Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Проблеми правової ідентичності особи: персональні дані та право на приватніст(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Жаровська, І.М.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття містить аналіз проявів правової ідентичності особи в сучасному суспільстві в контексті захисту персональних даних та належної реалізації права людини на приватність. Мотивовано, що людство живе під впливом глобальних змін. Глобальні зміни та досягнення у світі впливають на всі сфери життя суспільства. Доведено, що інформаційне суспільство змінило нашу ідентичність через потенційно широкі технічні можливості, а також загрози синергетичного характеру, що характеризуються безпрецедентним та невизначеним характером. Зіткнення з небажаною інформацією, фундаментально кидає виклик здатності людини формувати та підтримувати ідентичність. Одним із найпоширеніших способів розуміння формування ідентичності є побудова особистого наративу. Ідентичність руйнується під впливом поширення небажаної інформації чи розповсюдження особистих даних. В інформаційному середовищі з’являється як кількісна, так і якісна різниця щодо приватної інформації. Серед іншого, кількість носіїв інформації зросла експоненціально, а це означає, що інформаційні протистояння суспільства та ідентичності відбуватимуться безперервно, а не випадково; поширення інформації в Інтернеті не прив’язане ні до часу, ні до місця розташування, що робить уникнення інформації майже неможливим. Констатовано, що суттєвою проблемою є безпечність персональних даних, що прямо впливає на правову ідентичність особи. Завдяки останнім технологічним досягненням, крадіжка особистих даних в Інтернеті, стала більш поширеною, ніж будь-коли раніше і почала набувати нової технологічної форми. Зловживання персональною інформацією може мати ознаки злочинного діяння. Персональна інформація також слугує засобом ідентифікації людини, в разі зазіхання на неї відбувається неправомірний вплив на ідентичність особи. Інформаційне шахрайство з документами, що підтверджують особу, нині має масовий характер і також є загрозливим чинником для правової ідентичності особи. Доведено потребу комплексного правового регулювання шляхом використання міжкомплементарного підходу, що вказує не тільки на трансформацію юридичного підходу, але й удосконалення технологічно-організаційних гарантій забезпечення правової ідентичності.Документ Становлення та розвиток місцевого самоврядування у зарубіжних країнах(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Скоморовський, В.Б.; Биков, Олександр Миколайович; Скоморовський, Віталій БогдановичНаукова стаття, присвячена питанню становленню та розвитку місцевого самоврядування в зарубіжних країнах, розкриває основні питання ґенези місцевого самоврядування у країнах англо-американської системи права. У статті наводяться питання становлення місцевого самоврядування у Великобританії та основи закономірного законодавчого регулювання місцевого самоврядування. У статті розкрито питання північнонімецького об’єднання міст, в рамках якого поступово набувалися політичні права, в тому числі право приймати ключові, обов’язкові для виконання рішення на з’їздах представників ганзейських міст. Стаття містить інформацію щодо міського самоврядування Франції, яке було створено в результаті комунальної революції, під час якої місцеві громади вибороли свої свободи від королівської та сеньйоріальної влади. У науковій статті визначено, що інститути місцевого самоврядування європейських країн представляють практично весь спектр моделей організації та регулювання життя й діяльності місцевих громад. Досліджено, що кожна з європейських країн так чи інакше дотримувалася загальноєвропейських імперативів культури і традицій, що згодом забезпечило європейську ідентичність в організації муніципального управління і знайшло вираження у прийнятті в 1985 році Європейської хартії про місцеве самоврядування, яка закріпила загальні принципи формування місцевого самоврядування в Європі. Охарактеризовано, що теорія фактичного представництва, згідно з якою члени парламенту представляють всю націю, незалежно від місця обрання, оформилася в XVIII столітті та належала англійському праву. Наведено особливості англійського самоврядування в XIX ст., яке полягало в тому, що місцеве самоврядування виступало другорядною системою по відношенню до парламентського самоврядування, тому зміни в місцевому управлінні йшли за трансформацією політичних інститутів і змінами в розстановці політичних сил у парламенті; а демократизація виборчого права сприяла формуванню місцевого самоврядування. Констатовано, що розвиток та становлення місцевого самоврядування Великобританії відбувався схоже на український розвиток, підставою відмінностей є віднесення України до країн континентальної системи права, а Великобританії – до країн англо-американської правової системи.Документ Практика вирішення питань районного значення у місті Києві до та під час правового режиму воєнного стану(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Скоморовський, В.Б.; Биков, Олександр Миколайович; Скоморовський, Віталій БогдановичНаукова стаття присвячена питанню практики реалізації повноважень місцевої влади у районах міста Києва під час правового режиму воєнного стану та визначає повноваження, що слід відповідно до чинного законодавства України вважати повноваженнями районних адміністрацій на території міста Києва, а також наводить особливості нормативних та функціональних змін у роботі останніх через введення правового режиму воєнного стану на території України від 24 лютого 2022 року. Крім того, стаття містить аналіз повноважень органів місцевого самоврядування до введення правового режиму воєнного стану на території України та після введення правового режиму воєнного стану на прикладі столиці України – міста Києва. У науковій статті проаналізовано положення основних законів в Україні, які регулюють правовідносини з органами місцевого самоврядування в Україні, визначають повноваження та компетенцію органів місцевого самоврядування та визначають особливості спеціального статусу органів місцевого самоврядування, що функціонують у місті Києві. Також у науковій статті проаналізовано положення основних підзаконних нормативно-правових актів, зокрема органів місцевого самоврядування, що функціонують у місті Києві, які регулюють правовідносини у районах міста Києва, визначають повноваження та компетенцію органів місцевого самоврядування у районах міста Києва. Досліджено низку проблем, що виникли у функціонуванні районів міста Києва під час правового режиму воєнного стану та запропоновано варіанти розвязання відповідних проблем. Стаття містить пояснення ліквідації районних рад у місті Києві, визначає особливості функціонування районних адміністрацій без рад у місті Києві та наводить порівняння їх функціонування до введення правового режиму воєнного стану в Україні та після його введення.Документ Державотворча діяльність Іллі Шрага у світлі революційних подій 1917 року(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Самань, В.В.; Биков, Олександр Миколайович; Самань, Вікторія ВіталіївнаУ статті розкривається державотворча діяльність відомого українського адвоката і громадсько-політичного діяча Іллі Шрага в ході революційних подій 1917 року. Доводиться, що революційні події в Російській імперії докорінно змінили державний лад і дали можливість суттєво активізувати національно-визвольну боротьбу серед народів імперії. Помітні зміни відбулись і в Україні, де з новою силою починає розвиватися національний рух, засновуються та функціонують українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджується культура. Зазначається, що І. Шраг відіграв значну роль у цих процесах, оскільки безпосередньо брав участь у координації та організаційному забезпеченні українського національного руху. Маючи належну фахову підготовку і значний життєвий досвід, діяч брав участь у державотворчих процесах як на локальному рівні, у рідній йому Чернігівщині, так і загальноукраїнському, активно працюючи у новостворених державних інституціях. Наголошується, що події революції спричинили єднання навколо персони І. Шрага групи громадських активістів, які в умовах революції ставили основною метою забезпечення стабільності на території губернії, створення організаційного комітету задля співпраці з Тимчасовим урядом та місцевими органами влади. Результатом цього стало створення Губернського комітету громадських організацій, який проіснував аж до грудня 1917 року. Очолив новостворений комітет І. Шраг. Зауважується, що діяч наголошував на потребі реформування апарату місцевої влади, що був створений у попередній період. У зв’язку з цим він багато уваги приділив вирішенню організаційних питань та посиленню впливу земств і міської думи як органів місцевого самоврядування. Відзначається, що поряд з вирішенням місцевих справ, діяч бере активну участь в обговоренні нагальних питань української автономії. За ініціативи І. Шрага та його однодумців вони розглядалися на порядку денному українського з’їзду у Чернігові з 8 по 10 червня 1917 року. Підсумками його роботи стало написання тексту резолюції, автором якої був Ілля Шраг. Збори визнавали національно-територіальну автономію України, з обов’язковою гарантією прав національних меншин. Аналізується діяльність І. Шрага у складі Центральної Ради, куди він увійшов як представник від Чернігівської губернії. Наголошується, що будучи у складі Товариства українських поступовців, він став одним із його ідейних натхненників і відігравав значну роль у виробленні політичного курсу організації.Документ Інформаційна безпека: сучасні ризики та загрози у сфері зберігання та обміну інформації(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена аналізу інформаційної безпеки в аспекті основних ризиків та загроз, що виникають під час зберігання та обміну інформацією. Технічний прогрес впливає на всі сфери життя людини, а новації в інформаційній сфері, разом з їх численними перевагами, спричиняють появу безпрецедентних раніше викликів безпеці людини у її найрізноманітніших вимірах. Сучасні інформаційні технології істотно впливають на особу розширенням можливостей доступу до інформації та загальним постійним приростом її об’ємів. Поступово в користувачів поглиблюється розуміння сутності інформаційних процесів, зростає здатність осмислення та узагальнення одержаних знань, розвиваються спеціальні вміння і зростає ступінь компетентності фахівців. Люди з усього світу підтримують зв’язок через Інтернет, вільно публікуючи інформацію про свою діяльність, взаємодію та інші аспекти особистого життя, часто забуваючи при цьому про власну безпеку. Особливо небезпечними є випадки використання недостатньо захищених та вразливих до зовнішніх злочинних посягань ресурсів державними установами та організаціями. Необхідно також враховувати, що надмірне захоплення віртуальним світом загрожує людині втратою її індивідуальності та етнокультурної самобутності, соціальною самоізоляцією, посиленням дегуманізації робочого процесу. У статті констатовано, що перед кожною сучасною державою та численними міжнародними організаціями постає нове завдання щодо необхідності розвитку інформаційної культури суспільства. Оскільки постійно зростає рівень інформаційних потреб сучасного суспільства, науковці повинні зосередити свою увагу на вивченні усіх можливих загроз у сфері зберігання та обміну інформації, напрацювати механізми що дозволять ефективно протидіяти незаконному доступу до інформації, зменшувати ризики її втрати чи пошкодження. В роботі також зосереджено увагу на дослідженні основних форм незаконного доступу до інформації, описано основні ознаки протиправних дій, що загрожують інформаційній безпеці.Документ Інформаційна безпека як детермінанта збереження української державності в умовах ведення війни(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичПроблема забезпечення інформаційної безпеки в глобальному світі не оми- нула й Україну. Наша держава, особливо з початком повномасштабної російсько-української війни, постійно потерпає від кібератак на інформаційну інфраструктуру держави (програм- не забезпечення органів державної влади, державні сайти, інформаційно-технічне забезпечення стратегічних державних об’єктів, банківських установ), тотального антиукраїнського інформаційного впливу, поширення дезінформації, просування ідей сепаратизму, розбрату та насильства. Ворог, за допомогою найрізноманітніших технік інформаційного впливу на українців, намагається підірвати основи національної безпеки держави, посягнути на куль- турну ідентичність українського народу, зруйнувати дипломатичні стосунки та міжнародні домовленості між Україною та її стратегічними партнерами, розпалити всередині країни міжнаціональні, міжконфесійні конфлікти, і врешті, посягнути на конституційний лад та територіальну цілісність держави. Не тільки вітчизняні медіаресурси сьогодні, але навіть відомі світові видання, в силу різних обставин, часто висвітлюють інформацію та події, які відбуваються в Україні однобічно чи неповно, порушуючи її цілісність. Населення держави в умовах гібридної війни де- далі більше зазнає інформаційно-психологічного тиску на свідомість. Усе наведене свідчить про необхідність вироблення в Україні механізмів потужного захисту конфіденційності, доступності та цілісності інформації, що унеможливить різного роду посягання на законні права та інтереси громадян, приватних та державних організацій, держави в цілому. У статті висвітлено зв’язок інформаційної безпеки з її родовою категорією – національною безпекою, проаналізовано чинники, які впливають на цілісність, доступність та конфіденційність інформації. Звернено увагу читача на необхідності розвитку інформаційної культури суспільства, що дозволить чинити гідний опір тим загрозам, які постають перед сучасною Україною в умовах повномасштабної, і водночас, гібридної війни з потужною інформаційною складовою.Документ Нормативно-правове регулювання створення та діяльності холдингових компаній(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Лисиця, С.В.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена аналізу нормативно-правового регулювання створення та діяльності холдингових компаній в Україні. Здійснюється ретельний огляд законодавчих актів, які стосуються утворення та функціонування холдингових структур. Особлива увага приділяється вимогам до засновницьких договорів, статутів та інших документів, які регулюють діяльність холдингових компаній. Предметом дослідження є правові аспекти та норми, які регулюють процес створення та функціонування холдингових компаній, включаючи корпоративне управління. На сьогодні актуальність зазначеної теми полягає в тому, що холдингові структури стають все більш поширеними у сучасному господарстві, оскільки вони можуть сприяти ефективнішому управ- лінню активами. Зростає інтерес інвесторів і підприємців до створення та управління холдингами. Створення та функціонування холдингових компаній підлягає специфічним нормативним вимогам та правилам. Розуміння цього аспекту є важливим для бізнесу та юридичних фахівців. Також розглядається досвід зарубіжних країн, світових типів холдингових компаній, їхнє нормативно-правове регулювання створення та діяльності. Особлива увага приділяється формі створенню холдингових компаній в Україні, так як згідно закону України «Про холдингові компанії» є тільки дві форми, ПАТ – Публічне Акціонерне товариство, яке створюється з державного капіталу і контролюється тільки органами виконавчої влади та ПРАТ – Приватне Акціонерне товариство, яке складається з приватного капіталу, та має в своєму управлінні від декількох підприємств. В такому разі Холдингова компанія виступає як Материнська компанія МП, а підпорядковані компанії, Дочірніми підприємствами. Ця структура дозволяє більш ефективно виконувати керування активами, ресурсами і бізнес процесами та дозволяє використовувати спільну систему оподаткування зі своїми Дочірніми підприємствами. У разі активної заборгованості Дочірніх підприємств перед контрагентами, Материнська компанія може закрити цей борг перед кредиторами власними засобами, що є позитивним плюсом при веденні підприємницької діяльності. Метою даної статті є з’ясувати особливості нормативно-правового регулювання створення та діяльності холдингових компаній.Документ Вплив державної політики у сфері захисту прав людини на розвиток демократичної держави(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Лисенко, Я.О.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена дослідженню впливу державної політики у сфері захисту прав людини на розбудову демократичної держави, аналізу формування державної політики та її нормативно-правового закріплення. У процесі пізнання цієї теми також вивчається взаємозв’язок між демократичним устроєм держави та охороною прав людини. Крім того, у статті розглядаються створювані такою політикою способи захисту прав людини та громадянина. У цій праці автори також визначають поняття «державна політика» як специфічну діяльність державної влади з управління та керівництва суспільством, зокрема здійсненням публічної влади та участю населення в управлінні державними справами. У статті детально проаналізовано поняття демократії, яке визначається як «влада народу», та вказано на необхідність формування демократичної держави в Україні, що вимагає гарантування прав людини як основоположного принципу народовладдя. Також підкреслюється, що формування державної політики є ключовим чинником у забезпеченні реалі- зації прав людини та розвитку суспільства. Узагальнюючи, автори відзначають, що вдосконалення класифікації прав людини та державної політики сприяє більш ефективному захисту прав і свобод громадян, сприяє розвитку демократичної держави та формуванню стратегічних напрямків розвитку суспільства. Детально розглядаються механізми судового та адміністративного захисту прав людини, а також важлива роль омбудсмена у забезпеченні додержання прав людини. Так, інститут омбудсмена спрямований на контроль за дотриманням конституційних прав і свобод, а також на захист прав громадян від можливих порушень. Натомість адміністративний механізм захисту прав, який дозволяє громадянам звертатися з скаргами про порушення їхніх прав до вищих органів державної влади або місцевого самоврядування. Особлива увага приділяється конституційним гарантіям прав людини, що зазначено у Конституції України. Крім того, Україна закріплює важливі принципи гарантії прав і свобод людини в своїй Конституції, а також визнає державний контроль і відповідальність за захист цих прав. Таким чином, вдосконалення державної політики у сфері захисту прав людини сприяє не лише ефективному захисту прав громадян, але і розвитку демократичної держави та формуванню стратегічних напрямків розвитку суспільства.Документ Загальнотеоретичні аспекти забезпечення прав людини в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Старков, І.О.; Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичСтаттю присвячено з’ясуванню питань взаємовпливу прав людини та воєнного стану. Тематика є вкрай актуальною, оскільки розпочате повномасштабне збройне вторгнення посягнуло не тільки на територіальну цілісність, незалежність та суверенітет України, але й завдало великої шкоди всьому населенню держави. Введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року було викликано необхідністю захисту держави та відсічі агресії росії, разом з тим це призводить до обмеження певних прав та свобод людини і громадянина. Воєнний стан небхідно розглягдати як засіб відновлення умов, за яких людина може ефективно реалізувати свої права та свободи. Відповідно, права людини визначають межі діяльності публічної влади щодо введення воєнного стану та засоби, що нею використовуються. При цьому низка прав не може бути обмежена, а обмеження інших прав не може знищувати їх сутність. Окрім визначення прав людини, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, конституційно-правові норми визначають особливості реалізації окремих прав за досліджуваних обставин: права на власність та права на працю. У даній статті автори звертають увагу на важливості конституційно-правового регулювання суспіль- них відносин щодо обмеження прав людини в особливих умовах. Наголошено, що права людини є тим засобом, що обмежують публічну владу, запобігаючи її свавіллю. Система захисту прав людини під час війни включає правові заходи, встановлені нормами національного та міжнародного права. У науковій статті автори дослідили національні заходи захисту прав людини під час війни, такі як: захист органами публічної влади; захист громадськими організаціями; самозахист; конституційне право на звернення; діяльність органів прокуратури та органів внутрішніх справ; судовий захист та контроль. Також у статті було розглянуто міжнародні механізми захисту прав людини, які передбачені нормами міжнародного гуманітарного права та інститутом міжнародного захисту прав людини.