Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Концептуалізація актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання концептуалізації актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств. Сформоване та запропоноване концептуальне бачення відновлення промисловості України на засадах впровадження нових технологій обґрунтовує основні концептуальні аспекти та засади формування і впровадження процесів розвитку вітчизняної промисловості, визначає мету, основні цілі, принципи формування та забезпечення розвитку вітчизняної промисловості, враховує особливості та характеристики її сучасного стану. Виявлено, що цілями економічного відновлення та розвитку промисловості є: техніко-технологічне оновлення виробничих потужностей національної промисловості на основі інноваційних цифрових технологій; інноваційний розвиток розробка та створення нових технологій необхідних для забезпечення розвитку промисловості; інвеституційне забезпечення, залучення інвестицій в процеси модернізації; створення та розвиток нових високотехнологічних виробництв та галузей; зростання конкурентоспроможності та ефективності вітчизняної промисловості; розвиток малого та середнього бізнесу із активним залученням до процесів розробки та впровадження інформаційних технологій проведення НДДКР, розвитку сучасного виробництва; реалізація людського інтелектуального потенціалу, ефективне використання кадрових ресурсів зі зростанням їх якості та соціально-економічного рівня. Визначено основні напрями розвитку промисловості: удосконалення інституційного базису розвитку промисловості України; формування нормативно-правових основ базису розвитку промисловості; активування інноваційного розвитку та розробки нових технологій в Україні; стимулювання інвестиційного забезпечення впровадження інновацій в промисловості України; розвиток цифрової економіки та впровадження цифрових технологій в промисловості; зростання інтелектуального потенціалу та якості кадрового забезпечення промисловості країни; розбудови інноваційної, інвестиційної інфраструктури забезпечення процесів розвитку промисловості України в умовах переходу до технологій Четвертої промислової революції. Важливою складовою концепції є визнання необхідності гармонізації процесів техніко-технологічного розвитку промисловості України та інтеграція із технологіями Четвертої промислової революції та «Індустрії 4.0» у світі.Документ Концептуальні засади технологічного менеджменту та його значення в управлінні сучасними підприємствами(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті обгрунтовано концептуальні засади технологічного менеджменту та його значення в управлінні сучасними підприємствами. Досліджено що технологічний менеджмент забезпечує управління технологічним розвитком підприємства. Для вирішення цілей і завдань технологічного менеджменту необхідним є формування певного зовнішнього середовища з державною підтримкою, технологічного інноваційного розвитку підприємства, впровадженням відповідної інноваційної, інвестиційної, технологічної політики держави, а також формуванням сприятливого наукового та інвестиційного середовища. Виявлено, що на рівні кожного окремого підприємства технологічний менеджмент потребує формування, прийняття та поетапного впровадження стратегії технологічного розвитку підприємства, з розбудовою відповідної системи управління для досягнення всі поставлених цілей та завдань технологічного розвитку на стратегічному, тактичному та на рівні операційної діяльності підприємства. Визначено, що на підприємстві виділяють три основні рівні технологічного менеджменту : стратегічний, тактичний та оперативний, які інтегруються в єдину систему технологічного менеджменту. Визначено, що технологічний менеджмент повинен застосовуватися безперервно, на всіх стадіях життєвого циклу підприємства, оскільки зміна технологій значною мірою визначає, формує та спрямовує життєвий цикл. Виявлено, що управління технологіями дає можливість забезпечити безперервний розвиток та уникнення етапів падіння фінансово-господарської активності та розвитку кризових явищ. Узагальнено, що технологічний менеджмент передбачає активну розробку, створення, впровадження інновацій, створення нових та удосконалення існуючих технологій, а також прийняття рішення про відмову від застарілих технологій, а отже таким чином, забезпечуватиме технологічне оновлення продукції та технологій її випуску, що в свою чергу забезпечить високу конкурентоспроможність продукції підприємства на ринку, її ефективну реалізацію та прибутковість і забезпечуватиме динамічний технологічний та економічний розвиток підприємства в майбутньому.Документ Управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням впровадження адаптивних стратегій розвитку підприємств, малого та середнього бізнесу в умовах цифрової трансформації(Університет «КРОК», 2023) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням впровадження адаптивних стратегій розвитку підприємств, малого та середнього бізнесу в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що сучасні підприємства у всіх сферах діяльності, малий та середній бізнес, а особливо підприємства, що працюють в сфері інформаційних технологій активно впроваджують процеси цифровізації управлінської, операційної (виробничої), комерційної, фінансової діяльності, потребують розробки та залучення інновацій, нових цифрових технологій що, водночас активує потребу в інвестиціях та загалом зростання активності інвестиційно- інноваційного забезпечення. Впровадження такого інноваційного розвитку та цифровізації в сучасних умовах викликів та загроз зовнішнього та внутрішнього середовища потребує формування та реалізації адаптивних стратегій розвитку які забезпечать підприємствам можливість здійснення інноваційних змін. Метою статті є дослідження управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням впровадження адаптивних стратегій розвитку підприємств, МСП в умовах цифрової трансформації. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний, логічно-діалектичний методологічні підходи. Отримані наукові результати полягають у систематизації та представленні адаптивних стратегій розвитку організацій та інвестиційно- інноваційного забезпечення їх впровадження, реалізації в умовах цифровізації, цифрових трансформацій. Виявлено, що найбільш поширеними та притаманними діяльності підприємств сфери інформаційних технологій та процесів впровадження цифрових трансформацій є три головні стратегії: стратегія оптимізації витрат; стратегія диференціації; стратегія фокусування. Систематизовано адаптивний інструментарій який забезпечує технічні та інтеграційні аспекти впровадження цих адаптивних стратегій. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності всебічного вивчення аспектів управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням впровадження адаптивних стратегій розвитку підприємств, малого та середнього бізнесу, підприємств сфери інформаційних технологій, в умовах посилення динаміки процесів цифровізації всіх сфер функціонування, з метою зростання ефективності діяльності, конкурентоспроможності та забезпечення майбутнього розвитку підприємств.Документ Адаптивні стратегії розвитку в стратегічному управлінні організаціями, закладами охорони здоров'я в умовах цифрової трансформації(Університет «КРОК», 2024) Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено адаптивні стратегії розвитку в стратегічному управлінні організаціями, закладами охорони здоров’я в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що загальні інтеграційні процеси які відбуваються в галузі охорони здоров’я у світі та поступове поетапне впровадження медичної реформи в Україні активували питання адаптування та забезпечення розвитку закладів охорони здоров’я з здійсненням довготривалих значних структурних та системних змін. Протее, впровадження таких змін неможливе без ефективного довготривалого планування та стратегічного управління. Використання технологій, методів та інструментів стратегічного управління дає можливість адаптування галузі до існуючих динамічних змін. Метою статті є дослідження адаптивних стратегій розвитку в стратегічному управлінні організаціями, закладами охорони здоров’я в умовах цифрової трансформації. Методологічною основою дослідження стали методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, стратегічний, системний підхід; адаптивний, процесний, комплексний, функціональний наукові підходи. Отримані наукові результати полягають у. обґрунтуванні базових етапів планe адаптивного стратегічного управління а саме: здійснення стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища закладу охорони здоров’я; визначення, вибору напряму стратегічного розвитку; остаточне формування альтернатив реалізації адаптивної стратегії. Узагальнено формулювання адаптивного стратегічного управління закладом охорони здоров’я яке можна визначити як складний процес, в основі якого лежить адаптивно-системний підхід до розбудови та управління закладом охорони здоров’я з розробкою та прийняттям довгострокових планів діяльності, організацією роботи закладу та його структурних підрозділів, з метою адекватної адаптації його діяльності та спрямування засобів та заходів на досягнення поставлених мети та цілей закладу охорони здоров’я. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності всебічного вивчення аспектів планування та реалізації адаптивної стратегії розвитку закладу охорони здоров’я в сучасних умовах високо динамічних змін та значної турбулентності, невизначеності зовнішнього ринкового середовища функціонування закладів охорони здоров’я та відповідно до цього ефективного планування і фінансово-економічних, кадрових, техніко-технологічних та соціально-суспільних ресурсів закладів охорони здоров’я з метою забезпечення їх адаптації до зовнішніх змін і подальшого ефективного функціонування та розвитку.