Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Інноваційний потенціал України в умовах війни: тенденції та можливості(Університет «КРОК», 2024) Ткач, ДмитроДосліджується інноваційний потенціал України в умовах війни у Глобальному індексі інновацій та інноваційної діяльності. Розглядається динаміка інноваційного розвитку країни у порівнянні з довоєнним періодом та визначаються основні виклики для інноваційного сектору. Дослідження висвітлює головні напрямки інноваційної діяльності України під час війни, зокрема технологічні інновації у військовій галузі, розвиток ІТ-сектора, діяльність Українського стартап фонду та міжнародне співробітництво. Особлива увага приділяється розвитку оборонних технологій, включаючи безпілотники та системи електронної боротьби. Аналізується роль цих інновацій у підвищенні обороноздатності країни та їх потенційне застосування у цивільних сферах після війни. Проводиться аналіз позиції України в Глобальному інноваційному індексі за 2021-2023 роки, відзначаючи як покращення в деяких сферах, так і виклики в інших. Розглядається динаміка української стартап-екосистеми в рейтингу Global Startup Ecosystem Index, що демонструє стійкість інноваційного сектору навіть в умовах війни. У статті також пропонуються тенденції розвитку інноваційного сектора України, зосереджуючись на оборонних технологіях, розвитку ІТ-сектора та зелених технологіях. Висвітлюються очікувані тенденції в кожному з цих напрямків, включаючи міжнародну співпрацю, створення нових робочих місць та інвестиції в стартапи. Особлива увага приділяється ролі програми Diia.City у стимулюванні розвитку ІТ-галузі та залученні інвестицій. Дослідження підкреслює важливість інновацій для економічної стійкості та відновлення України, визначаючи ключові можливості та виклики в умовах війни та післявоєнного періоду. Розглядаються потенційні напрямки розвитку зелених технологій та відновлюваної енергетики як важливі елементи стратегії відновлення та модернізації економіки країни. У висновках наголошується на необхідності адаптивної інноваційної політики, яка враховує поточні виклики воєнного часу та одночасно закладає основи для довгострокового інноваційного розвитку України. Стаття пропонує рекомендації щодо посилення інноваційного потенціалу та його ефективного використання для післявоєнної відбудови та економічного зростання.Документ Сучасний стан паливно-енергетичного комплексу України(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.К.У статті аналізується сучасний стан паливно-енергетичного комплексу України. Основою якого є об’єднана енергетична система України (ОЕС України) – сукупність атомних, теплових, гідравлічних і гідроакумулюючих електростанцій, теплоелектроцентралі, а також електростанції з відновлювальних джерел енергії (вітряні, сонячні та інші), магістральні електричні мережі Укренерго та розподільчі електромережі (обленерго), які об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної та теплової енергії. Централізоване диспетчерське управління ОЕС України здійснює Укренерго. Зв’язок з енергосистемами інших країн здійснюється через міждержавні лінії електропередачі. Показано, що електрична енергія це особливий товар, який характеризується рядом специфічних характеристик, якому притаманні всі елементи ринкової економіки, куди поруч з ринком входять сфери виробництва, розподілу й споживання, на основi конкуренції між його учасниками. Встановлено, що в Україні з 1990-х року діє модель оптового ринку електроенергії за основу створення якої був взятий досвід Великобританії та Уельсу. Фундаментом цієї моделі є збереження об'єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) країни та централізованого управління нею. Суттєвою ознакою ОЕС України є те, що вона діє в об’єднаному режимі з електроенергетичними мережами Республіки Білорусь, Молдови, Російської Федерації. Це створює низку серйозних перешкод для входження України в енергосистему континентальної Європи (ENTSO – E). Відмічається, що з 1996 р. оптовий ринок електроенергетики працює за принципом "єдиного покупця" (пулу). Основою цієї модель є те, що генеруючи компанії виробляють електроенергію і збувають її ДП "Енергоринок", яке одразу продає її обленерго і незалежним постачальникам. Вони у свою чергу, реалізують електроенергію між великими та малими споживачами, а також домогосподарствами. Окремо розглядаються ключові проблеми електроенергетичної галузі України.Документ Шляхи удосконалення функціонування вітчизняного енергетичного ринку в умовах виходу на зовнішні ринки(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.К.У статті аналізуються шляхи удосконалення функціонування вітчизняного енергетичного ринку в умовах виходу на зовнішні ринки. Паливно-енергетичний комплекс України має потужний експортний потенціал, ефективне використання якого є надзвичайно важливим для розвитку економіки держави. У той же час в галузі на сьогоднішній день є надзвичайно важливі проблеми, а саме: застаріле обладнання, відсталі технології, відсутність потужних інвестицій, обмежені можливості виходу на європейський ринок. Аналізується нормативно правова база, яка створена в Україні для виходу вітчизняного енергетичного ринку на зовнішні ринки. Особлива увага приділяється головному документу, який регулює цю діяльність, а саме Закону України «Про електроенергетику». Саме цей законодавчий акт визначає особливості експорту електроенергії в Україні. Підкреслено, що важливим гравцем на енергетичному ринку України є ДП НЕК «Укренерго». В червні 2017 року "Укренерго" підписало з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) "Угоду про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою Європи" терміном до 2025 року. Показано, що починаючи з початку 2000 х. років Україна постачала електроенергію до Європи через "Бурштинський острів". Це стало можливим через від’єднання від об'єднаних українських мереж та синхронізації частини електричних мереж з європейською енергосистемою. В острів входять Бурштинська ТЕС, Клушская ТЕЦ і Теребля-Рікська ГЕС; узагальнена потужність яких становить МВт 2500. Особлива увага дослідження приділяється перспективі задіяння у цьому плані генерацій Хмельницької АЕС. Зазначається, що у серпні 2017 року Консорціум міжнародних компаній «EDF Trading, Westinghause, Polenergia International» подав в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України техніко-економічного обґрунтування проекту "Енергетичний міст" Україна —Європейський Союз. Наголошено, що це перша подібна пропозиція державно-приватного партнерства не лише в енергетичному секторі України, а й на міжнародно-державному рівні. Запропонований проект відкриває нові горизонти як для енергетичного сектора, так і для підвищення геополітичного значення України в Центральній Європі.Документ Ринок землі в Угорщині – уроки для України(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Ткач, Д.К.; Ткач, Дмитро ІвановичНайбільш специфічною сферою підприємницької діяльності, без жодного перебільшення, є аграрне виробництво, яке заслуговує окремої уваги з боку представників науки, держави, бізнесу. За сучасних умов проблема ефективного функціонування й розвитку аграрної сфери економіки набуває актуальності ще й тому, що земля сама по собі є рідкісним, кількісно обмеженим ресурсом, який неможливо створити, замістити іншим чи накопичити. Це – унікальний дар природи. Однак відбувається ерозія ґрунтів, родючі землі поступово відводяться під будівництво промислових та інших об'єктів, забудову міст, прокладання доріг, трубопроводів тощо. Наступ міст на села відчутно зменшує запас земельного ресурсу для виробництва аграрної продукції. І через те, що, з одного боку, загальна пропозиція землі є повсякчас величиною фіксованою й абсолютно нееластичною (її неможливо збільшити), а з іншого, попит на сільськогосподарську продукцію невпинно зростає, всезагальною закономірністю стало неухильне зростання вартості аграрної продукції та, як наслідок, і самої землі. Причому подорожчання землі і сільгосппродукції сьогодні навіть прискорилося. В Україні земельні відносини завжди перебували в центрі уваги, а діяльність, пов’язана з управлінням земельними ресурсами була одним з головних пріоритетів державної політики. Історія вітчизняних земельних відносин налічує кілька століть, протягом яких сформувалися їх види, форми, підходи та методи. Аналізуючи результати земельних реформ, приходимо до висновку, що даний досвід має винятково важливе значення для розробки концептуальних напрямів з метою сучасної трансформації земельних відносин. Очевидно, що даний досвід їх проведення не може бути аналогом для сучасних умов, але деякі важливі риси можуть бути використані в підходах до вирішення питань формування нової системи землекористування та ринку земель сільськогосподарського призначення. У статті проаналізовано угорський досвід становлення та розвитку ринку землі. Показано яким чином в Угорщині впроваджувалися ринкові механізми у створення умов для вільної конкуренції у сільськогосподарському виробництві. Насамперед підкреслюється роль держави у запобіганні негативних наслідків приватизації землі. Особлива увага приділяється цьому питанню після набуття країною членства в Європейському Союзі, так як угорському керівництву потрібно було виконувати вимоги Євроспільноти у цій царині. Показано чим угорський досвід цікавий для України.Документ Оцінка конкурентних переваг української електроенергетики(Університет «КРОК», 2021) Ткач, Д.К.У статті аналізується сучасний стан та перспективи подальшого розвитку конкурентних переваг української електроенергетики. Відслідковано історичний шлях розвитку конкуренції у електроенергетичній сфері економіки України, ця галузь поступово із здійсненням ринкових реформ в державі перетворювалася із державно - монопольної в суперництво великих господарських об'єднань, комплексів, компаній. Метою статті є розкриття основних факторів та тенденцій, які впливають на сучасний стан та перспективи подальшого розвитку конкурентних переваг української електроенергетики. Внутрішній електроенергетичний ринок України складається із генеруючих компаній до складу яких входять АЕС,ТЕЦ, ТЕС, ГЕС, ВДЕ, а також компанії із розподілу електроенергії (обленерго) та електричних мереж. У всіх цих видах виробників електроенергії, за винятком атомних електростанцій, присутній приватний капітал, а значить і конкурентна боротьба. Те ж саме відбувається з обленерго та електромережами. Проаналізовано законодавчі принципи державної політики на ринку електричної енергії. Підкреслено, що конкуренція практично відсутня а атомній енергетиці. Тут державі належить 100 % власності, а саме у державному підприємстві «НАЕК «Енергоатом»». Єдина сфера де присутня конкуренція це закупка ядерного палива. До недавнього часу тут був монополіст – Росія. У кінці вересня 2020 року американсько - японський виробник ядерного палива Westinghouse і український НАЕК «Енергоатом» підписали угоду, якою передбачено поставка ТВЕЛів західного виробництва. Як результат відповідно до фінплану у 2020 році державне підприємство «НАЕК замість наміченого доходу у сумі 1,6 млрд. грн. отримала, чисті збитки 4,8 млрд. грн. Звертається увага на те, що згідно Закону «Про ринок електричної енергії», з 1 липня 2019 року безперешкодний у плані конкуренції ринок мав розпочати свою роботу для усіх без винятку генеруючих компаній. У той же час втручання держави в діяльність «Енергоатому» призвели до чистих збитків компанії у 2019 році у розмірі 4,8 млрд. грн. Далі аналізується ситуація, яка склалася на ринку теплової електроенергетики. Тут монополістом є «Донбаська паливно-енергетична компанія Енерго», яка генерує четверту частину електричної енергії України публічне акціонерне товариство «Центренерго», яке знаходиться під контролем держави. На цьому ринку представлена також публічне акціонерне товариство «Донбасенерго». Та досліджуються причини, які через конкурентну боротьбу викликали значну кризу на ринку теплової електрогенерації. Досліджується конкурентна боротьба в гідроенергетиці, на підприємствах відновлювальних джерелах енергій, обленерго та електричних мережах.