Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Поняття юридичної відповідальності держави перед особою(Університет "КРОК", 2014) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті досліджуються особливості юридичної відповідальності держави перед особою. Запропоновано авторське визначення поняття «юридична відповідальність держави перед особою».Документ Особливості компетенції Конституційного Суду України у сфери забезпечення прав та свобод людини і громадянина в країні(Університет "КРОК", 2014) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичДосліджено питання забезпечення прав та свобод людини і громадянина в країні крізь призму діяльності Конституційного Суду УкраїниДокумент Правова культура юриста в сучасних умовах розвитку суспільства(Університет "КРОК", 2016) Кривов’яз, О.В.У статті досліджуються методологічні основи, етапи та особливості формування правової культури юриста в сучасних умовах розвитку суспільстваДокумент Децентралізація публічної влади як складова розвитку правової держави в Україні(Університет "КРОК", 2016) Магновський, І.Й.У статті в теоретико-правовому аспекті висвітлено децентралізований напрям щодо ор ганізації публічної влади як запоруки розвитку правової держави в Україні. Охарактеризовано розуміння та визначено внутрішню структуру процесу децентралізації публічної влади. Зосе реджено увагу на новітніх підходах проведення процесу децентралізації публічної влади відпо відно до вимог сьогодення, що призведе до її ефективності та продуктивної дієвості у задо воленні потреб громадян країни. Проаналізовано механізми збереження балансу публічної влади у процесі її децентралізації в унітарній державі. Визначено та розкрито об’єкти, передумови і спеціальні принципи децентралізації публічної влади. Означено систему гарантій ефективної діяльності елементів організації публічної влади як за вертикаллю, так і горизонталлю, серед яких є система «стримувань і противаг», нормативні, організаційні, фінансові. Обґрунтовано, що забезпечення децентралізації публічної влади в Україні призведе до своєрідного механізму продуктивного упорядкування суспільних відносин, для задоволення інтересів населення країниДокумент Верховенство права як фундаментальний принцип сучасної правової держави(Університет «КРОК», 2020) Загребельна, Н.А.; Бодня, О.В.; Загребельна, Наталія АнатоліївнаУ науковій статті розкрито зміст верховенства права як фундаментального принципу сучасної держави. Проаналізовано наукові підходи щодо його тлумачення. Визначено місце принципу верховенства права серед принципів правової держави, зокрема його зв’язок з принципом реальності прав і свобод громадян. У дослідженні наголошується, що Україна знаходиться в процесі комплексного реформування та оновлення національної правової системи з метою наближення національного законодавства до європейських принципів і стандартів права. Незворотність європейського курсу та реалізації стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі закріплено в Конституції України як один з основних пріоритетів державної політики. Приділено увагу проблемам поглиблення співпраці з країнами-членами Європейського Союзу та міжнародними організаціями, що залежить від гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу. Нормативне наближення є необхідною передумовою для переходу до наступні етапи інтеграції. Визначено перспективи гармонізації законодавства України з європейським правом. Важливість та значимість обраної теми підтверджено тим, що протягом останніх років євроінтеграційний курс України активно нарощує темп та є незворотнім, окрім того вітчизняними теоретиками права здійснено декілька спеціальних дисертаційних досліджень, які присвячені наближення національного законодавства до права Європейського Союзу (роботи О. Бедової, О. Проневича, К. Трихліб). Проте, з урахуванням того, що в законодавство вносяться постійні зміни щодо наближення та особливостей гармонізації з європейським правом, ця тема потребує подальшого дослідження. Гармонізація законодавства України з правом ЄС вимагає реформування національної правової системи. Одним із важливих чинників зазначеного реформування є визнання та гарантування принципу верховенства права, яке є можливим за сучасних умов суспільно-державного розвитку тільки в межах правової держави. Необхідно переосмислити багато наших традиційних уявлень для встановлення в країні верховенства права. Переосмислення необхідне для створення та формування європейських цінностей, законів, верховенство яких у суспільстві можна було б установити завдяки їх орієнтації на ідеї права як вияв справедливостіДокумент The predicate of "moral law" in the doctrine of humanrights(Університет «КРОК», 2023) Horielova, V.Yu; Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка ЮріївнаУ статті роз’яснюється сенс застосування конструкції «предикат морального закону» та обґрунтовується влучність її використання в контексті доктрини прав людини. Досліджено, що у сучасному розвинутому правовому суспільстві на сьогодні взагалі відсутні раціональні шляхи до згоди відносно того, що є моральним. Окрім того, таких шляхів не передбачено з огляду на те, що не існує єдиної концепції встановлення чіткої ієрархії моральних вимог у законі, а сучасні тенденції трансформації моралі в суспільстві породжують нові теоретичні конструкції. Аналіз сучасних національних і іноземних джерел дає можливість стверджувати що новітнє розуміння моралі швидкими темпами починає «прогинатися» під можливостями та зручностями новітніх технологій. З одного боку, позитивним на сьогодні є тенденція до розширення прав людини, а з іншого - викривлення моральних ідей і цінностей які були вироблені протягом існування всього людства. Предикатом закону, можна вважати узагальнену абстрактну чи конкретно-визначену ситуацію, що схематично означена в правовій нормі і відображає осмислення дійсності, окреслює об’єктивні явища та визначає логічні правові відносини. Зрозуміло, що такою «серцевиною» в законі можливі лише моральні постулати. Аналіз рішень Європейського суду з прав людини дає можливість стверджувати, що майже у всіх справах Суд керується предикатом морального закону, який прямо випливає з положень Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Основними моральними предикатам тут виступає низка заборон: заборона вбивства, завдання болю та страждань; заборона рабства, примусової праціта обмеження свобод невинуватої особи; заборона залишати особу в скрутному становищі та небезпеці (що включає медичну допомогу, юридичну, соціальну тощо); заборона втручання до особистого життя особи (приватного, сімейного, житла, кореспонденції тощо); заборона переслідувань за думки, погляди, переконання, вподобання та релігії; заборона дискримінації ; заборона зловживання правами. Предикат морального закону зводиться до наступного: мета будь-якого закону - забезпечення справедливості, яка знаходиться в лоні моралі; закон не може ігнорувати мораль, аморальні положення закону не можуть вважатися дійсними; неузгодженості та протиріччя в праві повинні вирішуватися за рахунок моралі.