Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Деякі питання праворозуміння в умовах реформування вищої школи(Університет "КРОК", 2013) Попіль, В.І.У статті розглянуто проблемні питання праворозуміння у навчальному процесі в умовах здійснення реформи вищої школи.Документ Теоретико-правові аспекти адвокатської таємниці як соціально-етичні спрямування професійної культури юриста(Університет "КРОК", 2016) Аронов, ЯнУ статті розглядаються питання адвокатської таємниці, як один із важливих принципів етичних, моральних і правових засад професійної культури й етики юристаДокумент Етичні та правові перспективи застосування штучного інтелекту в Україні.(Університет «КРОК», 2024) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті розглядається питання перспектив застосування штучного інтелекту. Зазначено, що на сьогодні зберігається тенденція щодо складності перевірки роботи систем штучного інтелекту на відповідність правовим нормам та існуючим етичним принципам. Це ускладнено також відсутністю єдиних підходів, що застосовуються при визначенні критеріїв етичності під час розроблення та використання технологій штучного інтелекту. Відповідно, у статті проаналізовані міжнародні правові акти з питань права та етики застосування штучного інтелекту у порівнянні з діючими вітчизняними нормами. Проаналізовано дослідження іноземних науковців, на підставі яких виявлено цілу низку етичних проблем, які можуть виникати при розробці та застосуванні програми штучного інтелекту, що може привести до різного роду правових конфліктів та спотворення моральних надбань людства. Відповідно, вбачається вірним розроблення Етичного кодексу застосування штучного інтелекту в якому пропонується розмежувати моральні принципи для створювачів штучного інтелекту та його користувачів. У статті визначені принципи, на яких має ґрунтуватися Етичний кодекс застосування штучного інтелекту. Акцентується увага на тому, що не дивлячись на коло позитивних можливостей штучного інтелекту, для суспільства більш важливою стоїть питання про запобігання шкоди людині та її правам. Приналежно, з розробкою Етичного кодексу застосування штучного інтелекту, необхідно прийняти певні правові документи (наприклад, Інструкції з розробки штучного інтелекту для кожного з певних цілей використання, Інструкції з організації та застосування штучного інтелекту тощо). Відповідно, у статті наводяться деякі положення щодо їх змісту.Документ Odczytywanie znaczenia tekstow prawnych w kontekscie obiektywnei wykladni systemu prawa/(Університет "КРОК", 2017) Stadniczenko, S.L.У статті розкривається неадекватність позитивістської концепції системи права щодо реальної картини функціонування права в умовах, що створюються неоднорідністю пост індустріальних суспільств, глобалізацією суспільного життя, багатоцентровою правовою сис темоюДокумент Проблемні аспекти застосування медіації в діяльності адвоката(Університет «КРОК», 2020) Сєдашова, Оксана; Заверуха, ІгорПравовий статус адвоката в його безпосередній професійній діяльності, в тому числі у взаємовідносинах із клієнтом, має надзвичайно важливе значення в такому виді правової допомоги, як представництво та консультування. Не меншого значення набуває розуміння адвокатом свого правового статусу в медіації. Стаття присвячена аналізу правового статусу адвоката-медіатора за законодавством України станом на грудень 2020 року. Висвітлено основні принципи адвокатської діяльності й медіації. Розглянуто форми контролю за діяльністю адвоката-медіатора. Досліджено форми обмежень/перешкод адвоката-медіатора. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень у цій сфері.Оскільки в українському законодавстві адвокатська діяльність визначена як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, в статті автором досліджено види адвокатської діяльності й співвідношення їх із медіацією, перевірено, чи схожі ці види суспільної діяльності, чи є вони суперечливими, можливо, взаємовиключними, хто може їх здійснювати та з якими особливостями, чи виникає конфлікт інтересів при здійсненні медіації адвокатом, чи існують обмеження у правовому регулюванні адвокатської діяльності щодо можливості здійснювати функції медіатора тощо.Враховуючи активний процес імплементації медіації в суспільні відносини в Україні, що триває кілька років,а також особливості здійснення адвокатської діяльності й наявність тривалих дискусій у різноманітних суспільних, у тому числі професійних, колах щодо вказаних питань, у статті наведено пропозиції вирішення проблемних аспектів здійснення адвокатської діяльності з поєднанням у своїй практиці адвокатами функцій медіаторів, зокрема надання послуги медіації.У даній статті надано відповідь на питання: чи є медіація правовою послугою, чи відноситься до об’єкту адвокатської таємниці інформація, отримана адвокатом у процесі надання послуги медіації, чи компенсуються витрати на медіацію за аналогією з компенсацією витрат на безоплатну правову (правничу) допомогу, чи повинен адвокат медіатор при наданні послуг медіації виконувати функцію суб’єкта первинного фінансового моніторингуДокумент Антропологічний статус людини в Україні: історико-правове дослідження(Університет «КРОК», 2023) Кудін, С.В.; Старостюк, А.В.; Мацелик, М.О.У статті розглядаються питання антропологічного статусу людини в Україні. Підкреслюється, що ефективний процес розбудови України як демократичної та правової держави знаходиться у нерозривному взаємозв’язку з подальшими зусиллями вчених щодо дослідження питань антропологічного та аксіологічного характеру, що сприятиме впровадженню в життя конституційного положення про визнання людини найвищою соціальною цінністю. Антропологічний статус людини в Україні розглядається у взаємозв’язку з аксіологічним підходом праворозуміння та ментальними особливостями, які були характерні для людини радянського суспільства. Наголошується, що державоцентристська спрямованість розвитку права створювала основу для розуміння правового статусу людини з позицій класового підходу, що знайшло своє відображення в Конституції УСРР 1919 року та в Конституції УСРР 1929 року, а формальне скасування зазначеного підходу щодо прав особи в Конституції УРСР 1937 року (розділ «Основні права й обов’язки громадян») існувало паралельно з фактичним масштабним обмеженням прав людини за класовою ознакою, посиленням діяльності радянського карального апарату та радянських органів державної безпеки, застосуванням до осіб позасудових репресій, створенням розгалуженої системи неконституційних органів (Особливої комісії з адміністративної висилки при НКВС УСРР (1922-1924 рр.), Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР (1924-1934 рр.), Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР (1929-1934 рр.), трійки при місцевих органах ДПУ УСРР для проведення примусової колективізації та виселення українського селянства, трійки та особливі трійки при місцевих управліннях НКВС УРСР (1935-1938 рр.)). Зауважується, що державоцентристська політика радянської влади щодо розвитку права, масове порушення фундаментальних прав людини, нехтування її правами та свободами сприяло формуванню ментальних особливостей, які були притаманні радянській людині та радянському суспільству в цілому, що негативно позначилося і на правовому статусі жінки, в якому переважали обов’язки і відповідальність над правами та свободами.Документ Місце і роль інформаційного права в системі права України(Університет «КРОК», 2023) Григорчук, М.В.Статтю присвячено дослідженню місця і ролі інформаційного права в системі права України. Проаналізовано стан розроблення цієї тематики з посиланнями до наукового доробку вчених-правників, які здійснювали вивчення системи права України з позицій подання аксіологічного значення інформаційного права. Наведено положення окремих статей Конституції України, якими гарантується можливість правомірно володіти, користуватися і поширювати інформацію, подається офіційне визначення терміну «інформація» відповідно до тлумачення цього поняття в Законі України «Про інформацію». З метою представлення належного рівня дослідження правової природи відносно молодої галузі права, якою є інформаційне право, здійснено вивчення логіко-правових зв’язків між поняттями «інформація» і «право», акцентовано увагу на забезпеченні правомірного використання інформації у поєднанні з рекомендаційно-імперативними приписами правил поведінки, зведеними до обов’язкового виконання всіма членами громадянського суспільства. Подано авторське розуміння ролі і значення інформаційного права в умовах відбиття рашистського нападу, акцентовано увагу на забезпеченні належного рівня інформаційної безпеки, а саме ефективній протидії будь-яким проявам ворожих і недружніх дій у сфері використання інформації незалежно від країни походження. На підґрунті проаналізованого наукового доробку, з посиланнями до висновків як окремих науковців, так і до колективних досліджень представників різних наукових шкіл у сфері інформаційного права та інформаційної безпеки, доведено міжгалузеву природу інформаційного права крізь призму оцінки його ролі та здатності забезпечувати зв’язок між різними галузями права. Висловлено припущення, що така здатність здобувається завдяки його внутрішній побудові, збалансованому функціонуванню елементів цілісного механізму, а саме здатності створити правове середовище для легітимного передавання відомостей. Проаналізовано наукові підходи до розуміння поняття «інформаційне право», висловлене авторське бачення правової природи нормативного регулювання відносин між членами суспільства при використанні, збиранні та поширенні відомостей стосовно себе чи інших громадян, подій чи явищ навколишнього середовища.