Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Економічні переваги від застосування міжнародних стандартів(Університет «КРОК», 2015) Віткін, Л.М.; Мельниченко, Т.Ю.; Ролько, О.Р.; Віткін, Леонід МихайловичУ статті проаналізовано світові передові практики отримання прибутку від застосування міжнародних стандартів на основі методології міжнародної організації стандартизації (ISO). Запропоновано науково-методичні підходи до визначення економічних переваг від застосування міжнародних стандартів на підприємствах.Документ Основні шляхи модернізації обліку в бюджетних установах(Університет «КРОК», 2015) Половинчак, Л.А.Визначено особливості організації обліку в бюджетних установах, запропоновано пріоритетні напрями реформування цієї сфери. Доведено, що економічна ситуація в бюджетній сфері потребує практичного вдосконалення системи обліку й теоретичного її перегляду з метою врахування нових явищ і процесів. Найважливішим із таких явищ є вдосконалення системи управління бюджетними установами. Зважаючи на активізацію інтеграційних процесів, на сьогодні ключовим напрямом модернізації обліку та звітності є запровадження в державному секторі національних стандартів, розроблених на основні міжнародних. Доведено, що для реформування системи обліку та звітності необхідна також розробка Єдиного плану рахунків, який повинен гармонізувати з бюджетною класифікацією, будуватися на методі нарахування та забезпечувати формування національних рахунків з урахуванням специфіки бюджетних установ.Документ Організація кадрового аудиту на будівельних підприємствах з позицій управління якістю та забезпечення економічної безпеки(Університет «КРОК», 2019) Дмитренко, В.І.У статті встановлено взаємозв’язок між міжнародними стандартами ISO 30408:2016 «Управління людськими ресурсами. Настанови в області людського управління», ISO 30405:2016 «Управління людськими ресурсами. Настанови щодо набору персоналу», ISO 30409:2016 «Управління людськими ресурсами. Кадрове планування», ISO 30400:2016 «Управління людськими ресурсами. Основні терміни» та економічною безпекою будівельних підприємств. Запропоновано авторське поняття «кадровий аудит стану підсистеми управління персоналом як складової системи економічної безпеки будівельних підприємств», під яким пропонується розуміти документально оформлений системний процес оцінювання стану управління персоналом з позицій управління якістю та забезпечення економічної безпеки на будівельному підприємстві, який здійснюється аудиторською організацією на замовлення власника будівельного підприємства. Встановлено основні мету, завдання, напрями проведення кадрового аудиту стану підсистеми управління персоналом як складової системи економічної безпеки будівельних підприємств. Систематизовано основні функції, характерні риси та основні принципи проведення кадрового аудиту стану підсистеми управління персоналом як складової системи економічної безпеки будівельних підприємств. Встановлено об’єкти та суб’єкти кадрового аудиту стану підсистеми управління персоналом як складової системи економічної безпеки будівельних підприємств. Систематизовано основні бізнес-процеси, пов’язані з управлінням персоналом на будівельних підприємствах, які підлягають кадровому аудиту. Регламентовано оформлення результатів кадрового аудиту стану підсистеми управління персоналом як складової системи економічної безпеки будівельних підприємств у формі висновку, який може бути: позитивним, умовно-позитивним або негативним. Здійснення кадрового аудиту стану підсистеми управління персоналом сприятиме забезпеченню економічної безпеки будівельних підприємств.Документ Соціальне забезпечення: міжнародно-правовий аспект(Університет «КРОК», 2021) Бондар, М.І.; Цятковська, О.В.; Цятковська, А.М.У статті розглянуто соціальне забезпечення крізь призму міжнародного права. Розкрито сутність соціального забезпечення, закріплення права на соціальне забезпечення та міжнародних стандартів соціального забезпечення в документах Організації Об’єднаних Націй (у Загальній декларації прав людини 1948 року, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 року), Міжнародної організації праці (Конвенція про мінімальні норми соціального забезпечення 1952 року, Конвенція про основні цілі та норми соціальної політики 1962 року, Рекомендацію №202 щодо мінімальних рівнів соціального захисту), Європейського Союзу (Хартія Співтовариства про основні соціальні права працівників 1989 року), Ради Європи (Європейська соціальна хартія, Європейський кодекс соціального забезпечення 1964 року). Метою даної статті є дослідження міжнародно-правового регулювання соціального забезпечення, міжнародного співробітництва у цій сфері, а також взаємозв’язку соціального забезпечення та економічного розвитку. Досліджено взаємозв’язок функціонування ефективних систем соціального забезпечення із досягненням Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року, які прийшли на заміну Цілям розвитку тисячоліття, які були визначені на період 2000-2015 рр. Розкрито основні ідеї Рекомендації №202 МОП щодо мінімальних рівнів соціального захисту полягають у наступному. Для набуття членства в Європейському Союзі Україна має відповідати всім критеріям членства, у тому числі й у соціальній сфері. Розглянуто мету та діяльність Міжнародної асоціації соціального забезпечення (ISSA) – організацією у сфері соціального забезпечення, яка була заснована в 1927 році під егідою Міжнародної організації праці, і сьогодні налічує понад 320 установ-членів з більш ніж 160 країн. Розкрито тезу про те, що система соціального забезпечення є національною і розробляється з урахуванням національного контексту, водночас її базові аспекти мають відповідати міжнародним стандартам соціального забезпечення, які гарантують кожній людині право на гідне життя у випадку настання соціальних випадків (ризиків).Документ Генеза господарського права і правового захисту у сфері господарювання(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Цирин, К.Л.; Француз, Анатолій Йосипович; Цирин, Каріна ЛеонідівнаВ межах цієї наукової статті здійснено огляд створення комфортного бізнес-середовища в Україні, яке є ключовим для залучення інвестицій, розвитку економіки та створення нових робочих місць. Розглянуто питання модернізації системи правового регулювання господарської діяльності, узгодження її з європейськими стандартами та нормами, які допоможуть зробити Україну привабливішою для іноземних інвесторів. Досліджено позитивні риси, які можуть сприяти розвитку інфраструктури, підвищенню конкурентоспроможності підприємств та розвитку нових галузей економіки. Проаналізована еволюція розвитку господарського права через швидкоплинність сучасних господарських відносин. У роботі зазначається необхідність пристосування до міжнародних стандартів, зокрема стандартів ЄС. Зазначено, що пристосування до міжнародних стандартів створює нові виклики, оскільки потребує постійного оновлення законодавства, а також адаптації до змін у глобальному бізнес-середовищі. Завдяки такому постійному розвитку з’являються нові проблеми, на які потрібно знаходити відповіді та ефективні рішення через вдосконалення законів та їх інтерпретацію. У статті йдеться також про процес, який може потребувати багатьох консультацій з експертами, публічних обговорень та роботи над удосконаленням правових актів. Також вказано, що напрямки таких змін можуть охоплювати регулювання електронної комерції, захист інтелектуальної власності, фінансові та податкові аспекти, а також відносини між суб’єктами господарювання. Незважаючи на інтенсивний та прогресивний розвиток законодавства, що регулює діяльність суб’єктів господарювання, системність змін у реалізації наданих їм можливостей може бути досягнута лише за умови забезпечення ефективного захисту прав суб’єктів господарювання, який вбачається в розширенні засадничих положень щодо форм, засобів та способів врегулювання господарських спорів. Особливого значення це питання набуває в умовах зміни підходу до порядку встановлення ефективного способу захисту порушеного права або законного інтересу суб’єкта господарювання відповідно до нової редакції Господарського процесуального кодексу України, та розширення компетенції суду в частині визначення ефективного способу захисту відповідно до змісту порушення та заявлених вимог позивача.