Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
35 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України(Університет «КРОК», 2024) Степаненко, Н.В.; Богуславський, Є.В.Стаття досліджує особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України, акцентуючи увагу на відмінностях від міжнародної практики. Традиційний факторинг підтримує торгові операції через відстрочку платежів, проте в Україні він здебільшого зосереджений на купівлі проблемних кредитів із подальшим стягненням або реалізацією заставного майна. Така модель виникла внаслідок фінансових криз 2008 та 2014 років, коли банки змушені були продавати проблемні активи зі значними знижками, часто через аукціони, через систему Prozorro. Продажі. Це призвело до того, що факторинг в Україні фактично став інструментом управління проблемними боргами та заставним майном, а не підтримкою торгових операцій. У статті також вказуються правові недоліки українського факторингу, зокрема відсутність захисту прав учасників ринку порівняно з міжнародними стандартами. Законодавство дозволяє небанківським фінансовим компаніям купувати проблемні кредити та права вимоги на заставу, що надає їм значні можливості щодо стягнення боргу. Такий підхід є прибутковим, оскільки активи часто купуються за 10-30% від номіналу та реструктуризуються для часткового відшкодування. Однак український факторинговий ринок стикається з викликами: існують прогалини в регулюванні, що можуть призводити до зловживань кредиторськими правами, а також недостатній захист прав боржників. У відповідь Національний банк України пропонує реформувати систему, розділивши класичний факторинг для торговельних операцій та небанківські фінансові послуги для стягнення споживчої заборгованості, що може підвищити прозорість та довіру до ринкуДокумент Державно-правова реальність легітимації державної влади у часи гетьманства Павла Скоропадського(Університет «КРОК», 2024) Сердюков, О.О.Українська держава гетьмана Павла Скоропадського проіснувала короткий період – 7,5 місяців (з 29 квітня 1918р. по 14 грудня 1918р.). Але, безумовно, потрібно реально оцінювати певний вклад, і цивілізаційний потенціал державотворчих процесів, їх легітимацію у забезпеченні солідарних дій, держави, суспільства, влади і громадян, у процесах визнання законності органів публічної влади, соціально-політичних інститутів і їх діяльності, повноваження і функціонування, що відповідає чинники нормам законодавства. Дискусійність проблематики питань найуспішніших українських державоутворень у часі з 1917-1921 рр. викликає неоднозначність наукових підходів і оцінок. Вітчизняні науковці історики амбівалентно оцінюють роль гетьмана П. Скоропадського в історії України. У юридичних колах, ці підходи більш на нашу думку реалістичні, з врахуванням нормотворчих процесів державотворення, вибудову законодавчих механізмів і конструкцій, дотримання законності і правопорядку, організація активної боротьби з злочинністю. Одні зазначають реальність порівняно стабільного періоду життя українства у період правління П. Скоропадського, стабілізацію у розвитку економіки, фінансової системи, військової справи, українських закладів науки, зокрема шкіл і відомих університетів, академії наук, театрів, музеїв. Інші критикують за політичні підходи які направлені були до зближення з російськими політичними колами. Що справедливо викликало гнів і нерозуміння українських державників і політиків, і послужило приводом до антигетьманського повстання під орудою С. Петлюри і В. Винниченка, що потребує окремого дослідження. Має місце і критика, що влада гетьмана частково трималась на окупаційних військах Німеччини та Австро-Угорщини. У даному підході виникає питання, а чи реально можна усвідомити динаміку сил того часу, і чи міг гетьман за 7,5 місяців, щось реально протиставити? Чи здатність скоріше умілого маневрування, позитив історичної постаті, гідність особистості – давали можливості існування і творення державності? Павло Скоропадський у мемуарах 1918 року, подає власне бачення проблематики становлення України як держави в умовах військового часу, які і у даний час є актуальними з огляду на війну в Україні і можуть бути доречним підґрунтям для роздумів і осмислення Реалі сьогодення, сучасними українством, як на теренах України, так особливо і українською діаспорою, ближнього і дальнього зарубіжжя, державниками різного рівня і політиками, релігійними діячами і освітянамиДокумент Проблемні аспекти сучасного державотворення в Україні(Університет «КРОК», 2024) Лисак, М.Ю.Стаття присвячена дослідженню проблемних аспектів державотворення в Україні. Розуміння поняття «державотворення» є важливим як для усвідомлення особливостей минулого України, так і для розуміння сучасних державотворчих процесів. У статті простежено існуючі наукові підходи до поняття «державотворення». Запропоновано власне розуміння поняття «державотворення», під яким слід розуміти складний і тривалий процес створення, розвитку, вдосконалення та модернізації системи влади, який відбувається на сучасному етапі, або відбувався в історичному минулому на території держави. Він охоплює взаємовідносини індивідів, спільнот, політичних інститутів щодо реалізації своїх інтересів у сфері влади і спрямований на усвідомлення народом потреби у власній суверенній, незалежній, демократичній, соціальній та правовій державі. Автор наголошує на змістовній релевантності понять «держава», «державність» й «державотворення». Зазначено, що на даному етапі не існує консенсусу щодо хронологічного поділу сучасного процесу державотворення. На нашу думку, перший період, пов’язаний із проголошенням незалежності України; другий – з подіями 2004 року, відомими як Помаранчева революція, яка запобігла згортанню демократичних процесів. Наступний період – події 2014 року, які зупинили поворот держави до євразійської інтеграції. Зазначається, що процес державотворення в Україні на цьому не припиняється. Автор вказує, що першим офіційним документом, в якому вживається поняття «державотворення», є Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Після введення поняття «державотворення» до Конституції України (Преамбула) воно активно використовується в нормативно-правових актах. Автор вказує на інституційні проблеми державотворення в Україні, до яких науковці відносять: нестабільність системи державного управління; незбалансованість політичної системи держави; олігархічну систему відносин; розшарування населення; системні прорахунки у сфері розбудови воєнної організації держави; прорахунки з питань трансформації системи військової юстиції; нігілізм до усіх політико-правових явищ з боку громадськості.Документ Теоретико-правовий аналіз зовнішніх функцій Угорщини у реаліях повномасштабної війни росії проти України: новочасні виклики сьогодення(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичДаною науковою статтею робиться спроба охарактеризувати міжнародну-правову позицію Віктора Орбана та її вплив на погіршення відносин з Україною в питаннях державно-правових відносин. Світ сьогодні переживає досить складні періоди, трагічними вони є для України, яка сьогодні в часи військової агресії боронить свої землі. Вважаємо, що 2022 рік не став точкою відліку погіршення відносин України з Угорщиною, він став початком повномасштабного вторгнення на українські землі. А питання україно-угорських відносин та їх динаміка має значно глибші корені, які протягом багатьох років зусиллями українського державництва пом’якшувалося, але не вирішувалося остаточно. Такі підходи до офіційних позицій ще довго мали би місце, проте війна в Україні все ж внесла свої корективи. У статті згадується Закарпаття, яке не просто українська земля, край чистого гірського повітря, славетна історія України. Закарпаття це ще й частина угорського міжнародного вектору сприйняття. Протягом останніх років претензійність відносно Закарпаття значно посилювалася. Зі сторони офіційної Угорщини має негативний динамізм. Однією з причин гальмування українського курсу реалізації зовнішніх функцій у напрямку ЄС і НАТО сьогодні є у діях Угорщини, яка невиправдано вбачає на території Закарпаття порушення прав етнічних угорців через збільшення частки використання державної мови в освіті. Відтак політика офіційної влади щодо України характерна політико-правовою турбулентністю. Окрім періодичного підняття питання щодо порушення прав етнічних угорців на Закарпатті, яке вони вважають історичною своєю землею, почали проявлятися ще й більш яскравіше анти-європейські виклики та сформувався новий напрямок інформаційної війни проти УкраїниДокумент Міжнародно-правовий аспект зовнішньої політики України за Президента В.А. Ющенка(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується роль суб’єктивного чинника у зовнішній політиці України часів президента В.А. Ющенка. Зазначається, що відносини України з Європейським Союзом, розвиток діалогу з Північноатлантичним Альянсом декларувалися Президентом як пріоритетні. Те ж саме було і в стосунках із ключовими стратегічними партнерами – США та Росією. Наголошено на зусиллях, які здійснював В.А. Ющенко для зміцнення регіональних позицій України та її міжнародного авторитетуДокумент Введення візового режиму з Росією, політико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується політико-правовий аспект введення візового режиму з Росією. Зазначається, що за роки незалежності Україна та Росія створили низку міжнародно-правових документів, які дозволили забезпечити безвізові поїздки громадян обох країн один до одного. Однак анексія АРК, війна на Донбасі суттєво погіршили українсько-російські відносини, що вплинуло і на порядок перетину кордону. Звернено увагу на те, що особливо ця проблема загострилась весною 2016 року. Саме тоді у Верховній Раді України було внесено проект Постанови Верховної Ради «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації». Розглядаються позитивні та негативні наслідки введення Україною візового режиму для громадян РФДокумент Матеріали спецслужб Російської імперії як джерело з історії держави і права України/(Університет "КРОК", 2017) Бернадський, Б.В.У статті здійснено класифікацію та аналіз ступеня достовірності матеріалів спецслужб Російської імперії, їх значення в історії держави і права України. Першочергову увагу приділено документам контррозвідувальної спрямованостіДокумент Міжнародно-правові аспекти анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються результати незаконної анексії Криму російською федерацією. Було установлено, що Росія у березні 2014 року насильницьким шляхом, протиправно відторгнула Кримську автономію та м. Севастополь від України та односторонньо включила її до складу російської федерації на правах так званих суб'єктів Федерації. Ці дії призвели до порушення засад міжнародного правопорядку. Зазначено, що уряд РФ після анексії вклав значні кошти у створення військової бази на півострові, інфраструктуру, будівництво електростанцій, соціально-культурних об’єктів. Так, серед значущих варто назвати Кримський міст - один із найамбітніших проєктів в історії сучасної Росії. Міст був уведений в експлуатацію в травні 2018-го року з випередженням графіка на пів року. 18 грудня 2019 року будівництво залізничного Кримського моста було офіційно завершено. Загальна вартість проєкту 241,7 мільярда рублів. Траса «Таврида». Будівництво 250-кілометрової чотирисмугової магістралі, що сполучає Керч, Сімферополь і Севастополь, почалося у травні 2017 року. Повна вартість будівництва «Тавриди» - до 174 млрд рублів.Електростанції «Таврійська» і «Балаклавська» - 71 млрд рублів. Перші блоки «Таврійської» і «Балаклавської» були введені в експлуатацію в жовтні 2018 року. Сумарна потужність двох станцій - 940 МВт - 90% від усього енергоспоживання Криму. Будуються підземні водозабори Північно-Кримського каналу - три групи артезіанських свердловин для подачі води з підземних горизонтів у цей канал, розташовані на території Джанкойського й Нижньогірського районів. Також ведеться проєктування 192 км. магістрального водоводу до міст Керч і Феодосія. Його вартість оцінюється в 32 млрд рублів, будівництво планується завершити в 2020 році. Новий термінал аеропорту Сімферополя - 48,3 млрд рублів. Енергоміст у Крим - 46,7 млрд рублів. Реконструкція «Артека» - 32,9 млрд рублів. Залізничні підходи до Керченського мосту - 19,9 млрд рублів.Магістральний газопровід Краснодарський край - Крим - 10 млрд рублів. Республіканська клінічна лікарня імені Семашка - 7 мільярдів рублів. Автопідходи до Керченського мосту - 6,9 млрд рублів. Витрати Росії на соціальні виплати та інфраструктуру в окупованому Криму з 2014 року склали 1,5 трлн рублів. Анексія Криму призвела також до уповільнення зростання економіки РФ до 2%, тоді як світова економіка за цей же період зросла на 19%. Зазначається, що керівництво Росії прагне закріпитися у Криму назавжди і в українських керманичів немає реальних шансів у найближчій перспективі на повернення цієї території до складу країни. Пропонуються конкретні кроки з протидії російській інформаційній агресії стосовно українського населення АРКДокумент Інноваційний потенціал України в умовах війни: тенденції та можливості(Університет «КРОК», 2024) Ткач, ДмитроДосліджується інноваційний потенціал України в умовах війни у Глобальному індексі інновацій та інноваційної діяльності. Розглядається динаміка інноваційного розвитку країни у порівнянні з довоєнним періодом та визначаються основні виклики для інноваційного сектору. Дослідження висвітлює головні напрямки інноваційної діяльності України під час війни, зокрема технологічні інновації у військовій галузі, розвиток ІТ-сектора, діяльність Українського стартап фонду та міжнародне співробітництво. Особлива увага приділяється розвитку оборонних технологій, включаючи безпілотники та системи електронної боротьби. Аналізується роль цих інновацій у підвищенні обороноздатності країни та їх потенційне застосування у цивільних сферах після війни. Проводиться аналіз позиції України в Глобальному інноваційному індексі за 2021-2023 роки, відзначаючи як покращення в деяких сферах, так і виклики в інших. Розглядається динаміка української стартап-екосистеми в рейтингу Global Startup Ecosystem Index, що демонструє стійкість інноваційного сектору навіть в умовах війни. У статті також пропонуються тенденції розвитку інноваційного сектора України, зосереджуючись на оборонних технологіях, розвитку ІТ-сектора та зелених технологіях. Висвітлюються очікувані тенденції в кожному з цих напрямків, включаючи міжнародну співпрацю, створення нових робочих місць та інвестиції в стартапи. Особлива увага приділяється ролі програми Diia.City у стимулюванні розвитку ІТ-галузі та залученні інвестицій. Дослідження підкреслює важливість інновацій для економічної стійкості та відновлення України, визначаючи ключові можливості та виклики в умовах війни та післявоєнного періоду. Розглядаються потенційні напрямки розвитку зелених технологій та відновлюваної енергетики як важливі елементи стратегії відновлення та модернізації економіки країни. У висновках наголошується на необхідності адаптивної інноваційної політики, яка враховує поточні виклики воєнного часу та одночасно закладає основи для довгострокового інноваційного розвитку України. Стаття пропонує рекомендації щодо посилення інноваційного потенціалу та його ефективного використання для післявоєнної відбудови та економічного зростання.Документ Регулювання криптовалют в Україні: вплив на економіку та перспективи розвитку(Університет «КРОК», 2024) Таран, ОлександрУ статті досліджено феномен криптовалют як інноваційного явища у світі фінансів та його вплив на економіку України. Метою даної статті є дослідження феномену криптовалют, аналіз їх переваг і недоліків, оцінка потенційного впливу на фінансову систему та економіку, а також визначення перспектив розвитку ринку криптовалют. Проаналізовано переваги та недоліки криптовалют, їх потенційний вплив на фінансову систему та економіку, а також перспективи розвитку ринку криптовалют. Розглянуто ключові характеристики криптовалют, такі як децентралізація, безпека, анонімність та доступність. Висвітлено ризики, пов'язані з криптовалютами, зокрема високу волатильність, відсутність регулювання та використання в незаконній діяльності. Особливу увагу приділено аналізу регуляторного середовища криптовалют в Україні, зокрема прийняттю Закону "Про віртуальні активи" та його потенційному впливу на розвиток ринку. Досліджено можливі наслідки регулювання криптовалют для української економіки, включаючи залучення іноземних інвестицій, стимулювання інновацій та детінізацію економіки. Розглянуто виклики, пов'язані з впровадженням регулювання, такі як необхідність забезпечення балансу між захистом прав споживачів та стимулюванням інновацій, а також розвиток необхідної інфраструктури. На основі статистичних даних проаналізовано динаміку обсягів торгівлі на криптовалютному ринку України та світу, представлено порівняльний аналіз регуляторних підходів різних країн. Окреслено потенційні наслідки широкого впровадження криптовалют для монетарної політики та фінансової стабільності. Визначено фактори, від яких залежатиме подальший розвиток ринку криптовалют в Україні, та наголошено на необхідності подальших наукових досліджень у цій сфері для розробки ефективної державної політики.