У статті у загальнотеоретичному аспекті висвітлено особливості тлумачення права крізь призму доктрин, розвинутих Європейським судом з прав людини. Зосереджено увагу на ключо вих проблемах тлумачення права, які є актуальними у західній та вітчизняній правовій науці.
Доведено, що застосування практики Європейського суду з прав людини на національному рівні вимагає врахування вироблених ним відповідних доктрин та використання їх при тлумаченні будь-яких юридичних приписів про права людини всіма суб’єктами права.
У статті досліджується визнання особистої автономії у практиці Європейського Суду з прав людини в аспекті правосуб’єктності, правового статусу та правозастосування. На преце дентах показане автономне значення прав людини та межі правового волевиявлення у розумінні суду
