Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Психологічні особливості пошуку та підбору персоналу(Університет "КРОК", 2012) Дронова, О.С.Проблема дослідження ефективного пошуку та підбору персона лу в Україні має невелику історію, впродовж якої накопичено значний обсяг теоретичних та емпіричних знань про закономірності пошуку професіоналів, та розв’язання найбільш загальних кадрових проблем. У психології до даної проблеми зверталися представники прогресивних напрямків з психології праці, представники HR та бізнес-шкіл. У статті представлено наш певний внесок у розробку стратегій та методів найбільш ефективного пошуку спеціалістів. Саме формулю ванню єдиного розуміння щодо особливостей саме української моделі пошуку та підбору персоналу і буде присвячена наша робота.Документ Особливості регіонального ринку праці Вінниччини(Університет «КРОК», 2015) Лисюк, О.С.У статті розглянуто деякі проблеми зайнятості населення Вінниччини на тлі загальнонаціональних. Запропоновано підхід до систематизації заходів з підвищення рівня зайнятостіДокумент Оцінювання розвитку внутрішнього ринку праці у контексті безпеки та інклюзивності економічного зростання(Університет «КРОК», 2019) Терон, І.В.Стаття присвячена дослідженню стану внутрішнього розвитку ринку праці сільських поселень регіонів України у парадигмі інклюзивного економічного зростання.Обґрунтовано, що параметри функціонування і рівень розвитку внутрішнього ринку праці є головними маркерами відповідності розвитку регіонів вимогам інклюзивного економічного зростання. Відповідно до змісту інклюзивного зростання сформульовано показники оцінки рівня розвитку внутрішнього ринку праці на прикладі сільських поселень. Запропоновано кількісні критерії депресивності і кризовості стану внутрішнього ринку праці: рівень зайнятості за методикою Міжнародної організації праці — нижчий за середньоукраїнський рівень на 20 %;рівень зареєстрованого безробіття осіб працездатного віку — вищий за середній по країні на 30 %;рівень безробіття за методологією МОП для осіб 15-70 років вищий за середній по країні на 30 %;тривалість пошуку роботи на повному ринку праці — вища за середній по країні показник на 30%.В статті для оцінки рівня розвитку внутрішнього ринку праці регіонів використано таксономічний показник рівня розвитку З. Хельвіга. За розрахунками, відсутні такі регіони, які є проблемними за усіма сформулюваними критеріями. Однак за окремими критеріями інклюзивності зростання усі регіони країни є проблемними. Обгрунтовано, що: переважна більшість областей характеризується нестійкістю тенденцій щодо змін параметрів продуктивності зайнятості чи соціальної напруженості;регіони з високим інтегральним показником рівня розвитку внутрішнього ринку праці сільських поселень відзначаються стійкими тенденціями забезпечення інклюзивності функціонування соціально-трудової сфери; економічна поведінка сільського населення регіонів є найбільш мобільною і адаптованою до сучасних змін; депресивні області з низькими (порівняно з середньо українськими) загальноекономічними параметрами мають обмежений трудоресурсний потенціал забезпечення інклюзивності економічного розвитку. Визначено, що довготривалість і стійкість негативних тенденцій внутрішнього ринку праці окремих областей формують пастку економічної відсталості, соціальної напруженості, знищують потенціал досягнення інклюзивної якості економічних трансформацій в країні.Документ Управління інтелектуальним капіталом країни: світовий досвід та вітчизняні реалії(Університет «КРОК», 2020) Шестаковська, Т.Л.; Яровой, Т.С.В статті обґрунтована доцільність та формалізована змістовність удосконалення управління інтелектуальним капіталом в Україні та світі. На основі проведеного аналізу світового досвіду країн світу нами систематизовано найбільш вагомі дієві практики, які мають результативність з точки зору управління та розвитку інтелектуального капіталу. Такий досвід було згруповано у відповідності до основних складових інтелектуального капіталу (структурного, клієнтського та людського капіталу) із стратегічними завданнями для їх впровадження в Україні. Враховуючи позитивні моменти зарубіжного досвіду управління інтелектуальним капіталом, доцільно адаптувати найкращі приклади враховуючи специфічні властивості та умови функціонування соціально-економічної системи України. У напрямку розвитку представлених складових елементів інтелектуального капіталу нами запропоновано використання такого світового досвіду: клієнтський капітал (розвиток національного бренду України, шляхом побудови національної ідентичності, стійкий розвиток культури і туризму); структурний капітал (диверсифікація методів щодо стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності й заходів щодо управління нематеріальними активами); людський капітал (дієва політика зайнятості й поширення дуальної освіти). Таким чином, використання світового досвіду потребує чіткої виваженості та коректності, які повинні бути адаптовані до соціально-економічних умов та ментальності України. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення управління інтелектуальним капіталом в Україні: щодо людського капіталу (сприяння підвищення оплати праці фахівцям наукової сфери й покращення матеріально-технічної бази; проведення популяризації науки серед молоді); щодо структурного капіталу (налагодження системи стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності; збільшення фінансування наукових досліджень; налагодження взаємозв’язку між різними складовими елементами інноваційної системи; сприяння доступності відповідної інноваційної продукції для різних верств населення); щодо клієнтського капіталу (організація моніторингу й регулювання питань захисту інтелектуальних прав на власність; становлення сприятливого інвестиційного клімату).Документ Реінтеграція учасників бойових дій у цивільне життя: проблеми зайнятості та шляхи їх розв’язання(Університет «КРОК», 2024) Грішнова, Олена; Лисенко, ВалеріяМетою статті є виявлення актуальних проблем реінтеграції учасників бойових дій у соціально-трудові відносини і пошук шляхів їхпершочергового вирішення; виявлення чинників впливу на ефективність такої реінтеграції, визначення можливих її варіантів на основідослідження бачення військових щодо їхнього майбутнього. Для досягнення цієї мети авторами використано як основний – методсоціологічного дослідження (опитування учасників бойових дій), а також науковий, емпіричний та теоретичний методи, методипорівняння, спостереження, графічного інтегрування (при аналізі та узагальненні відповідей респондентів). Реінтеграцію мирозглядаємо як соціальний та економічний процес, який є частиною воєнного та повоєнного розвитку країни та за допомогою якогодемобілізовані учасники бойових дій набувають цивільного статусу, адаптуються у суспільстві й отримують стійкепрацевлаштування і дохід. Розглянуто й адаптовано до нових викликів модель соціальної адаптації демобілізованих військовослужбовців. Проаналізовано чинники, від яких залежить складність працевлаштування та інтеграції військових в цивільні соціально-трудові відносини, зокрема такі: ступінь та тип інвалідності, вік, освіту до початку служби та після, сімейний стан та особисте бажання людини працевлаштуватися. Виділено пріоритетні напрями працевлаштування УБД залежно від вказаних чинників. Встановлено основні проблеми, з якими стикаються ветерани при адаптації до цивільного життя, – це психологічні бар’єри у сприйнятті суспільством, іноді не дуже схильне ставлення з боку роботодавців, фізичні посттравматичні проблеми. Ще однією проблемою є правова необізнаність щодо пільг і гарантій, на які вони можуть розраховувати. Основна увага приділена дослідженню можливостей сприяння ефективному поверненню УБД на ринок праці засобами державного, суспільного, освітнього й інформаційного впливу. Виділено пріоритетні з цього погляду напрями: багатовекторна державна підтримка ветеранського бізнесу; ефективне заохочення роботодавців до створення спеціалізованих робочих місць для людей з інвалідністю; плекання в суспільстві культури пам’яті, вдячності й поваги до ветеранів; підтримка державою, суспільством, освітніми і громадськими організаціями конвівіальності як вміння і практики життя й реалізації разом людей з різними індивідуальними особливостями.Документ Функціонування малих підприємств в умовах воєнного часу та євроінтеграційних процесів(Університет «КРОК», 2023) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Копитко, Марта ІванівнаУ статті розглядаються теоретичні основи розвитку малого підприємництва в воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Визначено, що до малого підприємництва належать підприємства з невеликим рівнем прибутком, невеликою кількістю працівників та обсягами виробництва чи реалізації продукції. До основних характеристик малого підприємства відносять: незначною кількістю працівників, які можуть працювати віддалено; невеликими обсягами виробленої чи реалізованої продукції; формування природнього (ринкового) конкурентного середовища, можливість більш швидкого застосування технічних новинок, розробок, інноваційних чи технічних винаходів; більша мобільність бізнесу; можливість змінювати напрями виробництва або реалізації за короткі терміни; відносно невеликі обсяги початкового капіталу для початку діяльності. Визначено, що в сучасних економічних умовах на малий бізнес впливають зовнішні та внутрішні фактори, що значно вплинуло на: кількість малих підприємств; обсяги виробленої та реалізованої продукції; обсягів податкового надходження до бюджету від сплати податків; кількість зайнятих місць; обсяги використання національної сировини тощо. Теоретичною та практичною базою дослідження були дослідження вітчизняних вчених у сфері напрямів розвитку малого підприємництва в Україні враховуючи законодавчі, фінансові та споживацькі аспекти, аналітичні звіти та дані Інститут економічних досліджень та політичних ситуацій. Досліджено, що протягом 2017-2022 років відбулося значне скорочення кількості малих підприємств, що є наслідком військової агресії, значним виїздом та переміщенням населення за кордон, фізичною втратою бізнесу через обстріли. Також зменшилися обсяги працівників залучених до малого бізнесу. Визначено, що ключовими напрямами оптимізації розвитку малого підприємництва в Україні в умовах війни має бути: державно підтримка малого бізнесу; формування державних програм, грантових програм на міжнародному рівні, зменшення рівня податкового навантаження під час дії воєнного стану, зменшення кредитного відсотка на розвиток чи започаткування бізнесу.Документ Особливості та проблеми антикризового управління підприємством в умовах невизначеності та посилення впливу вимушеної трудової міграції населення, спричиненої війною російської федерації проти України та процесами євроінтеграції(Університет «КРОК», 2024) Вінічук, Марія; Захаров, Олександр ІвановичМетою статті є дослідження особливостей антикризового управління підприємством в умовах невизначеності та посилення впливу вимушеної трудової міграції населення, спричиненої війною російської федерації проти України, та виявлення основних проблем його забезпечення в умовах євроінтеграції. У статті визначено сутність антикризового управління підприємством та вимушеної трудової міграції населення, досліджено особливості та виявлено основні проблеми антикризового управління підприємством під впливом сучасних чинників невизначеності, нестабільності та війни росії проти України, внаслідок чого активізувалися процеси вимушеної трудової міграції населення. Встановлено, що сутність антикризового управління проявляється у реалізації комплексу спеціальних заходів, спрямованих на запобігання, попередження та протидію кризовим ситуаціям, які виникають на підприємстві та обумовлені дестабілізуючим впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. З’ясовано, що вимушена трудова міграція чинить вагомий дестабілізуючий вплив на діяльність підприємств та розбалансовує механізми управління ними. Доведено неконтрольованість процесів вимушеної трудової міграції в період воєнного протистояння збройній агресії росії проти України та інтенсифікацію хаотичного переміщення населення в умовах небезпеки для його життя і здоров’я. Виявлено значний деструктивний вплив вимушеної трудової міграції на функціонування бізнесу в Україні та на діяльність підприємств різних форм власності. Доведено необхідність формування комплексу антикризових заходів, спрямованих на вирішення проблем вимушеної трудової міграції, залучення висококваліфікованих працівників та зниження ризиків фінансово-господарської діяльності підприємств. Запропоновано основні напрямки удосконалення антикризового управління підприємством в умовах невизначеності та посилення впливу вимушеної трудової міграції населення. З метою мінімізації ризиків посилення вимушеної трудової міграції обґрунтовано необхідність: перегляду та удосконалення механізмів регулювання ринку праці та попередження виїзду висококваліфікованих працівників за межі України; стимулювання економічної активності підприємств та залучення ними інновацій; зниження податкового навантаження на суб’єктів господарювання в період війни; удосконалення міграційної політики; забезпечення протидії нелегальній зайнятості.