, які наступили внаслідок посягання на суспільні відносини, що охороняються ст. 291 Кримінального кодексу України, використані оціночні поняття, зміст яких розкривається шляхом аналізу наукових досліджень, системного аналізу кримінально-правових норм та практики їх застосування, а також відомчих актів. За кримінально-правовою доктриною і на підставі аналізу узагальнень матеріалів судової практики пропонується характеристика такого кримінально-правового наслідку, як «загибель людей». Нормативний підхід тлумачення поняття «загибель людей» досліджено вконтексті характеристики чинного загального та спеціального законодавства України, а також з урахуванням правової позиції Верховного Суду України. На підставі аналітичного дослідження існуючих науково-теоретичних тлумачень «інші тяжкі наслідки» в статті конкретизується зміст таких злочинних наслідків, з їх подальшою диференціацією. Деталізуючи «інші тяжкі наслідки», автори виокремлюють: наслідки у вигляді тілесних ушкоджень, наслідки у вигляді особливо великої майнової шкоди, наслідки у вигляді великої майнової шкоди. Висловлено позицію щодо доцільності виділення «особливо великої майнової шкоди» як окремої, самостійної кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ст. 291 Кримінального кодексу України, відповідно, фінансові витрати для усунення наслідків пропонується розглядати як критерій для розмежування таких категорій, як «особливо велика шкода» та «велика шкода». Обґрунтовується авторська позиція аналізом транспортних подій на залізничному транспорті, що класифікуються як катастрофи (аварія із серйозними наслідками), аварії, інциденти, що дає підстави оцінити рівень небезпеки діяльності суб’єктів перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом. Загальні ознаки залізничних транспортних подій висвітлюються на підставі порівняльно-правового огляду регламентації даних відносин у вітчизняному законодавстві й у відповідних Директивах Європейського Союзу. В статті здійснено спробу сформулювати уніфікований підхід щодо розуміння суспільно небезпечних наслідків («загибель людей», «інші тяжкі наслідки»), які включені законодавцем у конструкцію диспозиції норм ст. 291 Кримінального кодексу України. Авторами запропоновано доповнити чинну редакцію ст. 291 Кримінального кодексу України, що сприятиме вдосконаленню кримінального законодавства та правильному застосуванню кримінального закону на практиціДокумент Спадковий договір: основи теорії(Університет «КРОК», 2019) Гіжевський, В.К.; Остролуцький, М.В.У статті аналізуються підходи до визначення юридичної характеристики спадкового договору. Розглянуті основні ознаки договору, які визначають його місце в системі цивільно-правових договорів. Висвітлено його правову природу в зарубіжних правових системах. Обґрунтовано ознаки спадкового договору як одностороннього, консенсуального, оплатного або безоплатного, довготривалого, алеаторного договору. Аналізуються різні точки зору науковців з даного питання. Узагальнено доктринальні та правозастосовні позиції щодо визначення особливостей правового регулювання відносин, що виникають на підставі цього юридичного факту. Також у статті розглядаються питання історичного розвитку, всебічного дослідження, визначення спадкового договору за законодавством України. Висвітлюються учасники даного виду договору, визначається обсяг дієздатності, необхідний та достатній для укладення ними цього договору. Розглянута форма укладення, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору, вивчається питання спадкового договору подружжя. Розглядається спадковий договір як нормативно закріплений інститут спадкового права, який містить ознаки договірних правовідносин. Схарактеризовано способи призначення особи, яка здійснює контроль за виконанням спадкового договору. Зазначаються гарантії учасників договору, щодо додержання їх прав та законних інтересів, можливість розірвання даного виду договору. Проводиться аналіз питання контролю за додержанням умов договору набувачем та виносяться пропозиції щодо законодавчого вдосконалення цього питання. Зазначено, що чинним Цивільним кодексом України передбачено низку нових правових інститутів, серед яких інститут спадкового договору. Наголошено на дискусійному характері питання про місце цього інституту у Цивільному кодексі України. Розглянуто порівняння спадкового договору з договором довічного утримання, визначенні основні критерії розмежування спадкового договору та інших правочинів у цивільному праві, що можуть стосуватись відчуження майна. Розглянуто особливості виконання спадкового договору після смерті відчужувача. Досліджено тлумачення поняття спадкового договору сучасними науковцями. Проаналізовано чинне законодавство для глибшого розуміння спадкового договору. Визначено предмет, істотні умови розірвання та забезпечення виконання спадкового договору. Визначаються особливості спадкового договору саме як правочину у цивільному праві, наголошено на доцільності укладення спадкового договору з метою захисту майнових прав відчужувача. Доведено, що спадковий договір є різновидом цивільно-правових договорів, а не видом спадкування у цивільному праві.Документ Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: історія і сучасність(Університет «КРОК», 2019) Гіжевський, В.К.; Бабенко, В.В.У статті розглянуто поняття, сутність, зміст, мета, значення та основні напрями митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) в Україні. Наведено основні етапи еволюції вітчизняної системи митного регулювання та проаналізовано ключові особливості, характерні для кожного періоду. Реформування митної системи України є тривалим та ускладненим різноманітними об’єктивними та суб’єктивними чинниками. Законодавча база все ще залишається досить громіздкою та знаходиться в процесі постійного вдосконалення. Адаптація до міжнародних норм та правил потребує все більшого сприяння з боку держави. Проведено порівняльний аналіз та дослідження розвитку нормативно-правового забезпечення адміністрування митних платежів в Україні. Недостатня прозорість практичного визначення митної вартості товарів під час виконання митних формальностей в нашій державі вважається чи не найбільшою і найголовнішою проблемою при нарахуванні митних податків та зборів від початку її запровадження. Висвітлено сучасний стан розвитку митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Сьогодні розвиток світової економіки характеризується суттєвим збільшенням ускладнених міжнародних економічних зв’язків. Недосконалість митної політики держави значною мірою сприяє тінізації зовнішньоекономічної діяльності та передує виникненню корупційних схем. Запровадження національної електронної транзитної системи та підключення України до New Computerised Transit System (далі – NCTS) – це не лише суттєве наближення нашої держави до світової практики, це встановлення єдиних правил з переміщення товарів через кордони для 35 країн в режимі реального часу. День початку роботи системи програмного продукту «NCTS» повинен стати новою датою для відліку чергової епохи в розвитку системи митного регулювання в історії незалежності нашої держави. Окреслено проблеми реалізації митної політики та надано пропозиції щодо вирішення основних проблем у системі митного регулювання в Україні. Сьогодні підвищення ефективності митної політики є обов’язковою передумовою успішної реалізації євроінтеграційних прагнень нашої держави.Документ Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: історія і сучасність(Університет «КРОК», 2019) Гіжевський, В.К.; Бабенко, В.В.У статті розглянуто поняття, сутність, зміст, мета, значення та основні напрями митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в Україні. Наведено основні етапи еволюції вітчизняної системи митного регулювання та проаналізовано ключові особливості характерні для кожного періоду. Реформування митної системи України є тривалим та ускладненим різноманітними об’єктивними та суб’єктивними чинниками. Законодавча база все ще залишається досить громіздкою та знаходиться в процесі постійного вдосконалення. Адаптація до міжнародних норм та правил потребує все більшого сприяння з боку держави. Проведено порівняльний аналіз та дослідження розвитку нормативно-правового забезпечення адміністрування митних платежів в Україні. Не достатня прозорість практичного визначення митної вартості товарів під час виконання митних формальностей в нашій державі вважається чи не найбільшою і найголовнішою проблемою при нарахуванні митних податків та зборів від початку її запровадження. Висвітлено сучасний стан розвитку митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Сьогодні розвиток світової економіки характеризується суттєвим збільшенням ускладнених міжнародних економічних зв’язків. Недосконалість митної політики держави значною мірою сприяє тінізації зовнішньоекономічної діяльності та передує виникненню корупційних схем. Запровадження національної електронної транзитної системи та підключення України до New Computerised Transit System (далі – NCTS) – це не лише суттєве наближення нашої держави до світової практики, це встановлення єдиних правил по переміщенню товарів через кордони для 35 країн в режимі реального часу. День початку роботи системи програмного продукту «NCTS» повинен стати новою датою для відліку чергової епохи в розвитку системи митного регулювання в історії незалежності нашої держави. Окреслено проблеми реалізації митної політики та надано пропозиції щодо вирішення основних проблем у системі митного регулювання в Україні. Сьогодні підвищення ефективності митної політики є обов’язковою передумовою успішної реалізації євроінтеграційних прагнень нашої держави.Документ Проблеми розвитку власності в Україні(Університет «КРОК», 2022) Гіжевський, В.К.; Громей, Д.В.У статті розглянуто низку особливостей взаємодії влади і власності в Україні: стійке домінування влади над власністю на всіх рівнях їх взаємодії, спадкоємність взаємодії влади та власності стосовно колишньої системи господарювання. Загальні наслідки незавершеного процесу приватизації й несформованих соціальних відносин власності. Необхідність провести приватизацію державної власності на засадах ринкової конкуренції та з метою формування ефективного власника. Деолігархізація власності на користь держави, оскільки на сьогодні така власність є не просто монополістичною, але й має компрадорське спрямування і тому не тільки не працює на зростання національного капіталу, але й сприяє підтримці економіки та збройних сил агресора. Обгрунтовано позицію щодо необхідності регулювання відносин власності. Запропоновано рекомендації щодо перспектив розвитку права власності в Україні. Також необхідно провести приватизацію державної власності на засадах ринкової конкуренції і з метою формування ефективного власника. Низка інших завдань має як політичне, правове, так й економіко-регулятивне спрямування. Сучасний стан розвитку України характеризується як незавершений процес трансформації всіх сфер суспільства, перехід від радянських атрибутів загальнодержавної власності, командно-авторитарної форми управління тощо до сучасних стандартів ринкової економіки та демократичних засад організації суспільних відносин. Масштаби і глибина модернізації вимагають відповідного якісного наповнення постановки завдань, прийняття кардинальних рішень та формування дієвих чинників розвитку. До останніх належить соціальний інститут приватної власності, що виконує низку надважливих функцій у сучасному суспільстві. Актуальність розгляду соціального інституту приватної власності зумовлена його проблемним становленням в Україні, що проявляється, зокрема, в таких ознаках, як: домінування державної власності в радянському минулому; незавершеність процесу приватизації; монополізація власності й відсутність ринкових умов зміни власників; непослідовність влади у визначенні перспектив розвитку приватної власності; наростаюча криміналізація сфери приватного права; низький рівень розкриття змісту цього інституту в науковій та публіцистичній літературі. Практичний аспект проблеми доповнюється відповідним недостатнім рівнем політичного усвідомлення значення цього інституту для вирішення назрілих проблем України. Зокрема й того аспекту, що для формування сприятливого інвестиційного клімату та підтримки інвестиційної активності потрібно забезпечити ефективний захист права приватної власності.