Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Розрахунок інтегрального показника оцінювання економічної безпеки банку(Університет «КРОК», 2017) Мігус, І.П.; Денисенко, М.П.; Коваль, Я.С.; Мігус, Ірина ПетрівнаУ статті проаналізовано поняття «економічна безпека». Висвітлені основні проблеми формування механізму антикризового управління системним банком. Обґрунтована модель інтегрального показника при формуванні економічної безпеки банкуДокумент Створення системи управління кадровою безпекою на підприємстві(Університет «КРОК», 2018) Мігус, І.П.; Мігус, Ірина ПетрівнаДосліджено сучасні підходи до трактування поняття «кадрова безпека». Запропоновано авторське визначення поняття «кадрова безпека». Під «кадровою безпекою» пропонується розуміти такий стан управління персоналом, за якого забезпечується нейтралізація зовнішніх та внутрішніх загроз на економічну безпеку підприємства. Запропоновано розглядати кадрову безпеку як одну із функціональних складових системи управління персоналом з позицій економічної безпеки. Спроектована система управління персоналом з позицій економічної безпеки підприємства. Запропоновано під поняттям «Система управління кадровою безпекою на підприємстві» розуміти систему взаємозв`язаних заходів щодо створення умов для нормального функціонування, розвитку та ефективного управління персоналом підприємства за умови забезпечення стабільного стану його системи економічної безпеки.Основними етапами створення системи управління кадровою безпекою підприємства є: прийняття рішення про формування системи управління кадровою безпекою на підприємстві; розробка концепції формування системи управління кадровою безпекою на підприємстві; розробка внутрішніх положень щодо забезпечення кадрової безпеки; розробка системи управління загрозами економічній безпеці підприємства в процесі управління персоналом; розробка методології оцінки стану системи управління кадрової безпеки підприємства; отримання результатів оцінки стану системи управління кадрової безпеки підприємства; функціонування системи управління кадровою безпекою підприємства. Розглянуто стратегії управління персоналом на підприємстві, а саме: стратегія економії затрат на персонал; стратегія узгодження прогнозів потреб персоналу з планами розвитку організації; стратегія забезпечення підприємства висококваліфікованим персоналом; стратегія додаткових вкладень не тільки в підготовку і розвиток персоналу, а й у створення умов для раціонального його використання. Запропоновано для забезпечення економічної безпеки на підприємстві розробляти стратегію управління кадровою безпекою, яка полягає у кадровому плануванні діяльності підприємства, що дозволить мінімізувати вплив загроз на економічну безпеку з боку персоналу підприємства. Встановлено мету, завдання, функції та принципи системи управління кадровою безпекою на підприємстві. Систематизовано основні підсистеми та елементи системи управління кадровою безпекою на підприємстві.Документ Механізм захисту акціонерних товариств від недружнього поглинання при публічній емісії на фондових біржах(Університет «КРОК», 2019) Мігус, І.П.; Мігус, Ірина ПетрівнаПроблема реформування і трансформації відносин власності залишається актуальною для вітчизняної економіки до цього часу. У той час як завдання демонополізації і роздержавлення економіки вважається виконаним, питання забезпечення ефективної реалізації формами власності своїх соціально-економічних функцій, становлення ефективного індивідуального власника, підвищення ефективності використання об'єктів власності та збільшення доходів від власності залишаються відкритими. На сьогодні в Україні постала гостра необхідність створення та розвитку високорентабельних, великих підприємств, які підвищать конкурентоспроможність національної економіки, забезпечать створення робочих місць і зростання ВВП країни. Боргові джерела фінансування на даний момент є занадто дорогими і тому непривабливими для підприємств. В таких умовах одним із найбільш очевидних шляхів залучення фінансових ресурсів для господарських товариств є емісія і розміщення акцій. Таким чином, в рамках загального процесу антикризового реформування вітчизняної економіки особливе місце належать акціонерній власності. За таких умов дослідження механізм захисту акціонерних товариств від недружнього поглинання при публічній емісії акцій набуває особливої актуальності. Для кожного акціонерного товариства в сучасних економічних умовах досить гостро стоїть питання забезпечення економічної безпеки, особливо актуальним воно є за умови залучення додаткового капіталу шляхом випуску акцій. Саме за цих обставин на акціонерне товариство здійснюють вплив як внутрішні загрози, пов’язані із корпоративним управлінням, так і зовнішні загрози, пов’язані із діями фінансових посередників, органів державного регулювання, змінами кон’юнктури ринку тощо. У статті досліджено поняття «вороже (недружнє) поглинання» у працях зарубіжних та вітчизняних авторів, встановлено їх спільні та відмінні риси. Визначено основні ознаки, притаманні системі захисту від ворожого поглинання. Розроблено авторську систему захисту акціонерних товариств від недружнього поглинання при публічній емісії акцій з урахуванням вимог українського законодавства. Встановлено можливості її використання в діяльності акціонерних товариств України.Документ Особливості здійснення ІРО на зарубіжних фондових біржах(Університет «КРОК», 2019) Мігус, І.П.; Мігус, Ірина ПетрівнаНа сучасному етапі розвитку фондового ринку важливість первинного публічного розміщення акцій (ІРО -initialpublicoffering) зумовлена динамічними змінами макроекономічної ситуації. Поступовий вихід української економіки із кризи, зростаюча ліквідність на фондових біржах надає можливість українським компаніям залучити іноземні інвестиції завдяки розміщенню акцій. Залучивши кошти шляхом ІРО, компанія не тільки фінансує власну діяльність, збільшує капітал, максимізує вартість бізнесу, а і підвищує власний імідж на міжнародному ринку. Попри політичну нестабільність, фінансово-банківську кризу перед вітчизняними підприємствами стоїть питання пошуку інвестиційного капіталу для розвитку. Для сучасних вітчизняних підприємств первинне розміщення цінних паперів є альтернативним джерелом отримання фінансових ресурсів, а якісна та своєчасна підготовка стає запорукою успіху компанії у сфері ІРО. На жаль, не усі компанії, які випустили цінні папери на зарубіжних фондових ринках, працюють успішно і однією з причин є відсутність детальних розрахунків. З огляду на те, що фінансовий ринок України в цілому і ринок капіталу зокрема, перебувають сьогодні на початковому етапі розвитку, який характеризується низьким рівнем торговельної активності, відсутністю концентрації торгівлі в межах організованого ринку та спекулятивним характером здійснюваних операцій, вітчизняні емітенти вимушені виходити на міжнародні ринки капіталу. У зв’язку з цим є необхідність дослідження проблеми вибору оптимального фондового майданчика з урахуванням фінансових можливостей та бажаних перспектив, як іміджевих, так і фінансових, для вітчизняних суб’єктів господарювання. Досліджено проблему формування капіталу акціонерних товариств на зарубіжних фондових біржах. Встановлено особливості поділу зарубіжних фондових бірж на глобальні та регіональні, а також особливості залучення на них капіталу інвесторів українськими акціонерними товариствами через випуск та розміщення акцій та їх похідних.Документ Стан та перспективи розвитку ІТ-аудиту в Україні(Університет «КРОК», 2020) Гребень, С.Є.; Мігус, І.П.; Одарчук, К.М.; Мігус, Ірина ПетрівнаУ статті досліджено сучасні підходи до трактування поняття «фінансовий контроль», які розглядають його як вид фінансової діяльності держави, як діяльність органів фінансового контролю, як форми реалізації контрольної функції фінансів, як система спостереження і перевірки дій та контрольних заходів. Обґрунтовано, що безпосередньо державі, як гаранту безпеки та надійності фінансової системи країни, належить запровадження нових форм державного фінансового контролю та визначення державних органів, які будуть забезпечувати реалізацію цієї функції. Водночас, у застосуванні ІТ-аудиту як інструменту реалізації фінансового контролю, залишається чимало дискусійних питань. Мета статті полягає у вивченні процесу організації державного фінансового ІТ-аудиту в Україні. Виокремлено основні завдання ІТ-аудиту, до яких належать: проведення перевірки (дослідження) та аналізу (оцінки), а також розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Досліджено процес здійснення ІТ-аудиту у відповідності із законодавством України, який включає чотири етапи, а саме: планування та організація аудиту (попереднє дослідження об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту); проведення аудиторських процедур, формування та оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій і рекомендацій; звітування за результатами аудиту, зокрема шляхом формування та узгодження проєкту звіту про результати аудиту, підписання протоколу узгодження, формування, підписання та подання звіту об’єкту аудиту; проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження. Встановлено, що ІТ-аудит дає можливість здійснити оцінку щодо: вартісного показника матеріально-технічного забезпечення ІТ середовища та його актуальності; забезпечення інформаційної безпеки та надійності ІТ середовища; наявних ІТ ресурсів та можливих ризиків від прийняття рішень щодо їх модернізації; відповідності потреб об’єкта аудиту до наявних можливостей використання ІТ середовища, готовність до збільшення користувачів наявними інформаційними ресурсами. Розроблено процес організації внутрішнього ІТ-аудиту, проведення якого на регулярній основі дозволить здійснити оперативне виявлення слабких ланок цієї системи, попередження внесення недостовірних даних до фінансової та іншої аналітичної звітності, попередження ризиків втрати інформації.Документ Історичні аспекти становлення рейтингової оцінки цінних паперів України(Університет «КРОК», 2021) Мігус, І.П.; Мігус, Ірина ПетрівнаОдним із показників розвитку кожної країни є стан її фондового ринку, який відображає стан усіх галузей економіки. Основним інструментом оцінювання фондового ринку є рейтинги. Метою статті є вивчення основних етапів становлення рейтингової оцінки цінних паперів в Україні. Під час дослідження використано методи порівняльного аналізу, методи коефіцієнтів, методи аналізу та синтезу, а також узагальнення для формування основних результатів та висновків. Основні результати дослідження полягають у вивченні сутності потіння «рейтинг» на основі закордонних та вітчизняних джерел. Досліджено основні методичні підходи до розрахунку основних міжнародних рейтингів, таких як: Standard & Poor’s, Мооdу's та IBCA. Систематизовано основні історичні етапи формування рейтингів фондового ринку в Україні від ПФТС, Української Асоціації інвестиційного бізнесу, Агентством з питань запобігання банкрутству та інших. Перші українські методики складання рейтингів цінних паперів та методики оцінки платоспроможності підприємств є недосконалими, оскільки або не включають в себе всі аспекти аналізу підприємства, або набір їх показників змінюється в залежності від об’єкту та предмету аналізу, що впливає на порівняння отриманих результатів. Встановлено, що методики провідних світових агентств щодо складання кредитних рейтингів, на відміну від українських рейтингів та методик оцінки платоспроможності підприємств, ґрунтуються на багатосторонньому та детальному аналізі діяльності підприємств-емітентів боргових зобов’язань. Вважаємо за доцільне розробити методику розрахунку рейтингу, яка б дозволила ефективно оцінити стан всіх учасників фондового ринку.Документ Інноваційний розвиток підприємств в умовах діджиталізації економіки(Університет «КРОК», 2021) Мігус, І.П.; Коваль, Я.С.; Мігус, Ірина ПетрівнаНа сучасному етапі розвитку ринкових відносин, ефективна господарська діяльність підприємства набирає великого значення, адже ефективна діяльність стає вирішальною передумовою подальшого функціонування підприємств. Сьогодення вимагає від керівника швидких змін та використання новітніх технологій для збереження, збільшення інтегрованого розвитку для стабільного майбутнього. Діджиталізація – це той чинник, який надає значні переваги для розвитку в цьому напрямку. Економічне зростання та трансформація відбуваються завдяки розширенню та більш зручному використанню цифрових технологій. Однією з найбільш впливових тенденцій сучасності є активний розвиток інновацій та сучасних інформаційні технологій, що поступово набувають статусу ключового рушія розвитку економічних відносин, відповідним чином позначаючись на особливостях забезпечення економічної безпеки не лише в контексті перспектив розвитку, але й напроти, щодо необхідності формування належних систем попередження та захисту від цифрових загроз. Водночас варто наголосити, що протікання таких процесів відбувається у середовищі глобальної економічної нестабільності, жорстких постковідних реаліях та системних проблем у сфері державного управління, починаючи з загальних макроекономічної нестабільності та стримуючих структурних асиметрій розвитку, закінчуючи специфічністю вітчизняного інститу ціонального ландшафту, формально інтегрованого у ринкову парадигму розбудови економічних відносин з паралельно функціонуючими практиками регулювання економічних відносин. Метою статті є дослідження впливу процесів діджатилізації економічних відносин на зміст та особливості забезпечення інноваційного розвитку підприємств. У статті розглянуто сутність поняття «діджиталізація»; охарактеризовано та систематизовано переваги та недоліки діджиталізації в діяльності підприємств; здійснено аналіз завдань, які ставлять перед собою працівники та керівництво в процесі реалізації діджиталізації в підприємницькій діяльності; виокремленв загрози які зустрічаються в ході реалізації інноваційного розвитку підприємств в умовах діджиталізації економіки; згруповано фактори підприємницької діяльність та запропоновано нові моделі управління.Документ Інноваційний підхід до кадрового забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти(Університет «КРОК», 2021) Мігус, І.П.; Паращенко, Л.І.; Лаптєв, С.М.; Мігус, Ірина Петрівна; Паращенко, Людмила Іванівна; Лаптєв, Сергій МихайловичСтаття присвячена розробці інноваційного підходу до кадрового забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти. У статті запропоновано авторське поняття «кадрове забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти», під яким пропонується розуміти сукупність заходів щодо організації та контролю за відповідністю науково-педагогічних працівників ЗВО вимогам чинного законодавства до такої діяльності. Встановлено мету та основні завдання кадрового забезпечення дистанційного навчання у ЗВО, а також функції, які воно повинно виконувати. З’ясовано, що реалізація кадрового забезпечення дистанційного навчання у ЗВО має ґрунтуватись на таких принципах: обов’язковості; оцінюваності; транспарентності; постійності; комплексності; системності; індивідуальності; автономності. Так, основною метою дослідження є розробка інноваційного підходу до кадрового забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Для реалізації інноваційного підходу необхідно: закладам ЗВО – організувати підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, які там працюють; науково-педагогічним працівникам – внести необхідну інформацію до електронного «профілю педагогічного працівника ЗВО»; державним органам управління вищою освітою – врахувати інформацію, наведену в електронному профілі при акредитації. Відповідно до чинного законодавства, запропоновано алгоритм набуття науково-педагогічними працівниками ЗВО спеціальних знань і сформованих компетентностей щодо використання засобів педагогічного впливу, інструментів організації дистанційного навчання, досвіду використання та створення цифрових засобів навчання шляхом підвищення кваліфікації. Запропоновані зміни до використання інтернет-технологій для верифікації інформації у електронному профілі науково-педагогічного працівника сприятимуть більш прозорому процесу їх підвищення кваліфікації для підготовки ЗВО до проходження кваліфікації.