Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості підготовки магістрів за спеціалізацією "Бізнес психологія" магістратури "Бізнес адміністрування" в Університеті "КРОК(Університет "КРОК", 2012) Сингаївська, І.В.; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаУ статті йдеться про організацію підготовки магістрів програми МБА за спеціалізацією «Бізнес-психологія» в Університеті «КРОК». Висвітлюється проблема створення цієї програми відповідно до компетентнісного підходу. Розкриваються особливості навчального плану та специфіка викладання дисциплін із бізнес-психології.Документ Соціальна компетентність у контексті професійної діяльності державної служби: парадигма дефініцій(Університет "КРОК", 2013) Король, О.Ф.У статті розкрито й обґрунтовано авторську позицію щодо визначення поняття «соціальна компетентність». Розглянуто основні теоретико-методологічні позиції в розумінні феномена «компетентність»Документ Толерантність як компонента соціальної компетентності державних службовців(Університет "КРОК", 2013) Король, О.Ф.У статті розкрито й обґрунтовано авторську позицію щодо визначення поняття «толерантність» як чинника «соціальної компетентності» державних службовців. Розглянуто основні теоретико-методологічні позиції в розумінні феномену «толерантність» в контексті специфіки державного управління.Документ Концептуальні основи побудови структурно-динамічної моделі соціальної компетентності державних службовців(Університет "КРОК", 2013) Король, О.Ф.Статтю присвячено аналізові структури поняття «соціальна компетентність». Представлено компоненти соціальної компетентності та відповідні їм дескриптори, що дадуть змогу в інваріантній формі побудувати структурно-динамічну модель соціальної компетентності державних службовців.Документ Психологічний аналіз співвідношення ключових понять соціальної компетентності(Університет "КРОК", 2014) Король, О.Ф.Статтю присвячено проблемі феноменології соціальної компетентності особистості. На основі теоретичного дослідження виконано аналіз співвідношення ключових понять соціальної компетентності. Визначено соціальну компетентність багатокомпонентним, поліфункціональним психологічним явищем, яке виступає онтологічною підставою всього життя людиниДокумент Історико-економічний сегмент сучасної парадигми економічної науки(Університет «КРОК», 2018) Колядич, О.І.У статті аналізується місце та роль історико-економічної наукової складової у сучасній парадигмі економічної науки. Виявлені недоліки сучасної освітньої концепції в Україні обумовлені зменшенням частки історико-економічних дисциплін та їх можливими наслідками. Основною причиною цього скорочення є позитивістське ставлення, властиве «основному» економічної науки. Також поширеною є думка, що історія та філософія не можуть призвести до «універсальних законів, як математика чи механіка». Історико-економічна наука розглядається як багатопрофільна наука, яка формується на стику двох історій і економіки і надає їй універсальний підтекст. Висловлено думку, що історико-економічна сфера, як важливий сегмент економічної науки, має ряд переваг та векторів для подальшого розвитку. Серед них - застосування зовнішньополітичного підходу до еволюції економічної теорії, що сприяє побудові економічного наукового суспільства. Кумулятивний підхід дає підстави вважати розвиток науки як еволюційний прогресивний та безперервний процес, який формує історичну пам'ять і широту мислення. Історичний інституціоналізм в історико-економічних дослідженнях сприяє розробці історичного, як структурного, так і нормативного вибору для подальших змін у системі. Підкреслюється, що історія економічних вчень визначається множинністю форм, що дозволяє розглядати економічні процеси з різних концептуальних позицій. Як результат, це призводить до формування компетенції дослідника альтернативного мислення. Відзначено, що включення в методологічну матрицю системного підходу разом з цивілізаційною парадигмою зміцнює стипендію та надає ексклюзивність історико - економічним дисциплінам при розгляді досліджуваних об'єктів при їх розвитку на всіх етапах життєвого циклу. У статті підкреслюється, що дисципліни історико-економічного профілю мають унікальну перевагу в розумінні презентації, беручи до уваги факти в динаміці (наприклад, зміна стану та форм економічної системи, види конкуренції та їх пояснення фахівцями економістів тощо).Документ Компетентністний підхід до управління розвитком кадрового потенціалу підприємства(Університет «КРОК», 2018) Карюк, В.І.; Карюк, Вікторія ІванівнаНа основі детального вивчення поглядів різних вчених на поняття компетентності, проаналізовано та розмежовано основні складові у структурі компетентності відповідно до різних підходів, та визначено, що організація процесу навчання на основі компетентністного підходу зосереджується на тому, що персонал в результаті навчання зможе вміти робити, а не на тому, чого працівники мають навчатися. Виділено основні принципи компетентнісного підходу, до яких відносяться: навчання для життя, успішної соціалізації в суспільстві; самостійність планування працівником своїх результатів й удосконалення їх у процесі постійної самооцінки; власна мотивація та відповідальність за результат; матрична система управління, делегування повноважень, свобода у виборі засобів набуття працівниками компетенцій. Визначено основні функції компетентнісного підходу в навчанні та перепідготовці персоналу підприємства: операціональна, діяльнісно-технологічна, виховна, діагностична. Запропоновано та проаналізовано показники розвитку кадрового потенціалу підприємства відповідно до двох груп: професійне навчання (частка працівників, які пройшли професійне навчання в протягом періоду; частка годин, затрачених на професійне навчання, у загальному балансі часу фірми; рівень засвоєння нових знань і навичок; величина витрат на професійне навчання у загальному обсязі витрат підприємства) та кваліфікаційне просування (питома вага працівників, що підвищили розряд у звітному році, в загальній чисельності персоналу на кінець року; частка працівників, що оволоділа новими спеціальностями у звітному році, у загальній чисельності персоналу на кінець року; питома вага керівників, які підвищили кваліфікацію в звітному році в їх чисельності на кінець року; коефіцієнт внутрішньої мобільності). Визначено соціальні результати від упровадження компетентнісного підходу при навчанні та перепідготовці персоналу, до яких належать: ступінь застосування набутих знань та вмінь у процесі трудової діяльності; успішність навчання працівників за програмою підготовки; рівень розвитку трудової кар‘єри працівника; здатність працівника засвоювати нові знання, уміння та навички; зниження опору нововведенням; рівень задоволеності керівництва якістю навчання працівника; рівень відчуття працівником стабільності та впевненості в майбутньому; рівень задоволеності працівника результатами підвищення кваліфікації.Документ Психолого-педагогічна система формування здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму(Університет «КРОК», 2021) Кондес, Т.В.; Бурлакова, І.А.; Шевяков, О.В.; Кондес, Тетяна ВасилівнаУ статті представлено аналіз соціально-психологічної сутності феноменів здоров’я, здоров’язбереження та здоров’язберігаючих компетентностей; визначено специфіку професійної діяльності фахівців з туризму, а також значення та структуру здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Метою даної роботи є розгляд компетентнісного підхіду до формування здоров’я майбутніх фахівців з менеджменту туризму. На основі результатів анкетування розробити форми роботи студентів щодо формування культури здоров’я та здорового способу життя. Розглянуто етапи формування здоров’язберігаючих компетенцій. Зазначено необхідність використання компетентнісного підходу. Констатовано, що компетентністний підхід визначається як один із важливих концептуальних підходів щодо оновлення змісту освіти та є провідним у модернізації її системи. Виокремлено структурні складові (ціннісно-мотиваційну, когнітивно-креативну, операційно-діяльнісну, комунікативно-поведінкову, емоційно-регулятивну та особистісну) здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з туризму. Наголошується, що сучасні реалії вимагають виховання здорового, морально зрілого, конкурентоспроможного, мобільного, готового до активної життєдіяльності фахівця, а наявність фізичного та психологічного здоров'я є основним фактором, необхідним для його особистісного зростання і успішної соціалізації. Показано, що формування культури здоров’я, спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров’я – невід’ємний компонент здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Запропоновано методику формування здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Описано соціально-психологічні умови для формування ціннісного і свідомого ставлення майбутніх фахівців з менеджменту туризму до свого здоров’я, підвищення мотивації до здорового способу життя, активації навчально-пізнавальної діяльності, самопізнання і самоактуалізації, комунікативних здібностей, вдосконалення психофізичних здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості через використання цілеспрямованих активних соціально-психологічних методів навчання і допомоги; участі у підготовці та реалізації оздоровчо-масових і рекреаційних проектів, спортивних заходів.