Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Освіта в системі національної безпеки країни(Університет «КРОК», 2019) Живко, З.Б.; Кухарська, Л.В.Освіченість є визначальним фактором при формуванні інтелектуального потенціалу особистості, стимулом економічного зростання країни, підвищення добробуту населення та престижу країни на світовій арені, що без сумніву позначається на національній безпеці країни. Освіту слід розглядати як зброю у справі зміцнення національної безпеки, бо нарощення військового потенціалу вже не може гарантувати безпеку країни. У час, коли країни захоплюють внаслідок ведення гібридних воєн чи економічними методами, лише свідоме економічно активне конкурентоздатне населення може створити надійний захист для країни, а для його формування необхідною є якісна освіта. Питання суті та актуальності освітньої безпеки для зміцнення національної безпеки знаходяться у полі зору як вітчизняних, так й іноземних вчених. Однак до кінця не з’ясовано суть освітньої безпеки, її загрози та ступінь впливу на національну безпеку. Тому метою даного дослідження обрано вивчення наявності та характеру взаємозв’язку освіченості населення та рівня національної безпеки країни і її складових. У ході дослідження проаналізовано значення освіти для зміцнення національної безпеки країни загалом та її функціональних складових: політичній, економічній, соціальній, екологічній, демографічній, інформаційній, духовній, військовій. Оцінено загрози, які існують в освітній сфері та запропоновано шляхи їх подолання. Проаналізовано рівень та динаміку освітньої безпеки України, а за допомогою статистичних методів встановлено наявність зв’язку між освітньою та національною безпекою країни. підтверджено, що підвищення рівня та якості освіти зростає виробництво ВВП на душу населення, знижується рівень злочинності тощо. Таким чином, наступним кроком має стати вироблення державної політики та розробки заходів щодо підвищення якості освіти.Документ Місце фінансової розвідки в системі антикорупційних заходів(Університет «КРОК», 2021) Живко, З.Б.; Головач, Т.М.; Гончаров, Ю.В.; Мартин, О.М.; Боруцька, Ю.З.В сучасному світі між корупцією та легалізацією злочинних доходів існує тісний взаємозв’язок, який обумовлений необхідністю приховування джерел незаконно отриманих доходів, реалізації схем для подальшого їх легального використання. З огляду на зростання кількості злочинів, пов’язаних із відмиванням злочинних доходів та сум легалізованих коштів, зростає роль підрозділу фінансової розвідки. У статті розкрито взаємозв’язок між корупцією та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, який обумовлений необхідністю приховування джерел незаконно отриманих доходів, використанням схем для подальшого їх легального використання. Метою дослідження є визначення місця фінансової розвідки в боротьбі з відмиванням грошей та корупційних доходів вивчення теоретичних та прикладних аспектів діяльності та розкриття місця та ролі підрозділу фінансової розвідки у реалізації антикорупційної стратегії. Розглянуто підходи науковців до визначення сутності корупції, теоретичних та прикладних аспектів протидії корупції і тіньовій економіці. Досліджено показники діяльності правоохоронних структур за 2016-2020 роки, відмічено покращення роботи, проте скорочення суми відшкодованих збитків свідчить по розкриття дрібних корупційних правопорушень. Зазначено необхідність здійснювати системні заходи для подолання корупції, при цьому відмічено важливу роль у антикорупційній боротьбі правоохоронних органів України та підрозділу фінансової розвідки. Встановлено, що Державна служба фінансового моніторингу України (ДСФМУ) є центральним національним органом, який відповідає за збір, аналіз та передачу даних про підозрілі фінансові операції компетентним органам. Визначено основні способи відмивання корупційних доходів в Україні. Доведено, що боротьба із відмиванням корупційних доходів є підґрунтям для здійснення ефективної антикорупційної політики та боротьби із економічною злочинністю.Документ Контрабанда та митна безпека: основні схеми контрабандних поставок(Університет «КРОК», 2021) Живко, З.Б.; Головач, Т.А.; Боруцька, Ю.З.Контрабанда є одним із найнебезпечніших злочинних явищ у сфері суспільного життя. Ця проблема, яка не обходить жодну з країн світу, і останнім часом, завдяки процесам світової інтеграції, стала проблемою без кордонів. Незаконне переміщення через митний кордон наркотичних засобів, зброї, боєприпасів, культурних та історичних цінностей традиційно перебуває в центрі уваги кримінальних угруповань як один із способів швидкого збагачення. У статті розкрито взаємозв’язок між контрабандою та реалізацією контрафактної продукції, несплатою податків та митних зборів. Проведений огляд обсягів митної продукції, досліджено трактування митної безпеки в наукових колах та основні схеми контрабандних поставок. На основі вивчення особливостей наявних контрабандних схем встановлено причини виникнення контрабанди та можливі збитки національній економіці. Метою дослідження є виокремлення методів для вимірювання незаконного обходу оподаткування тютюнових виробів, дослідження сильних та слабких сторін кожного методу та рекомендації щодо доцільності використання того чи іншого методу. Одночасно пропонуються ключові визначення та довідкова інформація про контрабанду тютюну, огляд емпіричних досліджень щодо контрабанди тютюну. В ході дослідження зроблено висновок, що саме населення України, яке купує контрабандний товар, спонукає до створення неліквідів вітчизняних товарів, згортання вітчизняного виробництва, зменшення робочих місць та зарплати, і врешті-решт всі тяготи платника податків через існування контрабандних схем лягають на плечі громадян. Автори зазначили, що зупинити контрабанду тютюнових виробів можна через реалізацію цілого комплексу заходів, враховуючи як контрабандний вивіз продукції, так і контрабандний ввіз її в Україну; введення кримінальної відповідальності за підробку та виробництво контрафактної продукції, за нелегальне використання торгових марок; впроваджувати зарубіжний досвід боротьби з контрабандою.Документ Роль підприємств у зміцненні прісноводної та екологічної безпеки(Університет «КРОК», 2021) Живко, З.Б.; Стадник, М.Є.У статті розглянуто суть прісноводної безпеки, враховуючи існуючі трактування та ключові її ознаки. Мета даного дослідження полягає у встановленні впливу господарської діяльності людини на стан прісноводної та екологічної безпеки. Зазначено, що основною загрозою прісноводній безпеці виступає забруднення водних ресурсів, зокрема прісної води, в результаті господарської діяльності підприємств. Охарактеризовано інтенсивність водоспоживання в залежності від рівня розвитку людства. Проаналізовано динаміку забрудненості водних ресурсів України, структуру використання прісної води підприємствами різних галузей економіки та галузеву структуру відведення забруднених без очищення зворотних вод у поверхневі водні об’єкти. З’ясовано, що найбільшими споживачами води в Україні виступають такі галузі економіки як електроенергетика, сільське господарство та житлово-комунальне господарство, а основними забруднювачами водних ресурсів є сільськогосподарські та металургійні підприємства, і житлово-комунальне господарство. Результати проведеного статистичного групування підтвердили залежність росту рівня захворюваності та смертності від інтенсивності забруднення водних ресурсів. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу підтверджено залежність смертності в результаті захворюваності органів травлення та від інфекційних і паразитарних хвороб від таких факторів як забезпеченість водними ресурсами та їх забрудненість. Рекомендовано з метою попередження та нейтралізації загроз прісноводній безпеці вжити заходи організаційного, техніко-технологічного, фінансового та правового характеру. Допомогти справі охорони вод від забруднення може введення нового порядку лімітування скидів, плати за використання вод та за скиди забруднюючих речовин. Зважаючи на існуюче економіко-екологічне протиріччя в діяльності галузей економіки (з одного боку – необхідність їх функціонування для забезпечення потреб суспільства, а з іншого – шкода, якої вони завдають довкіллю і тому ж таки суспільству) потрібно максимально знизити рівень загрози, який вони несуть прісноводній, а також екологічній, продовольчій та ресурсній безпеці. У зв’язку із чим, наведено комплекс заходів, що сприятиме зниженню негативного впливу галузей економіки на стан прісної води в Україні.Документ Аналіз загроз прісноводній безпеці(Університет «КРОК», 2022) Живко, З.Б.; Стадник, М.Є.Метою статті є уточнення суті поняття «прісноводна безпека», визначення, класифікація та аналіз її загроз. Розглянуто суть та сформульовано авторське трактування поняття «прісноводна безпека». Пропонується розглядати її як «здатність держави незалежно від внутрішніх та зовнішніх умов і загроз забезпечувати населення країни прісною водою необхідної кількості та належної якості на рівні науково обґрунтованих норм споживання з метою зміцнення здоров’я та підтримання нормальної життєдіяльності кожного громадянина, сприяння розширеному відтворенню населення, соціально-політичній стабільності в країні, її стійкому економічному розвитку, зміцненню позицій країни на міжнародному рівні». Визначено місце прісноводної безпеки в системі національної безпеки та охарактеризовано її зв’язки із продовольчою, екологічною, ресурсною та економічною безпекою. Зазначено, що вода у війнах за неї може виконувати різні ролі: основної причини військових дій, предмету бойових дій (коли об’єкти водопостачання як елементи критичної інфраструктури стають предметом збройних конфліктів) чи зброї (у випадку зараження питної води на території ворога або викликання повеней тощо). Охарактеризовано основні загрози прісноводній безпеці, наведено їх класифікацію. Визначено причини дисбалансу між наявністю та потребою в питній воді, а також виявлено дестабілізуючі фактори, що порушують даний баланс. Усіх їх запропоновано розподіляти на чотири характерних групи: природні, економічні, соціальні та політичні загрози. Проаналізовано зміну чисельності населення та наявність обсягів доступної якісної питної води як основних факторів, що формують баланс попиту та потреби у прісній воді. Визначено рівень та структуру використання свіжої води за витратами на певні потреби і загального водовідведення за рівнем забруднення, а також їх зміни в часі. Оцінено забезпеченість областей України водними ресурсами у середньо водний та дуже маловодний рік, відповідність мінімальній та достатній нормі, а також коефіцієнт територіальної диференціації розподілу водних ресурсів. За результатами проведеного аналізу встановлено, що у середньо водний рік практично усі області України забезпечені водними ресурсами за мінімальною і достатньою нормою. Лише Донецька і Харківська області відчувають дефіцит води за достатньою нормою. Тому причиною дефіциту води може бути лише її забруднення, на що мають бути скеровані усі зусилля держави та громадськості.