Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Проблеми управління середнім медичним персоналом вітчизняних закладів охорони здоров’я(Університет «КРОК», 2024) Сумець, Олександр; Перог, Тетяна; Сумець, Олександр МихайловичСтаття присвячена проблемам управління середнім медичним персоналом у вітчизняних закладах охорони здоров’я. Головна мета дослідження – визначення найбільш істотних чинників, що зумовлюють проблеми управління середнім медичним персоналом вітчизняних закладів охорони здоров’я на етапі реформування медичної галузі. У статті визначена роль молодшого медичного персоналу закладів охорони здоров’я у забезпеченні якості надання медичних послуг населенню. Вказано на необхідність удосконалення у вітчизняних закладах охорони здоров’я моделі системи управління персоналом, кадрової політики та стратегії управління персоналом, системи та форми оплати праці персоналу, механізму мотивації та стимулювання. Визначені основні показники ефективної роботи закладів охорони здоров’я. Вказано на необхідність підвищення престижу роботи медичних сестер та пошуку можливостей вдосконалення механізму стимулювання їх праці. Акцентовано увагу на необхідність зміни концепції підготовки молодшого медичного персоналу в закладах освіти. Описані причини дефіциту молодшого і середнього медичного персоналу в закладах охорони здоров’я. Рекомендовано впровадження змін у процес формування фонду заробітної плати молодшого і середнього медичного персоналу, створення додаткової мотивації та програм стримування трудової міграції випускників медичних закладів освіти, менеджменту персоналу закладів охорони здоров’я. Акцентовано увагу на розвиток лідерського потенціалу медичних сестер. Представлений у статті матеріал здебільшого є ознайомчим для керівників закладів охорони здоров’я. Основні положення викладеного в статті матеріалу можуть бути використанні керівництвом вітчизняних закладів охорони здоров’я для коригування стратегії розвитку та розбудови системи менеджменту.Документ Модернізація системи управління закладами охорони здоров’я: аналіз проблеми з позицій поліпшення якості життя осіб(Університет «КРОК», 2018) Мельничук, Д.П.; Хом’як, Л.І.Наразі проблематика забезпечення здоров’я громадян має надзвичайно важливе значення, адже, з одного боку, дає підстави робити висновки та припущення щодо можливостей залучення населення економічно активного віку у сферу суспільно корисної праці, з іншого – піднімає широкий спектр питань щодо обсягів й цільового призначення коштів державного бюджету та заощаджень громадян, що спрямовуються у сферу збереження й відновлення здоров’я. У статті аргументовано, що заклади охорони здоров’я відіграють важливу роль в процесі поліпшення якості життя населення різних соціальних, демографічних та вікових груп; доведено, що підвищення ефективності управління закладами охорони здоров’я шляхом використання сучасних інструментів менеджменту наближатиме Україну до соціально-економічних стандартів розвинутих країн світу. Важливою соціально-демографічною групою населення України є люди літнього віку, вирішення проблем якості життя яких сприятиме прискореному економічному розвитку держави, насамперед, шляхом зниження демоекономічного навантаження. Разом з тим, в Україні проблеми якості життя людей літнього віку залишаються вкрай гострими та здебільшого проігнорованими, що потребує їх розв’язку, у тому числі, шляхом модернізації системи управління закладами охорони здоров’я. Останнє ставитиме за мету уточнення стратегічних пріоритетів, важелів та механізмів управління у сфері забезпечення здоров’я громадян. У статті продемонстровано, що структура населення літнього віку не є однорідною, а це, у свою чергу, обґрунтовує потребу диференційованого підходу щодо заходів, спрямованих на забезпечення гідної якості життя інструментами медичного обслуговування. Запропоновано прямі та опосередковані критерії, які дають змогу розв’язати проблему структурної диференціації населення літнього віку задля уточнення пріоритетів поліпшення якості життя. Проаналізовано сутність базових концепцій науки про старіння, що дало змогу визначити та охарактеризувати принципові відмінності між соціально-демографічними категоріями «літній вік» та «пенсійний вік», зробити обґрунтовані висновки щодо пріоритетів управління закладами охорони здоров’я у контексті поліпшення якості відповідних соціально-демографічних груп.Документ Управлінська проблема вибору закладу для проведення клінічних досліджень(Університет «КРОК», 2020) Сумець, О.М.; Алькема, В.Г.; Сумець, Олександр Михайлович; Алькема, Віктор ГригоровичСфера клінічних досліджень на цей момент часу фахівцями вже почала розглядатися як один із складників економіки країни. На якість виконання клінічних досліджень впливає чисельна кількість факторів, починаючи від рівня організації останнього, і закінчуючи місцем їхнього проведення. Останній фактор потребує додаткового дослідження, бо в науковій і методичній літературі питанню вибору медичного закладу, де буде проводитися клінічне дослідження, приділяється недостатньо уваги. Цим і обґрунтовується актуальність питання, яке буде розглянуто в статті. Метою статті є виконання попередньої оцінки комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги “Русанівка”» Дніпровського району м. Києва для встановлення можливостей виконання на його базі клінічних досліджень фармацевтичних препаратів. В ході дослідження наведено результати попередньої оцінки комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги “Русанівка”» Дніпровського району м. Києва щодо встановлення можливостей виконання на його базі клінічних досліджень фармацевтичних препаратів. Основною метою його діяльності є профілактика і попередження захворювань, збереження та зміцнення здоров’я жителів району. Зазначено, що в Центрі первинної медико-санітарної допомоги забезпечується максимальна доступність послуг для пацієнтів, справедливий розподіл ресурсів охорони здоров’я, інтегроване і координоване надання комплексних профілактичних, лікувальних, реабілітаційних та паліативних послуг на первинному рівні. Для здійснення попередньої оцінки медичного закладу авторами виконано якісно-кількісний аналіз завдань Центру первинної медико-санітарної допомоги з надання медичних послуг населенню визначеного переліку, планової його потужності щодо обслуговування населення, кількості закріплених осіб за одним лікарем для медичного обслуговування, вікової структури прикріпленого до медичного закладу населення, рівня навантаження на одного лікаря щодо прикріплених осіб, рівня забезпечення закладу медичним персоналом, рівня кваліфікації медичного персоналу. Констатовано, що саме цей перелік критеріїв надасть можливість менеджерам клінічних досліджень виконати попередню оперативну оцінку можливостей виконання клінічних досліджень на базі конкретного медичного закладу. Встановлено, що комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги “Русанівка”» Дніпровського району м. Києва може бути прийнятий за базу для виконання клінічних досліджень фармацевтичних препаратів.Документ Теоретико-методичні засади розбудови системи управління закладами охорони здоров’я(Університет «КРОК», 2024) Тодуров, МихайлоУ статті досліджено теоретико-методичні засади розбудови системи управління закладами охорони здоров’я. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що основою ефективної діяльності закладу охорони здоров’я є розбудова, організація та функціонування дієвої збалансованої системи управління. Теоретико-методичні засади розбудови системи управління закладами охорони здоров’я формують науково-обґрунтований базис підходів, принципів формування складових та елементів такої системи, її нормативно-правового, кадрового, фінансового, інформаційного забезпечення, здійснення управлінських процесів та формування механізмів управління, збалансоване узгоджене функціонування яких і забезпечуватиме ефективність дієвість всієї системи. Метою статті є дослідження теоретико-методичних засад розбудови системи управління закладами охорони здоров’я. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний, методологічні підходи. Отримані наукові результати полягають в ідентифікації та систематизації складових та елементів системи управління закладами охорони здоров’я, а саме: мети та цілей управління; суб’єктів, об’єктів управління; принципів управління; функцій управління; структури та взаємозв’язків; механізму та методів управління; процесу управління; ресурсного забезпечення системи управління; методичного, організаційного, інформаційного, нормативного, кадрового, фінансового, матеріального та іншого забезпечення які у своїй сукупності формують керуючу та керовану підсистеми управління взаємодію та цілеспрямоване функціонування яких забезпечує можливість здійснення управлінських дій прийняття та реалізацію управлінських рішень і загалом забезпечує функціонування та розвиток організації, закладу охорони здоров’я. Перспективи подальших досліджень полягають у актуальності обгрунтування теоретико-методичних засад, формування моделей та напрацювання практичних рекомендацій розбудови ефективних систем управління закладами охорони здоров’я що має здійснюватися із урахуванням особливостей його діяльності визначеної мети та цілей, збалансованого формування його структури доцільної для того чи іншого типу медичного закладу та забезпечення працівниками як основним ресурсом необхідним для його розбудови та функціонування.Документ Оцінка результативності реалізації управлінського рішення в загальній системі менеджменту закладу охорони здоров'я(Університет «КРОК», 2024) Сумець, Олександр МихайловичУ статті розглядається управлінське рішення та його роль для управління закладом охорони здоров’я. Зазначено, що ефективність функціонування закладів і своєчасність виконання завдань залежить від результативності реалізації управлінських рішень. Сформульовано визначення поняття «результативність управлінського рішення». Встановлено, що на цей момент часу відсутні розрахункові формули для обчислення результативності управлінських рішень, алгоритми, процедури і рекомендації виконання розрахунків результативності реалізації управлінських рішень. Запропоновано для оцінки результативності управлінських рішень використовувати узагальнювальний відносний показник. Він враховує специфіку здійснення управлінських рішень в закладах охорони здоров’я та поділ їх видів за функціональною і фазовою ознаках. Для практичних розрахунків числових значень узагальнювального відносного показника результативності управлінських рішень розроблена процедура послідовності виконання необхідних обчислень. Практичність і доцільність використання запропонованого показника і відповідної процедури доказана розрахунками на прикладі типової фази постачання лікарських засобів у заклад охорони здоров’я. У статті вказано, що узагальнювальний відносний показник результативності реалізації управлінських рішень може бути використаний як показник для контролю реалізації ухвалених управлінських рішень в усіх медичних закладах. Зазначено, що застосування узагальнювального показника для практичних розрахунків не вимагає від керівників закладів охорони здоров’я спеціальної математичної підготовки. Цей показник є інформативним і корисним для комплексного оцінювання реалізації управлінських рішень, що приймаються в закладах охорони здоров’я. Констатовано, що використання запропонованого алгоритму відпрацювання й реалізації управлінських рішень в закладі охорони здоров’я надасть можливість керівництву скоротити час на прийняття і реалізацію кожного управлінського рішення. Ця опція дозволить закладам охорони здоров’я підвищити ефективність господарювання в обраному сегменті ринку.