Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Сталий розвиток закладів вищої освіти: локальні інформаційно-комунікативні аспекти(Університет «КРОК», 2020) Ляшенко, О.М.Сучасною світовою стратегічною тенденцією є становлення динамічної концепції освіти в інтересах сталого розвитку. Освіта є передумовою та водночас пріоритетним засобом досягнення сталого розвитку. Згідно з Порядком денним на ХХІ століття освіту визнано як процес, за допомогою якого людина і суспільство можуть повністю розкрити свій потенціал, оскільки вона має вирішальне значення для забезпечення формування цінностей і підходів, прищеплення навиків і заохочення поведінки, сумісної зі сталим розвитком. Особлива роль у цьому процесі належить вищій освіті. Сутнісною компонентою сталого розвитку закладів вищої освіти є аксіологічне та когнітивно-поведінкове сприяння задоволенню соціальних, екологічних та економічних інтересів суспільства на основі максимально повного розкриття творчого потенціалу всіх учасників університетської спільноти: студентів, науково-педагогічного складу, обслуговуючого та допоміжного персоналу і менеджменту. Отже, сталий розвиток закладів вищої освіти є безперервним процесом гармонізації взаємодії внутрішніх стейкхолдерів щодо узгодження здійснюваної освітньої та науково-дослідної діяльності з концептуальною тріадою сталого розвитку – соціальна, екологічна, економічна сфери в ендогенній та екзогенній площинах та переходом до стійкого функціонування. Сучасні бізнес-моделі ЗВО мають бути скерованої не на ретрансляцію, а не генерацію нових знань щодо сталого розвитку, та перетворення їх на ціннісний ресурс стійкого функціонування за допомогою відповідного інформаційно-комунікативного супроводу. Протягом понад десятиліття в Україні сформувався певний пласт наукових досліджень, присвячених проблематиці сталого розвитку. Однак, чисельність таких досліджень, присвячених освітній складовій, не є надто потужною. Ще меншою є частка наукових праць, присвячених діяльності ЗВО як суб’єктів сталого розвитку. Відтак, інформаційно-комунікативні аспекти цієї проблематики також наразі не є центром уваги вітчизняних дослідників. Тому наразі одним з каменів спотикання у контексті сталого розвитку ЗВО є коло питань інформаційно-комунікативного характеру.Документ Екологізація як навігатор узгодження інтересів стейкхолдерів агробізнесу(Університет «КРОК», 2021) Ляшенко, О.М.; Марков, Р.В.; Ляшенко, Олександра МиколаївнаДіяльність стейкхолдерів в агробізнесі перебуває під впливом численних екзогенних і ендогенних загроз, конвергенція яких в умовах нової реальності доводить, що з числа відомих підходів до зміцнення економічної безпеки дедалі найбільш затребуваним стає гармонізаційний підхід, концепт якого передбачає екологічне узгодження інтересів, тому задовольняє вимогам концепту екологізації і навпаки. Концепт «захист» спирається на усунення та витіснення шкідливих відносин, які виникають у процесі діяльності та взаємодії зі стейкхолдерами, шляхом застосування правових, економічних, соціальних організаційних, етичних тощо методів. Таким чином, актуалізація наукового пошуку навігаційної ролі екологізації в узгодження інтересів стейкхолдерів агробізнесу є очевидною. Домінування еколого-орієнтованого бачення економічної безпеки агробізнесу потребує відповідного методологічного підґрунтя, опертям якого може/має бути синтетичне поняття екологізації, роль якої у зазначеному контексті є вивченою недостатньо. Навігаційна роль екологізації як полі аспектної та крос-дисциплінарної категорії стає очевидною, втім наразі мало вивченою. Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад безпекознавства шляхом застосування гармонізаційного підходу до екологізації узгодження інтересів стейкхолдерів агробізнесу. Методи дослідження - структурно-логічного моделювання, моніторинговий, аналітичний. Взаємоузгодження інтересів стейкхолдерів агробізнесу є складним процесом, який може бути як конструктивними, так і деструктивними, і тому потребує використання спеціального інструментарію. Для екологізації узгодження інтересів стейкхолдерів агробізнесу необхідні системність, прогнозованість, обґрунтованість та результативність. Отримані результати потребують проведення подальших наукових розвідок щодо впливу екологізації на економічну безпеку стейкхолдерів агробізнесу. Подальші наукові розвідки можуть перебувати у площині оцінювання наслідків системної екологізації узгодження інтересів стейкхолдерів агробізнесу.Документ Ресурсно-захисний підхід до стратегування економічної безпеки підприємства(Університет «КРОК», 2021) Ляшенко, О.М.Забезпечення економічної безпеки є одним з важливих завдань вітчизняних підприємств, оскільки їхня діяльність перебуває під впливом загроз, що виникають як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі. Кожен з найпоширеніших у сучасній науці підходів до економічної безпеки підприємств – захисний, ресурсно-функціональний і гармонізаційний – є самодостатнім, але можливості їхнього використання для забезпечення економічної безпеки підприємств різні. Найзатребуванішими серед науковців і найбільш використовуваними в діяльності підприємств є захисний і ресурсний підходи. Це зумовлено двома причинами. З одного боку, економічна безпека підприємств майже апріорі розуміється як стан захищеності підприємства від різноманітних загроз. З іншого боку, ресурсне забезпечення, будучи невіддільною складовою діяльності будь-якого підприємства, водночас є обов’язковою умовою його функціонування та підґрунтям для забезпечення економічної безпеки. Однак дослідження щодо поєднання ресурсного і захисного підходів щодо стратегічного горизонту зміцнення економічної безпеки підприємств у вітчизняних наукових публікаціях наразі практично не представлені, тоді як поява нових загроз з одного боку та посилення вимог до стратегування економічної безпеки підприємств в умовах нової реальності з іншого боку актуалізують проведення саме таких досліджень. Мета роботи полягає в поглибленні теоретичних засад безпекознавства шляхом застосування ресурсо-захисного підхіду до стратегування економічної безпеки підприємства. Методи дослідження: структурно-логічного моделювання, моніторинговий, табличний. Результати: доведено необхідність стратегування економічної безпеки підприємства, визначено принципи моніторингу загроз ресурсному забезпеченню економічної безпеки підприємства на стратегічному горизонті його діяльності. До позитивних результатів моніторингу загроз ресурсного забезпечення економічної безпеки належать: поетапне проведення моніторингу дозволяє забезпечити власників і менеджерів підприємства всією необхідною інформацією стосовно об'єкта моніторингу; створення необхідної основи для оцінювання загроз ресурсного забезпечення економічної безпеки підприємства на підставі їх специфікації на стратегічному горизонті його діяльності; розроблений алгоритм моніторингу забезпечує контроль за процесом ресурсного забезпечення економічної безпеки підприємства у контексті ринкового середовища; формування необхідної інформаційно-аналітичної бази для вирішення практичних питань щодо збереження або підвищення існуючого рівня економічної безпеки підприємства. Під раціональністю вибраного варіанту стратегування економічної безпеки підприємства розуміється або досягнення заданого рівня захищеності підприємства при мінімальних витратах, або досягнення максимально можливого рівня захищеності при заданому рівні витрат.Документ The impact of the covid-19 pandemic and Russia's war against Ukraine on the quality of life in the context of threats to global food security(Університет «КРОК», 2022) Taha, Mohamed Daab; Liashenko, OleksandraCurrently, threats to food security reach a global scale. To a large extent, this is caused by the full-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine and the losses that occurred as a result of the war. In general, before the war, Ukraine supplied 10% of world exports of wheat, more than 15–20% of barley, and more than 50% of sunflower oil. After the Russian invasion, Ukraine restricted the export of some grains. According to the UN High Commissioner for Human Rights, Michelle Bachelet, due to Ukraine's war with Russia, the number of people with a lack of food will increase by 47 million during the year and will be almost 323 million by the end of the year. First of all, the term food security refers to the availability of food for people without any scarcity, and it is considered that food security is effectively achieved when a person is not afraid of or susceptible to hunger, and is used as a criterion to prevent food shortages or disruptions in the future in a few factors Such factors are considered dangerous, including drought and wars and other problems, if they threaten food security. Absolute food security is defined as the production of food in one country at a level equal to or even exceeding domestic demand and can sometimes be considered to achieve the concept of complete self-sufficiency. Indicators of relative food security relate to the state's ability to produce and supply what the population needs in the form of food in whole or in part. From this we conclude that the concept of food security refers to the need to provide the population with the necessary food products, which may depend on cooperation with other countries or only on self-sufficiency. The Covid-15 pandemic and the war have broken many chains of the global food security system, and as a result, there have been significant disruptions in the uninterrupted supply of food to consumers at reasonable prices. The methodology is based on the analysis of scientific problems according to the nature of the research object, based on such methods of scientific knowledge as direct (empirical) analysis and synthesis, induction and deduction, historical method. The results of the study relate to the presentation of the conceptof food security and the degree of influence on it by natural disasters and geopolitical conflicts, in particular the war between Russia and Ukraine, the study of individual indicators of Ukrainian exports that affect the food security of some Arab and African countries, as well as the volumes of production and exports in different periods . Such indicators show a brief overview of the importance of Ukraine as a "food-nurse" for some countries and the consequences that will occur if the supply of agricultural products from Ukraine is stopped from both large and small businesses.Документ Неурядові аналітичні центри України: сучасні особливості розвитку та управління(Університет «КРОК», 2023) Львова, Ольга; Ляшенко, ОлександраУ статті розглянуто еволюцію неурядових аналітичних центрів України протягом останніх десятиліть. Визначено роль даних організацій у трансформаційних процесах, які відбувалися в Україні, та їхню важливу функцію у формуванні публічної політики. Прослідковано еволюцію діяльності аналітичних центрів після проголошення незалежності України та поступовий їх перехід від опозиційної ролі до партнерів держави після подій Євромайдану. Основними викликами, як стали ключовими перешкодами для ефективної роботи аналітичних центрів, є: проблеми фінансування, кадрові питання та комунікаційні розриви. Виявлено нові проблеми, з якими зіштовхнулися аналітичні центри після повномасштабного російського вторгнення, зокрема безпекові виклики, фізичне та емоційне виснаження, збереження команди. Автори показують, що попри всі труднощі неурядові аналітичні центри вносили суттєвий вклад в демократичні процеси в Україні і прогнозують, що важливість аналітичних центрів зростатиме. Метою статті є визначення деяких особливостей розвитку та управління неурядовими аналітичними центрами в цілому та в умовах війни зокрема. Дослідження використовує методи аналізу етапів розвитку аналітичних центрів, визначення викликів, з якими вони стикалися та аналізу сильних та слабких сторін їхньої діяльності. Отримані результати підкреслюють зміни ролі аналітичних центрів від опозиційних до партнерських після Євромайдану та їхню активну участь у протистоянні російській агресії. Дослідження визначає ключові аспекти, які визначають успішність діяльності неурядових аналітичних центрів, а також їхню роль у підтримці демократичного курсу та розвитку України. Зазначається, що аналіз цих процесів є важливим як для самих організацій, так і для всіх зацікавлених сторін у політичному та науковому співтоваристві. Перспективи подальших досліджень – внесок українських аналітичних центрів в два ключові напрями - європейська та євроатлантична інтеграція та відновлення країни.