Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості я-концепції майбутніх психологів(Університет «КРОК», 2023) Харченко, Надія; Дудник, ОксанаАктуальність теми дослідження зумовлена тим, що натепер сприйняття себе у контексті соціальних трансформацій та воєнного стану стало важливою темою в освіті, враховуючи його вплив на поведінку та успішність студентів, особливо майбутніх психологів. Ставлення до себе, самовизначення та самоактуалізація неможливі без аналізу взаємопов’язаних компонентів Я-концепції, самооцінки та самоефективності. Високий рівень розвитку професійної самосвідомості, адекватна та стійка Я-концепція зумовлюють конструктивну професійну поведінку, що дозволяє психологу долати професійні та особистісні труднощі. Продуктом розвитку професійної самосвідомості виступає Я-концепція, яка є особистісним ресурсом та відіграє ключову роль у формуванні результатів професійної поведінки. Для діагностики особливостей Я-концепції майбутніх психологів нами було використано методику САМОАЛ та Шкалу самоефективності. За результатами емпіричного дослідження можна зробити висновок, що хлопці,майбутні психологи, сприймають зовнішній світ як більш агресивний, в якому необхідно здобувати визнання, але не відкривати свого внутрішнього світу та не виражати власних емоцій. При цьому дівчата характеризуються більшою гнучкістю у спілкуванні, емпатійністю, емоційністю, водночас вони достатньо чутливі до критики на свою адресу і, відповідно, схильні до самозвинувачень, що часто виражається у невпевненій поведінці при міжособистісній взаємодії. Найвищі показники у майбутніх психологів виявлено за такими шкалами: самоактуалізації як контактність, креативність та потреба у пізнанні, натомість найнижчі –за шкалами орієнтації у часі та спонтанності. Це характеризує майбутніх психологів як відкритих до нових вражень, творчих та нестандартних особистостей, схильних до діяльностей, що вимагають нестандартних і нешаблонних рішень, здатних встановлювати емоційні стосунки з іншими людьми. Водночас майбутні психологи із недовірою ставляться до оточуючого світу, орієнтовані на майбутнє, оскільки вважають, що тепер лише готуються до подальшого справжнього життя. Перспективами подальших досліджень є аналіз зв’язку Я-концепції із професійною ідентичністю та вплив на неї психотравм війниДокумент Формування образу фізичного я в контексті становлення цілісної особистості(Університет «КРОК», 2024) Олексюк, Вікторія; Радчук, Галина; Шевченко, ОльгаСтаттю присвячено висвітленню актуальної теми впливу соціально домінуючих еталонів фізичної привабливості на становлення зростаючої особистості. Актуальність проблеми зумовлена тим, що у сучасному світі еталони зовнішньої привабливості посідають провідне місце у формуванні суспільних стандартів успішної особистості та домінують серед чинників становлення самосвідомості зростаючої особистості. Проаналізовано проблему ставлення людини до свого зовнішнього вигляду в структурі Я-концепції особистості як у зарубіжній, так у вітчизняній психології. Визначено трактування феномену «тіла» як матеріального наповнення людини, «тілесності» як матеріально-духовної субстанції, спрямованої на реалізацію у соціумі, а також теорію «схеми тіла», яка об’єднує тіло, емоції та розум. Обґрунтовано, що системотвірним елементом образу Я є образ тіла, який формується у особистісному життєвому досвіді людини внаслідок взаємодії з іншими індивідами, а психологічними чинниками впливу на структуру образу фізичного Я є емоційні переживання людини з приводу своєї тілесності, реакції інших індивідів на людину та ідеальний образ тіла, прийнятий еталонним у соціумі. При цьому психологічні механізми процесу становлення структури образу фізичного Я відображаються у розгортанні таких аспектів його усвідомлення як: джерела окремих переживань, відчуттів; володіння певними функціями та властивостями; об’єкта соціального середовища; носія культурного стереотипу. Акцентовано увагу на тому, що ознаки дорослішання підлітків найяскравіше виявляються у зміні тіла, тому зацікавленість своєю зовнішністю стає однією із найважливіших домінант у становленні самосвідомості. З`ясовано, що неприйняття своїх тілесних якостей здебільшого зумовлює не лише становлення неадекватної самооцінки, порушення соціалізації загалом, але також може стати поштовхом до розвитку психосоматичних розладів у подальшому. Висвітлено, що ставлення до себе щодо задоволеності своїм тілом є істотним компонентом складної структури самосвідомості та має значний вплив на самоповагу, самореалізацію особистості в усіх сферах життя від публічної до інтимної.