Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Верховенство права як фундаментальний принцип сучасної правової держави(Університет «КРОК», 2020) Загребельна, Н.А.; Бодня, О.В.; Загребельна, Наталія АнатоліївнаУ науковій статті розкрито зміст верховенства права як фундаментального принципу сучасної держави. Проаналізовано наукові підходи щодо його тлумачення. Визначено місце принципу верховенства права серед принципів правової держави, зокрема його зв’язок з принципом реальності прав і свобод громадян. У дослідженні наголошується, що Україна знаходиться в процесі комплексного реформування та оновлення національної правової системи з метою наближення національного законодавства до європейських принципів і стандартів права. Незворотність європейського курсу та реалізації стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі закріплено в Конституції України як один з основних пріоритетів державної політики. Приділено увагу проблемам поглиблення співпраці з країнами-членами Європейського Союзу та міжнародними організаціями, що залежить від гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу. Нормативне наближення є необхідною передумовою для переходу до наступні етапи інтеграції. Визначено перспективи гармонізації законодавства України з європейським правом. Важливість та значимість обраної теми підтверджено тим, що протягом останніх років євроінтеграційний курс України активно нарощує темп та є незворотнім, окрім того вітчизняними теоретиками права здійснено декілька спеціальних дисертаційних досліджень, які присвячені наближення національного законодавства до права Європейського Союзу (роботи О. Бедової, О. Проневича, К. Трихліб). Проте, з урахуванням того, що в законодавство вносяться постійні зміни щодо наближення та особливостей гармонізації з європейським правом, ця тема потребує подальшого дослідження. Гармонізація законодавства України з правом ЄС вимагає реформування національної правової системи. Одним із важливих чинників зазначеного реформування є визнання та гарантування принципу верховенства права, яке є можливим за сучасних умов суспільно-державного розвитку тільки в межах правової держави. Необхідно переосмислити багато наших традиційних уявлень для встановлення в країні верховенства права. Переосмислення необхідне для створення та формування європейських цінностей, законів, верховенство яких у суспільстві можна було б установити завдяки їх орієнтації на ідеї права як вияв справедливостіДокумент Теоретичні аспекти визначення змісту юридичної відповідальності в системі права(Університет «КРОК», 2023) Дубовой, А.С.; Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія АнатоліївнаУ статті проведено всебічний теоретичний аналіз однієї з фундаментальних правових категорій «юридична відповідальність» як соціально-правової доктрини та правил поведінки в соціумі. Виділено та систематизовано сучасні наукові погляди та думки щодо цієї категорії з усіма її варіаціями. Виділено три основні підходи до визначення юридичної відповідальності: негативістський (відповідальність за факт вчинення протиправного діяння), позитивістський (всеохоплюючий в часі), цілісно-правовий (як загальний напрямок розвитку права). Доведено прямий зв’язок понять відповідальності з необережністю, умислом чи недбалістю правопорушника. Доведено, що інститут відповідальності є фундаментальним механізмом в правовій системі України. В статті з’ясовано, що будь-яка концепція в праві, так само як і концепція дуалізму при розгляді підходів до визначення юридичної відповідальності, має свої недоліки. Якщо розглядати її лише з одного боку (наприклад, з боку негативізму), то не будуть враховані основоположні виховні моменти поняття «відповідальності». Тобто буде забезпечено лише обов’язок дотримання загальноприйнятих суспільних норм. А він визначає лише мінімальні можливості юридичної відповідальності. Дотримання обов’язку не забезпечує повну правомірну поведінку в суспільстві та створює обсяг форм поведінки, яких необхідно дотримуватися. Тобто підкреслюється, що для реального застосування відповідальності треба не лише «створити» модель правомірної поведінки, а й законодавчо оформити цю модель в правових нормах, законах. Доводиться той факт, що саме узагальнення в правових нормах надає суспільним правилам правомірної поведінки юридичного змісту. Тобто підкреслено дієвість використання дуалістичної моделі при розгляді підходів до визначення юридичної відповідальності для сучасної державно-правової моделі України. Основною метою статті є узагальнення теоретичних напрацювань вітчизняних науковців у сфері теорії держави й права щодо питання правової природи категорії «юридична відповідальність», а також з’ясування й типологізація основних наукових підходів та концепцій досліджуваної категорії права.Документ Захист персональних даних у період дії в Україні правового режиму воєнного стану: загальнотеоретичні аспекти(Університет «КРОК», 2023) Худолєй, Я.Г.; Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія АнатоліївнаУ статті проаналізовано сучасний стан та напрями розвитку захисту персональних даних в Україні в умовах воєнного стану. Це актуальна проблема сучасного періоду, оскільки країна не лише знаходиться в умовах активних воєнних дій, але й займається захистом прав своїх громадян на різних рівнях – інформаційному та державному. Потреби сьогодення в захисті громадян та їх законного права на недоторканість персональних даних є наріжним каменем для будь-якої цивілізованої, правової і демократичної країни. Через дію воєнного стану деструктивний вплив на захист персональних даних від знищення, втрати чи несанкційованої обробки постійно зростає, що додає важливості та обґрунтованості в подальшому дослідженні цього питання. У статті визначено той факт, що, попри широкомасштабні бойові дії на фронті й те, що відбувається в тилу, права громадян на життя, свободу, гідність та недоторканість є основоположними в нашій країні. Вони повинні бути такими, які беззаперечно й безумовно дотримано всіма суб’єктами правовідносин, починаючи від державних органів чи військових структур і закінчуючи самими громадянами. Бо саме це є одним з головних критеріїв, що дозволять нам швидше інтегруватися до стандартів ЄС та НАТО й привести у відповідність загальнодержавну систему захисту персональних даних до сучасних вимог. Стаття спрямована на розгляд та розкриття основних питань, пов’язаних з правовими аспектами захисту персональних даних під час воєнного стану, включаючи визначення обмежень прав і свобод людини, повноважень щодо обробки персональних даних, передачі даних, особистого захисту та захисту громадян від кіберзлочинів. Дослідження націлене на заповнення наукових прогалин у розкритті даної проблеми і надання теоретичного аналізу, що допоможе розширити розуміння та практичні рекомендації щодо захисту персональних даних під час дії воєнного стану в Україні. Також авторами зазначено, що реалії воєнного стану потребують обмеження прав і свобод у межах та у спосіб, які визначено чинним законодавством в інтересах національної безпеки, добробуту, прав людини й громадянина.Документ Захист конфіденційності та приватності в умовах розширеного застосування штучного інтелекту(Університет «КРОК», 2024) Бакуменко, А.В.; Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія АнатоліївнаУ статті проаналізовано сучасні проблеми захисту режиму приватності людського життя в умовах застосування технологій штучного інтелекту. Дослідження дозволяє провести комплексний аналіз щодо ступеня впливу штучного інтелекту на захист персональних даних. Розширення меж використання таких технологій у повсякденному житті людинини та в сфері державного регулювання водночас оголило деякі про- блемні моменти й потенційні загрози щодо процедури обробки і збору конфіденційної інформації. Зростання потоків даних та інформації свідчить про сьогоднішній інформаційний вибух. Інформація стає все більш доступною і різноманітною, тому постійно виникають питання щодо захисту приватності стейкхолдерів цієї інформації. А наявність та динамічний розвиток штучного інтелекту прискорює ці тенденції. Процеси сучасного аналізу даних на 100% залежать від машинних алгоритмів і технологій, особливо стосовно алгоритмів пошуку рекомендацій. Використання інтелекту порушує відповідні конфіденційні інтереси власників за рахунок швидкості збору й детального аналізу персональної інформації. У статті визначено, що інформаційна безпека – це захищений інформаційний простір, здатний забезпечити реалізацію державних інтересів та збереження стійкості держави до внутрішніх і зовнішніх чинників, які становлять загрозу та пов’язані з активним розвитком діджиталізації. Доведено, що використання техно- логії штучного інтелекту дозволяє приймати рішення швидше та з більшою ефективністю. А це, в свою чергу, дозволяє ідентифікувати оптимальні варіанти реагування на потенційні безпекові інциденти. Також доведено, що більшість інтелектуальних систем не мають у своїх алгоритмах «людського чинника» і практично цілком виключають людину з процесу прийняття рішення із забезпечення захисту інфобезпеки. Розвиток та використання штучного інтелекту зміцнюють усі стратегічні рішення, однак необхідно з обережністю ставитися до безапеляційного його використання для задоволення потреб й інтересів усіх стейкхолдерів у питанні інформаційної безпеки. Прийняття рішень за допомогою технологій штучного інтелекту допомагає знаходити загрози, попереджувати ризики та виконувати відповідні дії. Більш того, методи штучного інтелекту і машинного навчання відіграють вирішальну роль у покращенні протоколів інформаційної безпеки.