Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз поведінкових факторів стейкхолдерів ринку криптовалют серед користувачів соціальних мереж(Університет «КРОК», 2024) Луценко, РостиславКриптовалютний ринок є динамічним і вразливим до впливу різних факторів, включаючи економічні, політичні та соціальні події. Інтерес стейкхолдерів до криптовалютного ринку продовжує зростати. Мета статті – провести аналіз поведінкових факторів стейкхолдерів ринку криптовалют серед користувачів соціальної мережі ТікТок. Матеріалами для даного дослідження є отримана необроблена інформація з проведенням подальшого аналізу через сервіс Social Media API, компанії DATA365. Проведений аналіз основних аспектів взаємодії користувачів з криптовалютною тематикою на ТікТок, аналіз динаміки поширення та коментування в контексті криптовалютних публікацій, аналіз змін в популярності та взаємодії з контентом на тему криптовалют за допомогою масштабування даних. Окрема увага приділена дослідженню впливу ринкової поведінки на інтерес та активність користувачів в соціальній мережі ТікТок шляхом порівняння кількості постів та ціни біткоїна. Отримані результати дозволили зробити такі висновки: динаміка криптовалютних публікацій на TikTok демонструє, що з 2019 року інтерес до цієї тематики постійно зростає. Чітко простежується вплив важливих подій на активність користувачів; активність учасників ринку криптовалют піддається сезонним коливанням та має циклічність. Аналіз списку активних користувачів TikTok, дозволяє зробити висновок про зростаючий інтерес до криптосфери та важливу роль соціальних мереж в популяризації інформації щодо криптовалют. Аналіз постів у соціальній мережі TikTok свідчить про важливість англійської мови як засобу міжнародного спілкування та популяризації криптовалют. Аналіз емодзі в описах відео TikTok вказує на позитивне ставлення користувачів до криптовалют і біткоїна в даному соціальному сервісі, а також на їхню готовність активно виражати свої почуття та реакції на події в світі криптовалют.Документ Психологія використання соціальних інтернет мереж сучасними українськими користувачами(Університет «КРОК», 2023) Мгалоблішвілі, АннаУ статті описано особливості використання сучасних Інтернет мереж та їх психологічний вплив на психологічне благополуччя українських користувачів. У середньому, сучасна людина, що володіє комп'ютером або смартфоном, проводить у соціальних мережах від кількох хвилин до кількох годин. Масштаби залучення людства до соціальних мереж не дозволяють розглядати цю активність як щось несуттєве. Цілком очевидно, що соціальні мережі стають найважливішим соціальним явищем та впливають на суспільство та окрему особистість. Побоювання, що найчастіше висловлюються, стосуються впливу сучасних мереж на психологічне благополуччя користувачів самооцінка, емоції, соціальні взаємодії) та їх психічне здоров'я (тривога, депресія, самотність, залежність).У цьому невеликому огляді ми поставили собі завдання розглянути чинні доказові дослідження, присвячені цій проблемі та розширити своїм дослідженням цю тему. Що ж до спроб самостійно вирватися з обіймів соцмережі, то самі користувачі іноді оцінюють ці дії як «принесення себе в жертву» чи «детоксикацію», тобто досить ясно проводять паралелі між хімічними залежностями та залежністю від інтернет-контенту. З іншого боку, передбачається, що соціальна взаємодія у мережі здатна поліпшити психологічний добробут, наприклад, шляхом самопрезентації чи шляхом налагодження контактів з однодумцями тощо. Встановлено, що опитувані не можуть прослідкувати власне самопочуття та зазнають труднощів в описі самовідчуття після перебування у соціальній мережі. Досліджувані інтерналізуються у віртуальне життя, більше ніж це розуміють самі. Віддають перевагу написанню повідомлення, ніж подзвонити очно. Менше спілкуються з друзями, близькими реально, віддають перевагу віртуальному спілкуванню. Більше використовують текстові повідомлення (смайли, меми) для комунікації. Вибирають розважальний контент та споживають новини зі соцмереж. Виявлена висока довіра до інформації, яку користувачі споживають зі соцмереж, досліджувані не перевіряють цю інформацію на правдивість. Тому існує проблема пропаганди та маніпуляції масовою свідомістю людей, ця проблема потребує більш детального вивчення у подальших дослідженнях. Респонденти приділяють більше вільного часу соціальній мережі, ніж хотіли до цього. Жінки більш залежні від соціальних мереж. Молоді жінки орієнтуються на моду, цінності та стандарти, які споживають зі соціальних мереж та віддають перевагу онлайн знайомствам. Не віддають перевагу новим віртуальним знайомствам та з засторогою відносяться до віртуальних незнайомців більшість чоловіків та жінки старшого віку. Питання, що виникають, зводяться до наступного: чи можна стверджувати, що надмірна активність у соцмережі відображає депресивні тенденції користувачів; як соцмережі впливають на самооцінку та психологічне благополуччя; якою мірою соцмережі можуть ставати об'єктом залежності, за аналогією з широко відомою інтернет-залежністю. Все ці особливості так чи інакше впливають на відчуття психологічного благополуччя особистості, тому подальші дослідження потребують детального вивчення впливу соціальних Інтернет мереж на психологічне благополуччя особистості.Документ Взаємозв’язок самооцінки та самопрезентації молоді у соціальних мережах(Університет «КРОК», 2023) Березовська, ЛарисаУ статті описано особливості взаємозв’язку самооцінки та самопрезентації молоді, що користуються соціальними мережами. Феномен самопрезентації набув неабиякої значимості та актуальності через появу та поширення соціальних мереж, які передбачають та демонстрацію власного Я у просторі соціальних мереж та прийняття певної позиції. У сучасному світі соціальні мережі допомагають молодим людям відчути зв’язок з іншими людьми та презентувати себе як особистість. Самооцінка – це оцінка, яку людина дає собі, своїм якостям і здібностям, а також своєму місцю у соціальному оточенні. Самооцінка людини показує її соціальну адаптацію, є регулятором поведінки та діяльності, що акумулює весь життєвий досвід людини. Феномен самопрезентації трактується в рамках однієї з трьох парадигм: 1) самопрезентація визначається як загальна характеристика соціальної поведінки індивіда, тобто цілеспрямована і свідома поведінка, спрямована на створення певного враження в інших; процес або постійне прагнення суб'єкта представити бажаний образ зовнішній і внутрішній публіці); 2) самопрезентація є засобом усунення когнітивного дисонансу; 3) існує зв'язок між самопрезентацією та самосвідомістю людини. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей взаємозв’язку самооцінки та само презентації молоді у соціальних мережах. Емпірично виявлено, що у половини опитаних низький рівень самооцінки, за рівнем прояву переважають тактики самопрезентації асертивного типу і порівняно меншого прояву набувають тактики захисного типу. За результатами кореляційного аналізу визначено, що при підвищенні рівня самооцінки молодь менше користується тактиками і стратегіями самопрезентації захисного типу. Тобто, при підвищенні рівня самооцінки, юнаки починають схилятися до стратегій самопрезентації, спрямованих першочергово на керування враженнями, а не на захист власного образу в очах інших.