Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості самоставлення особистості фахівців з соціальної роботи(Університет «КРОК», 2018) Балахтар, В.В.У статті розкрито основні підходи до трактування сутності поняття «самоставлення», вплив на встановлення довірливих відносин й уміння управляти емоційною напруженістю професійного спілкування на різних стадіях особистісно-професійного становлення. Визначено особливості самоставлення як емоційно-ціннісного ставлення до власного «Я» особистості фахівців із соціальної роботи. За результатами емпіричного дослідження виокремлено три кластери, відповідно до яких визначено рівні самоставлення: у більшої частини досліджуваних виявлено високий і середній рівні ставлення до себе, самоповаги, аутосимпатії та ін. За критерієм χ2 виявлено статистично значущі відмінності у рівнях самоставлення залежно від стадій професійного становлення, статі, роду занять, місця проживання, стажу професійної діяльності.Документ Самооцінка студентів, що поєднують навчання та роботу(Університет «КРОК», 2022) Березовська, ЛарисаУ статті описано особливості самооцінки студентів, що поєднують навчання та роботу. Все частіше сучасна молодь приймає рішення піти працювати під час навчання у закладах вищої освіти. Прийняти таке рішення їх спонукають різні причини: від бажання розвинути свої практичні навички до бажання заробити тільки гроші, від потреби забезпечити себе до бажання допомогти рідним. Вибір саме цієї роботи, прийняття рішення йти працювати побудований на основі самооцінки, яку має молода людина, що навчається в закладі освіти. Самооцінка особистості розглядається з двох позицій: як цілісна характеристика, яка виражається в таких поняттях як ставлення до себе, повага себе, цінність Я та як характеристика окремих показників діяльності, окремих здібностей, важливих якостей, що є основою успішної професійної діяльності. Часто поряд із самооцінкою (або підміняють її) використовують таке поняття як «само ставлення». Ставлення до себе набуло власного змістовного наповнення, але воно наближається до цілісної особистісної самооцінки. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей самооцінки студентів, що під час навчання у закладах вищої освіти працюють. Емпірично виявлено, що в більшої кількості студентів, що поєднують навчання та роботу високий рівень самооцінки. Самооцінювання таких особистісних якостей, як: здоров’я, здібності, характер, авторитет у однолітків, уміння робити своїми руками, зовнішність та впевненість у собі показав, що в основному в тих студентів, які поєднують навчання та роботу вищий рівень як домагань, так і самооцінки Виявлено, що група студентів, що поєднує навчання та роботу демонструє вищі показники самовпевненості, самокерівництва, віддзеркаленого Я та самоцінності, і той же час нижчі показники самозвинувачення та внутрішньої конфліктності. Студенти, що ще під час навчання починають працювати, незалежно від мотивації, яка спонукала прийняти таке рішення вище цінять свою особистість, свої досягнення, свою значимість, вміють керувати собою, своїм часом, вважають, що інші їх сприймають позитивно, і, очевидно, вони є більш успішними та психологічно благополучними.Документ Взаємозв’язок самооцінки та самопрезентації молоді у соціальних мережах(Університет «КРОК», 2023) Березовська, ЛарисаУ статті описано особливості взаємозв’язку самооцінки та самопрезентації молоді, що користуються соціальними мережами. Феномен самопрезентації набув неабиякої значимості та актуальності через появу та поширення соціальних мереж, які передбачають та демонстрацію власного Я у просторі соціальних мереж та прийняття певної позиції. У сучасному світі соціальні мережі допомагають молодим людям відчути зв’язок з іншими людьми та презентувати себе як особистість. Самооцінка – це оцінка, яку людина дає собі, своїм якостям і здібностям, а також своєму місцю у соціальному оточенні. Самооцінка людини показує її соціальну адаптацію, є регулятором поведінки та діяльності, що акумулює весь життєвий досвід людини. Феномен самопрезентації трактується в рамках однієї з трьох парадигм: 1) самопрезентація визначається як загальна характеристика соціальної поведінки індивіда, тобто цілеспрямована і свідома поведінка, спрямована на створення певного враження в інших; процес або постійне прагнення суб'єкта представити бажаний образ зовнішній і внутрішній публіці); 2) самопрезентація є засобом усунення когнітивного дисонансу; 3) існує зв'язок між самопрезентацією та самосвідомістю людини. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей взаємозв’язку самооцінки та само презентації молоді у соціальних мережах. Емпірично виявлено, що у половини опитаних низький рівень самооцінки, за рівнем прояву переважають тактики самопрезентації асертивного типу і порівняно меншого прояву набувають тактики захисного типу. За результатами кореляційного аналізу визначено, що при підвищенні рівня самооцінки молодь менше користується тактиками і стратегіями самопрезентації захисного типу. Тобто, при підвищенні рівня самооцінки, юнаки починають схилятися до стратегій самопрезентації, спрямованих першочергово на керування враженнями, а не на захист власного образу в очах інших.Документ Особливості я-концепції майбутніх психологів(Університет «КРОК», 2023) Харченко, Надія; Дудник, ОксанаАктуальність теми дослідження зумовлена тим, що натепер сприйняття себе у контексті соціальних трансформацій та воєнного стану стало важливою темою в освіті, враховуючи його вплив на поведінку та успішність студентів, особливо майбутніх психологів. Ставлення до себе, самовизначення та самоактуалізація неможливі без аналізу взаємопов’язаних компонентів Я-концепції, самооцінки та самоефективності. Високий рівень розвитку професійної самосвідомості, адекватна та стійка Я-концепція зумовлюють конструктивну професійну поведінку, що дозволяє психологу долати професійні та особистісні труднощі. Продуктом розвитку професійної самосвідомості виступає Я-концепція, яка є особистісним ресурсом та відіграє ключову роль у формуванні результатів професійної поведінки. Для діагностики особливостей Я-концепції майбутніх психологів нами було використано методику САМОАЛ та Шкалу самоефективності. За результатами емпіричного дослідження можна зробити висновок, що хлопці,майбутні психологи, сприймають зовнішній світ як більш агресивний, в якому необхідно здобувати визнання, але не відкривати свого внутрішнього світу та не виражати власних емоцій. При цьому дівчата характеризуються більшою гнучкістю у спілкуванні, емпатійністю, емоційністю, водночас вони достатньо чутливі до критики на свою адресу і, відповідно, схильні до самозвинувачень, що часто виражається у невпевненій поведінці при міжособистісній взаємодії. Найвищі показники у майбутніх психологів виявлено за такими шкалами: самоактуалізації як контактність, креативність та потреба у пізнанні, натомість найнижчі –за шкалами орієнтації у часі та спонтанності. Це характеризує майбутніх психологів як відкритих до нових вражень, творчих та нестандартних особистостей, схильних до діяльностей, що вимагають нестандартних і нешаблонних рішень, здатних встановлювати емоційні стосунки з іншими людьми. Водночас майбутні психологи із недовірою ставляться до оточуючого світу, орієнтовані на майбутнє, оскільки вважають, що тепер лише готуються до подальшого справжнього життя. Перспективами подальших досліджень є аналіз зв’язку Я-концепції із професійною ідентичністю та вплив на неї психотравм війни