Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Концептуальний підхід П.Г. Редкіна до психології вчителя(Університет "КРОК", 2013) Дригус, М.Т.У статті вперше проаналізовано концептуальний підхід до психології вчителя видатного вітчизняного вченого П.Г. Редкіна. Розкрито розуміння вченим сутності професійної діяльності вчителя в контексті ідеї розвитку, саморозвитку та самовдосконалення; представлено технологію ефективності вчителя як суб’єкта професійної діяльності та формування його професійної компетентності.Документ Феномен людини до моменту народження(Університет "КРОК", 2016) Бардашевич, Я.В.Повага і захист прав людини до моменту народження в сучасному суспільстві повинні бути рівнозначні правам уже народженої людини. Право на життя є невід’ємним конституційним положенням без будь-яких дискримінаційних і виняткових ознакДокумент Психологічний портрет майбутніх фахівців з психології(Університет "КРОК", 2016) Ковалькова, Т.О.У статті приділена увага основним підходам до вивчення особистості у психології. Автор підібрала набір психодіагностичних методик, за допомогою яких здійснюється складання психологічного портрета майбутніх психологів. Описано особистісні якості, що необхідні для кваліфікованої роботи психологаДокумент Аналіз психологічної адаптації та особистісної трансформації безробітних у професіогенезі(Університет "КРОК", 2016) Пасічна, В.Г.У статті представлено результати аналізу психологічної адаптації та особистісної трансформації безробітних у професіогенезі. З’ясовано, що фази послідовного усвідомлення і формування пошукової свідомості у безробітних дають потужний поштовх до глибинної осо бистісної трансформації та активно-адаптаційної стратегії поведінки, що зумовлює адекват ну адаптацію у професіогенезі особистості. Водночас затримка на будь-якій фазі викликає у суб’єкта внутрішні механізми гальмування, що призводить до пасивно-адаптивних стратегій особистісних трансформацій та дезадаптивних розладів. На підставі узагальнення наукових джерел і особистих досліджень запропоноване авторське визначення понять особистісної трансформації та психологічної адаптації безробітних.Документ Психолого-педагогічні проблеми змісту освіти(Університет "КРОК", 2016) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаУ статті досліджується проблема поєднання в освіті двох складових культури – науково-технічної, породженої науково-технічним прогресом, та традиційної гуманітарної. Надмірна професіоналізація освіти може бути основною причиною поглиблення прірви між цими культурами. Згідно з компетентнісним підходом, запропонованим, зокрема, фахівцями у галузі інформаційно-комунікативних технологій, зміст навчання може бути визначений за допомогою професійного профілю та кластеру компетенцій. Це такий підхід навряд чи можна застосувати до визначення змісту навчання спеціалістів гуманітарного профілю, головним чинником ефективності професійної діяльності яких є особистість. Становленню особистості як ціліс ної соціальної якості людини найбільшою мірою сприяють гуманітарні дисципліни і образот ворче мистецтво, які є майже непіддатливими до формалізації. Оскільки у жодній дисципліні не існує алгоритму виховання творчої особистості, необхідно, щоб у навчанні були представлені як природничі, так і гуманітарні науки й мистецтвоДокумент Застосування концепту «ситуація» у дослідженні соціальної поведінки(Університет «КРОК», 2024) Васильченко, Ольга; Васильченко, Ольга МиколаївнаВ роботі здійснено теоретичних аналіз концепту «ситуація» в ракурсі дослідження соціальної поведінки. Ситуація може бути розглянута як складна суб’єктивно-об’єктивна реальність, де об’єктивні складові представлені у вигляді суб’єктивного сприйняття й особистісної значущості для учасника ситуації. Поведінка в різних життєвих ситуаціях залежить як від базових особистісних утворень (когнітивних, афективних, ціннісно-смислових), так і від більш гнучких її характеристик. Особистість, будучи суб’єктом власного життя, визначає конфігурацію психологічних ситуацій, накладаючи свою унікальну рамку й використовуючи свій власний формат. При цьому цілі й потреби особистості виступають як системотворний фактор, що визначає якісну специфіку психологічної ситуації. Фактори середовища (суб’єкт-об’єктні або суб’єкт-суб’єктні інтеракції) є детермінантами, які обумовлюють визначення ситуації. Для дослідження детермінації соціальної поведінки важливо враховувати все те, що має для індивіда психічну реальність. Саме у «психологічній ситуації» утілюється образ, відбиття об’єктивної ситуації, утворене як з дійсних об’єктів, так й інтеріоризованих у минулому інформацій. У психічну ситуацію входить те, що впливає на поведінку індивіда, якщо навіть відповідної об’єктивної ситуації немає. Соціальна поведінка повинна розглядатися як процес, для вивчення якого необхідно виокремити його внутрішні протиріччя, встановити зв’язки та залежності. Поведінка має виводитися з усієї кількості одночасно співіснуючих фактів, а ці факти утворюють систему. Існування простих механічних закономірностей, що співвідносять окремі стимули з конкретними реакціями, неможливе, тому що й ті, й інші вбудовані в динамічний контекст, які видозмінює й обмежує дія цих закономірностей. Концепт «соціальна ситуація» містить у собі суб'єкта й одночасно протистоїть йому як щось зовнішнє, інше. Осмислити постійний взаємообмін між зовнішнім і внутрішнім та самоорганізацію в біосоціальній системі дозволяють ідеї необоротності, нелінійності й варіабельності розвитку, саморегуляції й емерджентних ефектів у методологічному полі системного мислення в руслі системно-синергетичного підходу.Документ Ціннісні орієнтації особистості як чинник запобігання емоційного вигорання вчителів(Університет «КРОК», 2017) Ковалькова, Т.О.У статті наголошується на тому, що викладач є однією з найнавантаженіших категорій працівників. Автором проведено дослідження термінальних та інструментальних цінностей учителів старших класів, у яких присутнє емоційне вигорання, та тих, у яких такий синдром відсутній. Встановлено значні відмінності між ціннісними орієнтаціями жінок та чоловіків- учителів. Проведено порівняння особливостей показників сформованості ціннісно-смислової сфери між Я-реальним та Я-ідеальним учителів.Документ Специфіка професійного самоставлення працівників підрозділів превентивної діяльності національної поліції(Університет «КРОК», 2018) Шевченко, Л.О.; Шоломін, О.Ю.У статті розглянуто особливості професійного самоставлення працівників підрозділів превентивної діяльності поліції на різних етапах профессіогенезу. Встановлено, що вони в цілому позитивно ставляться до себе як до професіонала, оцінюють свою діяльність як соціально значущу. Для першокурсників характерна внутрішня конфліктність професійного самоставлення. Поліцейським з досвідом роботи властиво переживання єдності своєї особистості з обраною професією.Документ Особливості смисложиттєвих орієнтацій студентів закладів вищої освіти(Університет «КРОК», 2019) Васильченко, О.М.; Льошенко, О.А.; Чмір, О.В.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті аналізуються результати емпіричного дослідження смислжиттєвих орієнтацій студентів закладів вищої освіти. Зміни в українському суспільстві призвели до трансформації суспільних ідеалів та індивідуальних цінностей. Відсутність загальновизнаної ідеології та розмитість соціальних приписів про культурно схвалювану поведінку зумовлюють вибір особистістю моделей поведінки відповідно до її смисложиттєвих орієнтацій. Зміни в українському суспільстві призвели до трансформації суспільних ідеалів та індивідуальних цінностей. Переоцінка цінностей, їх криза найбільше впливає на формування світогляду молоді. Саме ці процеси зумовлюють необхідність дослідження смисложиттєвих орієнтацій молоді. Показано, що провідними цінностями студентства є матеріальне положення та активні соціальні контакти, власний престиж та креативність. Успіх та результативність життя пов’язані у свідомості студентів, насамперед, з стабільним матеріальним становищем, інтернальним локус контролем, активним суспільним життям та збереженням індивідуальності. Виявлено наступні взаємозв’язки між показниками смисложиттєвих орієнтацій студентів: тісний зворотній зв’язок між внутрішнім конфліктом та цілями у житті; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та цілями у житті; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та результативністю життя; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та показником локус контролю – життя студентів; тісний прямий зв’язок між збереженням власної індивідуальності та показником локус контролю – Я студентів; прямий зв’язок між збереженням власної індивідуальності та загальним показником свідомості життя; тісний зворотній зв’язок між суспільним життям та процесом життя студентів; тісний прямий зв’язок між спрямованістю на спілкування та процесом життя; зворотній зв’язок між негативним афектом та загальним показником свідомості життя у студентів. Стаття виконана самостійно магістром під керівництвом доктора наук.Документ Емпіричне дослідження психологічних особливостей самоактуалізації особистості зрілого віку(Університет «КРОК», 2023) Нежинська, Олена; Хілько, СвітланаВ статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних особливостей самоактуалізації особистості зрілого віку. Висвітлено, що питанню самоактуалізації присвячена значна кількість психологічних досліджень як у наукових працях екзистенційних філософів і мислителів, так і представників гуманістичної психології, у тому числі дослідників психодинамічного підходу. Розкрито, що проблемі самоактуалізації особистості приділяли увагу і вітчизняні науковці. Зазначено, що зрілий вік досліджуваних відповідає віковій періодизації за біологічними ознаками (чоловіки від 22 до 60 років і жінки від 21 до 55 років). Емпіричне дослідження дозволило визначити рівень прагнення особистості зрілого віку до самоактуалізації, тобто наскільки вона здатна визначати стратегію свого життєвого шляху й оцінити міру свого успіху у цьому. У результаті встановлено за методикою САМОАЛ, що у переважної більшості є середній рівень розвитку самоактуалізації. Досліджено психологічні особливості самоактуалізації особистості зрілого віку відповідно діагностичних шкал, у результаті чого відмічено, що психологічні особливості самоактуалізації полягають у пріоритетності розвитку окремих її складових, зокрема, перші три позиції займають гуманістичні цінності, автономність і креативність. Виявлено особливості самоактуалізації залежно від статі, віку (вікової періодизації 1 і 2-го періоду зрілого віку досліджуваних), освіти, стажу трудової діяльності. Засвідчено, що стать досліджуваних не впливає на рівень самоактуалізації осіб зрілого віку (три чверті жінок і більше половини чоловіків мають середні показники даного феномену). Констатовано, що високий рівень розвитку самоактуалізації в більшій мірі показали досліджувані 2-го періоду зрілого віку. Високий рівень виявили більшість осіб зрілого віку з вищою освітою. Також відзначено, що зі збільшенням стажу трудової діяльності підвищується і рівень самоактуалізації особистості, а, отже, і задоволеність професійною кар’єрою.