У статті розкрито основні підходи до трактування сутності поняття «самоставлення», вплив на встановлення довірливих відносин й уміння управляти емоційною напруженістю професійного спілкування на різних стадіях особистісно-професійного становлення. Визначено особливості самоставлення як емоційно-ціннісного ставлення до власного «Я» особистості фахівців із соціальної роботи. За результатами емпіричного дослідження виокремлено три кластери, відповідно до яких визначено рівні самоставлення: у більшої частини досліджуваних виявлено високий і середній рівні ставлення до себе, самоповаги, аутосимпатії та ін. За критерієм χ2 виявлено статистично значущі відмінності у рівнях самоставлення залежно від стадій професійного становлення, статі, роду занять, місця проживання, стажу професійної діяльності.
