Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Санкції в цивільному праві(Університет «КРОК», 2019) Шишка, Р.Б.Цивільно-правова відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності. На неї поширюються загальні положення про юридичну відповідальність, але вона має й такі особливості, що змушують розглядати її як самостійну правову категорію. Спільним для всіх видів юридичної відповідальності є те, що до порушника чужих прав застосовуються санкції. Але зміст санкцій, порядок і мета їх застосування мають свою специфіку для кожного виду юридичної відповідальності. В статті йдеться про доцільність запровадження санкцій в цивільному праві та вади сучасного відновлювального та компенсаторного підходу до захисту цивільних прав, який не сприяє профілактиці порушень суб’єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів. Автор зважає на наслідки правопорушень в сучасному цивільному праві та звертає увагу на традиційні елементи норми права, та ігнорування санкцій в актах цивільного законодавства. Обґрунтована потреба їх встановлення як санкцій приватного характеру. Відсутність останніх з урахуванням наявної ментальності призвело до системних порушень та зловживань суб’єктивними правами і невиконання юридичних обов’язків. Цивільно-правова відповідальність, власне, зводиться до застосування майнових санкцій та особистих санкцій. Якщо виходити із загально-теоретичного постулату виникає ряд проблем щодо притягнення до відповідальності як державного примусу. Обґрунтована нагальна потреба санкцій в цивільному законодавстві та запропоновано в окремій главі ЦК України прописати всі наслідки порушення норм цивільного права як санкції, зокрема й тих, що передбачені Законом України «Про санкції». Передусім це стосується особистих санкцій як заборон та обмежень у здійсненні належних цивільних прав. Це слугуватиме ефективності цивільного законодавства, посиленню гарантій виконання цивільних обов’язків та здійсненню охоронюваних законом інтересів. Така парадигма наразі є виправданою і слугує ефективності цивільно-правового регулювання та якості національного законодавства стосовно якого, за висновками Європейського суду з прав людини, в Україні чимало проблем.Документ Ризики, які виникають в ході використання соціальних мереж в інтернеті: психологічний аспект(Університет «КРОК», 2019) Артемов, В.Ю.; Руснак, О.В.; Жалубак, В.М.; Артемов, Володимир ЮрійовичСтаття присвячена проблемі виявлення потенційних психологічних ризиків, які пов’язані із захопленням у суспільстві соціальними мережами і визначенню кола осіб, які найбільш уразливі до їх негативного впливу. У результаті аналізу останніх публікацій з проблеми безпечного використання мережі Інтернет розглядалися зроблено висновок, що ця проблема все ще недостатньо досліджена. Комунікація у соціальних мережах дозволяє вирішувати безліч проблем професійної та соціальної взаємодії, але в той же час, несе в собі й чисельні загрози психологічній безпеці особистості. Тому поряд з позитивними результатами використання соціальних мереж – зручність комунікації, швидкість, оперативний доступ до інформації, мобільність, – існують ризики, які в окремих випадках несуть загрози психологічному, психічному, соціальному і матеріальному благополуччю сучасної молоді. Звернуто увагу на той факт, що негативні ефекти від захоплення підлітками та молоддю соціальними мережами, варіюються від досить легких станів психологічного дискомфорту до важких психічних розладів. Зроблено спробу основні характеристики соцмереж і пов’язані з цим потенційні ризики розділити на низку категорій. Показано, що основні характеристики соціальних мереж і пов’язані з цим потенційні ризики можна розділити на низку категорій, зокрема спільноти розважального характеру, кібер-буллінгу, Інтернет-мобінгу, тролінгу, хакерінгу, хікікоморі, псевдо релігійні та навіть кібертерористичні спільноти. Зроблено висновки, що проблему безпеки у соціальних мережах не можна сприймати лише як проблему захисту персональних даних. Доведено, що забезпечення психологічної безпеки особистості в Інтернеті загалом,а у соціальних мережах зокрема – це комплексна проблема і на даному етапі її вирішення з’являється необхідність інтеграції зусиль всіх владних органів, освітніх, медичних та соціальних установ і, в першу чергу, психологів.Документ Індивідуалізація людини в умовах інформаційного суспільства(Університет «КРОК», 2020) Шишка, РоманУ статті йдеться про індивідуалізацію фізичних осіб на більш розширеній основі. Автор виходить з того, що в умовах інформаційного суспільства поступово звужується можливість анонімної участі у цивільних правовідносинах. Він презентує розроблену ним систему засобів індивідуалізації людини та сформований концепт їх відображення в оновленому Цивільному кодексі України. Автор такі засоби індивідуалізації поділив на біометричні, вікові, побутові, психолого-характеризуючі, територіальні, формальні, соціальні, особисті, професійні, медичні, юридичні, публічні, комунікаційні, майнові, корпоративні, фахові, ділові, релігійні й інші. Наразі вони завдяки ІТ-праву інтегруються, та при рекодифікації цивільного законодавства є потреба змінити підхід до них і забезпечити право на отримання інформації про людину взагалі та можливого учасника правовідносин зокрема. Вказано, що індивідуалізуючі ознаки можуть бути постійні або змінювані (місце проживання), а також прямі та опосередковані. За походженням вони є легальними і передбачені актами чинного законодавства та приватними – обрані самими особами або присвоєні іншими приватними особами. Введена конструкція інтегрованих засобів індивідуалізації на основі чіпів, які міститимуть усі чи більшість засобів індивідуалізації людини, що необхідні їй для здійснення належних прав і виконання юридичних обов’язків. Це слугує повноті набуття інформації про людину та безпеці вступу з нею у правовідносини. Сформовано цілісний концепт персоналізації учасників правовідносин як міжгалузевий, що придатний для використання у приватному й публічному праві та слугуватиме безпеці участі в них і підвищенню відповідальності осіб при здійсненні своїх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Запропоновані пропозиції і висновки можуть бути використані для вдосконалення індивідуалізації фізичних осіб як учасників цивільних та інших правовідносин. Запропоновано в оновленому ЦК України виділити спеціальний параграф, що присвячений індивідуалізації й охопив би норми дефініції, розкриття змісту окремих засобів індивідуалізації, випадки та порядок їх використання, захист у разі порушення прав на такі засоби