Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Модель «4 сезони» для управління ризиками в проектах агропромисловго комплексу(Університет «КРОК», 2019) Денчик, О.Р.; Круль, К.Я.Аграрні проекти є дуже важливими для людства, від їх успішності залежить майбутнє світу. За умови обмеженості ресурсів, змін клімату та збільшення чисельності населення науковці та фермери постійно працюють над збільшенням виробництва продукції рослинництва та тваринництва для задоволення потреб людства в продуктах харчування. Особлива увага приділяється якості та безпечності даної продукції для здоров’я людини. Всі виробничі процеси ретельно контролюються державними установами, сировина яка використовується при виробництві продукції тваринництва має мати всі сертифікати походження та безпечності для здоров’я тварин, а продукція яка виробляється тваринами має бути безпечною для людей. Такими ж принципами керуються і при виробництві продукції рослинництва - всі добрива та препарати для боротьби із шкідниками, мають бути сертифіковані, а продукція рослинництва, яка вирощена із застосуванням даних препаратів, має бути безпечною для використання в годівлі тварин та харчуванні людей. Невизначеність та ризикованість в агропромислових проектах є нормою ведення господарювання у всьому світі, особливо це відображається в проектах пов’язаних із рослинництвом. Втрати від ризиків можуть бути дуже значними, не лише в економічному сенсі, але й соціальному. Розробка інструментів, які зможуть допомогти менеджерам аграрних проектів управляти ризиками та зменшити втрати від них є недохідними. Виконано аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників області управління ризиками проектів агропромислового комплексу та виявлено, що дана область є недостатнього дослідженою, але дослідження проведенні науковцями можуть стати відмінним підґрунтям для розроблення нових моделей та методів. Розроблено модель управління ризиками проектів агропромислового комплексу «4 СЕЗОНИ», стане в нагоді проектним менеджерам, як наочний на зручний інструмент для управління ризиками сільськогосподарських проектів. Данна модель, яка на відміну від існуючих, ґрунтується на ідентифікації ризиків для кожного конкретного сезону року та розроблені для кожного із них заходу із запобігання та уникнення.Документ Value-oriented project management approach as a source of risk(Університет «КРОК», 2019) Seek, A.M.A.; Teslenko, P.; Bielova, O.; Бєлова, Олена ІгорівнаImproving the effectiveness of project management methods requires expanding the base of the analyzed features. Here, in addition to traditional investment value indicators, they increasingly include organizational and value. Value-oriented approach today is considered the most advanced method in ensuring the successful completion of projects. Application of value-oriented approach to project management is considered. Indicative essence of value by various scientific sources, and its implementation, in relation to the subjects of the project. It is noted that the notion of value is usually applied to project stewards. They have their own proofs, and during the project implementation, these expectations are implemented in the form of acquired value. Thus, added value-based approach categories such as value, stakeholders, expectations, added value, and others can be characterized as additional degrees of freedom to ensure a successful completion of a project.However, the inclusion of additional degrees of freedom, as a rule, leads to the emergence of new risks, in this case, in project management. Therefore, the authors have been tasked to analyze the relationship between providing value for the main project stakeholders and the risks that arise in this regard.The article presents the results of the analytical search for the modern state of the theoretical and practical toolkit of value-oriented management of projects, portfolios, programs in project-oriented organizations, its relationship with project risks. Analyzed basic definitions. The value of the project as meeting the interests of its main stakeholders, and the value-oriented approach, as a rule, is used to manage the organization. It is shown that value-oriented management is accompanied by risks of structural value imbalance with respect to stakeholders in a single project, which causes its instability. For the development of management techniques for this group of risks, the basic principles are formulated. As the basis of control, it is proposed to use the tools of the theory of spiral dynamics.Документ Концептуальна модель балансу ризиків (можливостей та загроз) стейкхолдерів проектів вітроенергетики(Університет «КРОК», 2019) Бакуліч, О.О.; Севост’янова, А.В.Глобальні кліматичні зміни, проблематика наслідків аварій на атомних електростанціях, підвищення цін на енергоносії, зростання потреб в енергетичних ресурсах зумовлюють необхідність коригування енергетичної політики багатьох розвинених країн у напрямі розвитку альтернативних джерел енергії, зокрема використання енергії вітру. Єврокомісія віднесла вітроенергетику до одних з пріоритетних напрямів розвитку електрогенерації в світі. Згідно з прогнозом Міжнародного Енергетичного Агентства, до 2040 року частка вітру в глобальному виробництві електроенергії зросте до 40%, вітроенергетичні станції стануть найдешевшим способом генерації в більшості країн світу. Для здійснення прогнозів потрібне правильне та вміле управління, яке враховує специфічні особливості проектів вітроенергетики, можливості й загрози їхніх стейкхолдрів та направлене на підвищення ефективності таких проектів. Виконано аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників області управління стейкхолдерами проектів вітроенергетики та виявлено, що дана область є малодослідженою, а існуючі розробки неповними і стосуються в більшості альтернативної енергетики взагалі, тому потребують конктретизації й уточнення. Використовуючи метод аналогій та модель Інь-Ян, розроблено концептуальну модель балансу ризиків (можливостей та загроз) стейкхолдерів проектів вітроенергетики. Дана модель полягає в тому, що для забезпечення ефективного управління стейкхолдерами проектів вітроенергетики необхідно збалансувати їх ризики: збільшити можливості позитивного впливу учасників та зменшити можливості настання загроз, зберігаючи стабільний стан системи, в межах трьох категорій, що відповідають трикутнику цілей управління проектами: тривалість, вартість, якість, що можливе шляхом поєднання прийомів управління можливостями (шанс-менеджменту) та загрозами (ризик-менеджменту). Математично описано можливі стани системи взаємодії можливостей та загроз стейкхолдерів проектів вітроенергетики, за ймовірними значеннями балансів ризиків для кожного стейкхолдера. Визначено, що у відповідності до станів системи взаємодії можливостей та загроз стейкхолдерів проектів вітроенергетики, всіх стейкхолдерів можна поділити на три групи: загрозливі, гармонізовані та шансові.Документ Управління проектами агропромисловго комплексу з урахуванням взаємодії ментальності стейкхолдерів(Університет «КРОК», 2020) Круль, Х.Я.Сільське господарство є надзвичайно важливим сектором світової економіки. Проектний підхід до сільського господарства допоможе збільшити виробництво продукції рослинництва та тваринництва, як в Україні так по всьому світі. Успішність проектів агропромислового комплексу залежить від багатьох факторів, одним з яких є відповідальне відношення менеджера проекту до управління стейкхолдерами проекту. Але не слід забувати і про вміння керівника проекту побудови команди проекту, яка буде працювати над досягненням цілей проекту. Ефективність управління проектами залежить від взаємодії між усіма зацікавленими сторонами проекту, проектним менеджером/командою проекту та оточуючим середовищем. Виходячи з того, що всі стейкхолдери є важливими, проблеми з будь-яким із них можуть призвести до значних ризиків і навіть до закриття проекту. На заваді ефективної та раціональної комунікації і взаємодії між стейкхолдерами може стати різниця в ментальності та культурі стейкхолдерів проекту. У випадку, коли зацікавлені сторони проекту не поділяють спільної культури та мають значні відмінності в ментальності, керівництво проекту повинно адаптувати свої організації та робочі процеси. Втрати від ризиків, пов'язаних із зацікавленими сторонами в агропромислових проектах, можуть бути дуже істотними як в економічному, так і в соціальному розумінні. Для підвищення ефективності комунікацій, скорочення часу на вирішення конфліктів, зниження вірогідності виникнення ризиків, а також підвищення можливостей отримання додаткових переваг у вигляді додаткового прибутку або скорочення термінів виконання проекту, автором запропоновано при проведені ідентифікації зацікавлених сторін проекту звертати увагу на ментальність кожного стейкхолдера. Метою даної роботи є розробка гнучкого, системного, відповідного до вимог сьогодення, методологічного інструментарію для управління стейкхолдерами проектів агропромислового комплексу з урахуванням їхньої ментальності. Виконано аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників області управління стейкхолдерами проектів агропромислового комплексу та виявлено, що дана область є недостатнього дослідженою, але дослідження проведенні науковцями можуть стати відмінним підґрунтям для розроблення нових моделей та методів. Автором розроблено модель ментального простору стейкхолдерів проектів агропромислового комплексу. Показано загальне та різне в ментальності кожного стейкхолдера. Використання даної моделі командою проекту допоможе їм досягти потрібних кроків від кожного із стейкхолдерів, а також зрозуміти їх очікування від проекту.