Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Transformation of Back-Offices Function to Support a Culture of Innovation and Intellectual Capital Deployment(Університет «КРОК», 2018) Oleynikova, I.The most important attribute of intellectual capital is the company's ability to innovate, which makes it possible to gain sustainable competitive advantage. In addition to critical parts of the intellectual capital management system, such as the human capital management system and the knowledge management system, another important aspect is to be considered -the formation of the company's ability to be adaptive and agile. So, if a key competence-the ability to innovate-is a function of the front office, then the creation of adaptive capacity, which is a certain combination of human capital and a knowledge management system, manifests itself in a back-office meaning. The main back-office function is to support generation of innovations and their implementation through key competencies that ensure the rapidalterations of all processes and structures that are supposed to change.The main purpose of the research is to create company expertise, organizational structure, processes, performance measurement and ateam that will be able to maintain steady changes and remain successful. It is obvious that the key component of such a company will be a well-formed team with the necessary skills, knowledge, and competencies, a team whose propensity for transformation is one of its basic characteristics, a team for which resistance to change is unacceptable. The goal of this research is to show how implementing culture of transformation in the back-office helps to promote innovations and improve the company's performance.Additionally, monetary assessment of back-office performance is done to demonstrate what exactly the business will receive in terms of market share, financial results, and company value.Документ Корпоративна глобалізація знань(Університет «КРОК», 2019) Бусарєва, Т.Г.У статті сформульовано принцип формування корпоративних знань в ТНК. Визначені економічні теорії, які сприяли розвитку корпоративних знань на сучасному етапі. Обґрунтовано, що головною особливістю економіки знань є прискорений розвиток і використання нематеріальних активів, нематеріальної середовища господарської діяльності, інтелектуальних ресурсів і технологій управління корпоративними знаннями. На початку XXI століття треба зазначити, що сучасний етап розвитку суспільства характеризується великим обсягом накопичених знань навіть у вузьких тематичних областях. Створилася цікава і парадоксальна ситуація: з одного боку, окремий індивідуум не в змозі охопити всю масу існуючих знань, з іншого боку, людство сел тоянно їх поповнює в розширенні обсязі з усе більшою швидкістю. Цим обумовлюється гостра необхідність у формуванні спеціальної методології, яка дозволить вести пошук і використання нових знань з меншими евріс тическими витратами при одночасному підвищенні ймовірності досягнення поставленої мети. Виникла потреба управління творчим потенціалом самих творців нових знань. Корпоративне знання являє собою постійно мінливе комплексне поєднання структурованого досвіду, цінностей, контекстуальних відомостей організації та служить основою для оцінки і засвоєння нового досвіду та інформації. Сформульовано стратегічні принципи та особливості корпоративних знань на сучасному етапі розвитку ТНК. Треба зазначити, що у транснаціональних компаніях система управління корпоративними знаннями є одним з важливих активів, що об'єднує бази даних, документи, політики, процедури, раніше не вивчені знання і досвід окремих співробітників. Такий підхід забезпечує сталий соціально-економічний розвиток і формує конкурентоспроможність ТНК. В умовах обмеженості ресурсів можливість впровадження системи управління знаннями в організації є її основною конкурентною перевагою. На даний момент фахівці роблять ставку на знання і їх носіїв. У зв'язку з цим широке поширення і застосування отримали технології, засновані на системі знань. Система управління знаннями є новим етапом у розвитку технології менеджменту, змінюючи етап по використанню корпоративних баз даних.Документ Формування інтелектуального капіталу: теоретичний аналіз проблеми в сучасній економічній літературі(Університет «КРОК», 2020) Другова, Є.В.У статті охарактеризовано розробки провідних представників економічної думки у межах теорії інформаційної економіки. Проаналізований науковий доробок вітчизняних та зарубіжних вчених щодо становлення теорій інтелектуального капіталу, починаючи від теоретичних праць представників класичної політичної економії до глибоких досліджень сучасних вчених (А. Сміт, Д. Рікардо, У. Петті, Т. Шульца Г. Беккера, Л. Турроу, А. Маршалл, Л. Вальрас, М.І. Туган-Барановський, А. Чухно, Д.П Богиня, О. А. Грішнова, Е.М. Лібанова, А.М Колот ). Виокремлено рівні аналізу у працях названих вчених (індивідуальний, мікрорівень та макрорівень) та з’ясовано відмінності в підходах до оцінки людського капіталу (як актив, як особлива форма капіталу, як цінні якості людини, як витрати).Розкрито взаємозв’язок категорій «людський капітал» та «інтелектуальний капітал», показано їх інноваційну роль в розвитку економіки. На основі систематизації визначень інтелектуального капіталу в сучасній економічній літературі сформульовано авторське бачення сутності категорії «інтелектуальний капітал» у вузькому та широкому сенсі слова. Визначено основні чинники формування інтелектуального капіталу, зокрема, поява інформаційно-інтелектуальних технологій, що спричинило суттєве поглиблення процесів інтелектуалізації праці та забезпечило істотні зрушення у соціально-економічній структурі суспільства в цілому. Авторкою доведено необхідність спеціальних теоретичних досліджень нематеріальних ресурсів і факторів виробництва, серед яких інформація, знання, інтелектуальна праця, а також розкрито необхідність створення умов для ефективного використання інтелектуального капіталу в процесах інноваційної діяльності.Документ Управління інтелектуальним капіталом країни: світовий досвід та вітчизняні реалії(Університет «КРОК», 2020) Шестаковська, Т.Л.; Яровой, Т.С.В статті обґрунтована доцільність та формалізована змістовність удосконалення управління інтелектуальним капіталом в Україні та світі. На основі проведеного аналізу світового досвіду країн світу нами систематизовано найбільш вагомі дієві практики, які мають результативність з точки зору управління та розвитку інтелектуального капіталу. Такий досвід було згруповано у відповідності до основних складових інтелектуального капіталу (структурного, клієнтського та людського капіталу) із стратегічними завданнями для їх впровадження в Україні. Враховуючи позитивні моменти зарубіжного досвіду управління інтелектуальним капіталом, доцільно адаптувати найкращі приклади враховуючи специфічні властивості та умови функціонування соціально-економічної системи України. У напрямку розвитку представлених складових елементів інтелектуального капіталу нами запропоновано використання такого світового досвіду: клієнтський капітал (розвиток національного бренду України, шляхом побудови національної ідентичності, стійкий розвиток культури і туризму); структурний капітал (диверсифікація методів щодо стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності й заходів щодо управління нематеріальними активами); людський капітал (дієва політика зайнятості й поширення дуальної освіти). Таким чином, використання світового досвіду потребує чіткої виваженості та коректності, які повинні бути адаптовані до соціально-економічних умов та ментальності України. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення управління інтелектуальним капіталом в Україні: щодо людського капіталу (сприяння підвищення оплати праці фахівцям наукової сфери й покращення матеріально-технічної бази; проведення популяризації науки серед молоді); щодо структурного капіталу (налагодження системи стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності; збільшення фінансування наукових досліджень; налагодження взаємозв’язку між різними складовими елементами інноваційної системи; сприяння доступності відповідної інноваційної продукції для різних верств населення); щодо клієнтського капіталу (організація моніторингу й регулювання питань захисту інтелектуальних прав на власність; становлення сприятливого інвестиційного клімату).Документ Організаційно-економічний механізм розвитку інтелектуального капіталу державної служби України(Університет «КРОК», 2020) Шестаковська, Т.Л.; Яровой, Т.С.В статті запропоновано концептуальну модель комплексного організаційно-економічного механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України. На основі проведеного аналізу ідентифіковані характерні властивості механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України: незалежність і системність підсистем організаційно-економічного механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України (правового, ресурсного, мотиваційного та інформаційно- комунікативного); реалізація у рамках кожної із підсистем організаційно-економічного механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України своєї специфічної функції; специфічний склад суб’єктів, на які безпосередньо покладено обов’язок щодо реалізації функції розвитку інтелектуального капіталу державної служби України; взаємозв’язок суб’єктів, які реалізують функції розвитку організаційно-економічного механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України, між собою єдиними цілями й засадами діяльності; задіяння для реалізації виокремлених підсистем організаційно-економічного механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України різних інструментів й методів державного регулювання; плановість розвитку інтелектуального капіталу державної служби України тощо. Розроблено та обґрунтовано модель комплексного організаційно-економічного механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України як цілісної системи, в якій представлено особливості управління розвитком інтелектуального капіталу державної служби, а також сформовано дієвий взаємозв᾿язок між усіма суб᾿єктами управління. Визначено, що комплексний організаційно-економічного механізму розвитку інтелектуального капіталу державної служби України це складне державно-управлінське й соціально-економічне формування, яке представлене інтегративною взаємодією підсистем такого механізму (правового, ресурсного, мотиваційного й інформаційно-комунікативного), які уможливлюють реалізацію відповідних функцій розвитку інтелектуального капіталу державної служби України з цілевизначальним характером щодо впливу на його результативність.