Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Глобалізація та її вплив на економічну безпеку(Університет «КРОК», 2016) Захаров, О.І.; Захаров, Олександр ІвановичУ статті розглянуті можливості та загрози, які несуть процеси глобалізації світової економіки для національної економіки і суб’єктів господарської діяльності.Документ Приватна детективна діяльність в системі економічної безпеки підприємства(Університет «КРОК», 2018) Захаров, О.І.; Захаров, Олександр ІвановичУ статті розглянуто роль приватної детективної діяльності як найважливішого інструменту системи економічної безпеки підприємства.Документ Сутність, зміст та основні складові економічної безпеки закладів вищої освіти(Університет «КРОК», 2021) Захаров, О.І.; Лаптєв, М.С.; Захаров, Олександр Іванович; Лаптєв, Михайло СергійовичНа сьогоднішній день в Україні відбуваються складні трансформаційні процеси, пов'язані з євроінтеграцією нашої держави, які прямо чи опосередковано впливають, на всі сторони суспільно-політичного та економічного життя нашої держави, в тому числі й системи освіти. Вища освіта являється фундаментом та гарантією розвитку держави. Заклади вищої освіти, які в сучасних умовах являється провідниками інновацій та центрами знань, знаходяться під впливом низки чинників, що сприяють, в свою чергу, породженню та формуванню загроз їх ефективному функціонуванню, а відтак стану їх захищеності, отже розвитку вищої освіти в цілому та економічній безпеці системи закладів вищої освіти зокрема. Саме в цій сфері найактивніше проходять процеси реформування, спрямовані на впровадження європейських стандартів в діяльність вітчизняних закладів вищої освіти, головною метою яких є створення об'єктивних передумов для інтеграції вітчизняних закладів освіти в європейський освітній простір. Для реалізації поставлених завдань необхідні кардинальні зміни у діяльності закладів вищої освіти науково-педагогічного рівня професорсько-викладацького складу, модернізації навчальної матеріально-технічної бази, гармонізації напрямів підготовки з реальними потребами економіки, створення сприятливих умов для навчання і життя студентів, їх працевлаштування тощо. Враховуючи зростання конкуренції між закладами вищої освіти, не лише вітчизняних, а й іноземними, зростання вимог Міністерства освіти і науки України до забезпечення вітчизняних вимог, демографічні та економічні чинники, все більше університетів, в т.ч. приватної форми власності опиняються у складних умовах, які негативно впливають на їх економічну безпеку та діяльність в цілому. У цих умовах, для забезпечення стабільної роботи і розвитку, заклади вищої освіти повинні мати сучасні системи забезпечення безпеки, які здатні ефективно і комплексно протидіяти не тільки існуючим загрозам, але запобігати впливу загроз у майбутньому. Метою статті є дослідження сутності, змісту та основних складових економічної безпеки закладів вищої освіти. У статті структурована економічної безпеки підприємства. Охарактеризовано основні елементи внутрішнього та зовнішнього середовища закладів вищої освіти, що впливають на його економічну безпеку.Документ Роль міжнародної співпраці державних органів у сфері зниження та управління рівнем корупції в Україні(Університет «КРОК», 2023) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Захаров, Олександр; Копитко, Марта Іванівна; Захаров, Олександр ІвановичВ сучасних умовах розвитку ринкових механізмів регулювання вітчизняної економіки, питання впливу негативних факторів є як ніколи актуальною. Окрім, військової агресії з сторони Росії, впровадження військового стану, встановлення значної кількості вимушених обмежень щодо діяльності фізичних та юридичних осіб, негативний вплив здійснюють фактори, що пов’язані з корупцією, нелегальним збагаченням, рейдерством, приховуванням доходів або їх частини, відмиванням доходів, фінансування тероризму тощо. Така ситуація зумовлює розроблення напрямів щодо зменшення корупційних проявів, а також налагодження постійної співпраці з міжнародними організаціями щодо протидії корупції. Метою статті є визначення напрямів міжнародної співпраці у сфері запобігання проявів корупції в Україні, дослідження ефективності такої співпраці як одного з напрямів зниження рівня корупції та тіньової економіки враховуючи національні та міжнародні антикорупційні програми, міжнародний досвід боротьби з легалізацією доходів, відмиванням чи приховуванням прибутку. Теоретичною та практичною базою дослідження були дослідження вітчизняних вчених у сфері напрямів міжнародної співпраці у сфері подолання корупції, легалізації економіки, аналітичні звіти та дані Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України, показники та переваги співпраці міжнародних організацій. Стратегічно важливими країнами для України протягом останніх років стали: Латвія, Німеччина, Польща, Чорногорія, Молдова, Литва. Найбільш активними організаціями щодо співпраці є: Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAFT); Егмонтська група підрозділів фінансової розвідки; Рада Європи (Комітет Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (MONEYVAL)); Європейський Союз; Організація Об’єднаних Націй; Світовий банк; НАТО; Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); інші міжнародні організації у сфері фінансового моніторингу. Найбільш важливими напрямами співпраці вітчизняних та міжнародних організацій у сфері подолання корупції є: створення спільних проектів щодо протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму в Україні, розробка програм боротьби з відмиванням і приховуванням доходів, проведення спільних операцій щодо викриття схем фінансування тероризму, війни в Україні тощо.Документ Особливості та проблеми антикризового управління підприємством в умовах невизначеності та посилення впливу вимушеної трудової міграції населення, спричиненої війною російської федерації проти України та процесами євроінтеграції(Університет «КРОК», 2024) Вінічук, Марія; Захаров, Олександр ІвановичМетою статті є дослідження особливостей антикризового управління підприємством в умовах невизначеності та посилення впливу вимушеної трудової міграції населення, спричиненої війною російської федерації проти України, та виявлення основних проблем його забезпечення в умовах євроінтеграції. У статті визначено сутність антикризового управління підприємством та вимушеної трудової міграції населення, досліджено особливості та виявлено основні проблеми антикризового управління підприємством під впливом сучасних чинників невизначеності, нестабільності та війни росії проти України, внаслідок чого активізувалися процеси вимушеної трудової міграції населення. Встановлено, що сутність антикризового управління проявляється у реалізації комплексу спеціальних заходів, спрямованих на запобігання, попередження та протидію кризовим ситуаціям, які виникають на підприємстві та обумовлені дестабілізуючим впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. З’ясовано, що вимушена трудова міграція чинить вагомий дестабілізуючий вплив на діяльність підприємств та розбалансовує механізми управління ними. Доведено неконтрольованість процесів вимушеної трудової міграції в період воєнного протистояння збройній агресії росії проти України та інтенсифікацію хаотичного переміщення населення в умовах небезпеки для його життя і здоров’я. Виявлено значний деструктивний вплив вимушеної трудової міграції на функціонування бізнесу в Україні та на діяльність підприємств різних форм власності. Доведено необхідність формування комплексу антикризових заходів, спрямованих на вирішення проблем вимушеної трудової міграції, залучення висококваліфікованих працівників та зниження ризиків фінансово-господарської діяльності підприємств. Запропоновано основні напрямки удосконалення антикризового управління підприємством в умовах невизначеності та посилення впливу вимушеної трудової міграції населення. З метою мінімізації ризиків посилення вимушеної трудової міграції обґрунтовано необхідність: перегляду та удосконалення механізмів регулювання ринку праці та попередження виїзду висококваліфікованих працівників за межі України; стимулювання економічної активності підприємств та залучення ними інновацій; зниження податкового навантаження на суб’єктів господарювання в період війни; удосконалення міграційної політики; забезпечення протидії нелегальній зайнятості.