Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Ідентифікація ризиків енергетичних та енергопродукуючих компаній в Україні з використанням fishbone diagram(Університет «КРОК», 2019) Герасименко, О.М.У статті автором досліджено процес ідентифікації ризиків на прикладі вітчизняної енергетичної компанії. Метою даного дослідження є виклад механізму та етапів ідентифікації ризиків виробничої компанії, що полягає у ідентифікації активів, джерел ризиків, ідентифікації ризикових подій, існуючих заходів контролю та ідентифікації наслідків. У статті повно розкривається етап ідентифікації ризиків із зазначенням необхідної вхідної документації, переліку активів, що будуть піддаватись ідентифікації та наводиться шкала оцінки активу за методологією OCTAVE. Ідентифікацію джерел ризику автором пропонується проводити за допомогою діаграми Ісікави, що використовується для визначення можливих причин небажаної події чи проблеми. Особливої уваги слід приділити компонентам, що формують діаграму, тобто зонам ризику, причинам, наслідкам та джерелам формування. Для її побудови автором обрано 6М категорій для аналізу, а саме: механізми та обладнання, методи, матеріали, вимір, людину та навколишнє середовище. Етап ідентифікації ризикових подій автором детально розкривається на прикладі обраної енергетичної компанії та визначено її топ-10 ризиків. Ідентифікація існуючих заходів контролю реалізується через ряд дій аналізованої компанії, що досліджує автор. Ідентифікація наслідків ризиків показово проілюстрована ризиками, що спричинили падіння вартості акцій компанії. У підсумку автором визначено основні бар’єри на шляху впровадження управління ризиками у забезпечення економічної безпеки на підприємстві та сформовано основні помилки під час інтеграції ризик-орієнтованого підходу на підприємстві незалежно від галузі народного господарства.Документ Концептуальні основи ризик-орієнтованого підходу до управління у процесі забезпечення системи економічної безпеки підприємств різних галузей народного господарства(Університет «КРОК», 2019) Герасименко, О.М.; Пасєка, С.Р.У статті автором досліджено концептуальні основи забезпечення економічної безпеки підприємства на основі ризик-орієнтованого підходу до управління, що передбачає концентрацію обмежених ресурсів підприємства в зонах максимального ризику для попередження його реалізації та заподіяння збитків, через комплекс дій з ідентифікації, аналіз,оцінки та обробки ризиків. Пропонуються основні принципи ризик-орієнтованого управління, що забезпечать його максимально ефективну інтеграцію в усі бізнес-процеси підприємства. Для трансформації ризиків та підвищення ефективності бізнесу пропонується підприємству будувати менеджмент на підприємстві, спираючись на зазначені елементи ризик-орієнтованого підходу до управління, що ґрунтуються на розвитку стратегії управління ризиками, вбудовуванні ризик-орієнтованого підходу у бізнес-процеси, удосконаленні системи внутрішнього контролю та процесів, а також на оптимізації функцій управління ризиками. Проілюстровано контекст впровадження управління ризиками задля забезпечення економічної безпеки підприємства. Визначення зовнішнього контексту пропонується проводити використовуючи SWOT-аналіз, PEST-аналіз, аналіз п’яти сил Портера чи ін. Автором досліджено ряд вимог учасників ринку, законодавства та ін., що виставляється до управління ризиками в рамках ризик-орієнтованого підходу. Визначено послідовність процесу управління ризиками, що може застосовуватись до усього підприємства або до певних сфер діяльності, а також обмеження, що чинять вплив на сферу застосування ризик-орієнтованого підходу. Автором проілюстровано процес прийняття рішення в результаті оцінки ризику.Документ Організація роботи служби внутрішнього аудиту на основі ризик-орієнованого підходу(Університет «КРОК», 2020) Гойло, Н.В.У статті розглянуто цілі та рівні внутрішнього контролю на підприємстві, визначено, що внутрішній аудит є найбільш розвиненою формою внутрішнього контролю; окреслено можливі варіанти підпорядкування служби внутрішнього аудиту, її функції та напрямки діяльності; встановлено рівні та особливості регламентації діяльності служби внутрішнього аудиту, взаємозв’язок з іншими сферами діяльності та процесами в компанії; виокремлено ключові підходи до організації внутрішнього аудиту та основні його види; охарактеризовано бухгалтерський, ревізійний, операційний, комплаєнс та ризик-орієнтований підходи до організації служби внутрішнього аудиту на підприємствах; визначено цінність та основні напрямки розвитку внутрішнього аудиту, порядок запровадження та функціонування служби внутрішнього аудиту; розкрито особливості застосування ризик-орієнтованого підходу до організації роботи служби внутрішнього аудиту. Обґрунтовано, що безперечною перевагою роботи служби внутрішнього аудиту на основі ризик-орієнтованого підходу, є його практична спрямованість в частині формування незалежної та неупередженої оцінки ступеня захищеності організації, виявлення негативних ризиків за допомогою розробки плану заходів щодо згладжування ризиків, в тому числі й тих, що відносяться до ризиків шахрайства. Показано, що в сучасних умовах управління, даний підхід найбільш повно відображає напрямок розвитку служби внутрішнього аудиту та є тією ланкою в управлінні, яка займається підвищенням ефективності діяльності підприємства на основі оцінки рівня управління ризиками бізнес-процесів. Доведено, що належним чином організована служба внутрішнього аудиту на основі ризик-орієнтованого підходу дозволить власникам отримати достовірну та об’єктивну інформацію про реальний стан справ компанії, а також зрозуміти, які кроки необхідно вжити для нівелювання ризиків шахрайства в системі корпоративного управління.Документ Європейський досвід державного регулювання страхової системи та можливості його впровадження в Україні(Університет «КРОК», 2021) Войтович, Л.М.У статті розглянуто особливості державного регулювання страхової системи у країнах-учасницях Європейського Союзу. Проаналізовано типові моделі державного регулювання, які здобули популярність у світі. Розвиток страхової системи залежить від ефективності відносин у системі «держава – елементи страхової системи», реалізація яких зі сторони держави повинна проводитися завдяки механізму державного регулювання розвитку страхової системи. Регулювання світової страхової системи має дві головні цілі: посилення нагляду за страховими компаніями, що є «системно важливими» суб’єктами страхової системи і розроблення міжнародних стандартів капіталу для активних страховиків. Проте є ряд перешкод для міжнародних регуляторів, оскільки бізнес-модель страхування є менш глобалізованою, аніж інші сфери фінансів, і регулятори мають менше досвіду страхування, аніж, до прикладу, у банківництві, де міжнародні стандарти працюють вже чверть століття. Проте, після світової фінансової кризи регулятори активно прагнуть досягти прогресу і вдосконалюють систему регулювання страхової системи. Вивчено основні мотиви впровадження міжнародного регулювання страхової системи. Державне регулювання страхової системи у країнах ЄС здійснюється на двох рівнях: з використанням механізмів на національних ринках та єдиних правил регулювання, характерних для Європейського союзу. Доведено, що світова практика державного регулювання страхової системи виробила три основні підходи: традиційне регулювання, засноване на дотриманні правил, вимог та норм законодавства; регулювання, засноване на принципах, встановлених органами влади та регулювання, засноване на ризик-орієнтованому підході. Виокремлено рекомендації для НБУ, які б він зміг практично застосувати у регулюванні страхової системи, враховуючи українське законодавство.Документ Методологія Scrum, як інструмент механізму реалізації гнучкого підходу до змін в діяльності випробувальної лабораторії легкої промисловості(Університет «КРОК», 2022) Віткін, Л.М.; Сингаївська, О.О.; Віткін, Леонід МихайловичВипробувальна лабораторія легкої промисловості здійснює випробування різних видів матеріалів на відповідність вимогам нормативних документів: стандартів, регламентів, технічних умов тощо. Відповідно до цілей замовників випробування можуть проводитися як допуск продукції на ринок і підтвердження можливості безпечного використання та застосування продукції, а також з метою визначення фактичної якості продукції, що забезпечує замовнику впевненість, як наслідок, знижує економічні ризики. Щоб забезпечити визнання одержаних результатів усіма учасниками ринку, випробувальна лабораторія має бути акредитована на відповідність міжнародних стандартів. Акредитація здійснюється на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 [1]. Впроваджуючи систему управління відповідно до стандарту, випробувальна лабораторія демонструє підтвердження компетентності лабораторії та забезпечує визнання результатів випробувань. Одночасно вона демонструє відповідність принципам та вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 [2]. Щодо реалізації вимог стандарту немає конкретної методології. Кожна лабораторія має визначити її на свій розсуд. Спробуємо застосувати для реалізації та впровадження вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 [1] методологію SCRUM. Коли говорять про методологію SCRUM, найчастіше мають на увазі гнучку методологію розробки програмного забезпечення, побудовану на основі правил та практик SCRUM. Але останнім часом все частіше її використовують в інших галузях, таких як фінансова і банківська сфери, при розробленні проектів тощо. Завдяки стратегіям та можливостям методології SCRUM будується командна робота, забезпечується прагнення досягнення загальної мети, якість процесів, професіоналізм. Щоденне проведення DAILY SCRUM де кожен відповідає на три запитання: що зроблено, що планується, які перешкоди; дозволяє визначити статус роботи, виявити перешкоди, прийняти відповідні рішення щодо досягнення цілей. Даний аспект напряму пов’язаний з вимогою ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 [1] до діяльності випробувальної лабораторії та є в основі управління процесами з використанням циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act (Планування - Дія – Перевірка - Коригування)) ДСТУ ISO 9001:2015 [2]. Щоб зробити діяльність випробувальної лабораторії успішною, керівнику необхідно пам’ятати про можливості та потенціал, одночасно враховуючи очікування ринку, щоб запропонувати послуги та терміни, які влаштовують всіх стейкхолдерів.