Наукова періодика Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційна складова у формуванні переваг на конкурентних ринках
    (Університет «КРОК», 2015) Одягайло, Б.М.; Терехов, В.І.; Терехов, Віктор Іванович
    У статті показано значення достовірних, оперативних і дихотомічних інформа ційних чинників для отримання переваг на конкурентних ринках та генерації стратегічних альтернатив. Запропоновано алгоритм генерації альтернатив організації збуту продукції підприємства і вказано переваги які отримало конкретне підприємство від його використання в процесі діяльності на конкурентних ринках.
  • Ескіз
    Документ
    Фактори впливу на формування інформаційно-конкурентної політики
    (Університет «КРОК», 2016) Міляд, Сулейман Валід
    У статті розглянуто значення інформації в конкурентній боротьбі в умовах глобалізації. Представлена класифікація факторів, що здійснюють позитивний і негативний вплив на інформаційно-конкурентну політику на міжнародних ринках
  • Ескіз
    Документ
    Цифровізація інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств
    (Університет «КРОК», 2024) Алькема, Віктор; Діденко, Валерій; Алькема, Віктор Григорович
    У статті досліджено теоретико-методичні основи та практичні аспекти цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств в сучасних умовах діджвіталізації, євроінтеграції.Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в сучасних умовах функціонування та забезпечення інформацією як країни, суспільства загалом так і кожної організації, підприємства, установи, впровадження цифровізації, інформатизації всіх суспільних, економічних, управлінських, соціальних процесів стає важливою невід’ємною складовою її функціонування та розвитку. Інформація, інформаційний обмін, ведення обліку, звітності, планування та впровадження діяльності підприємства сьогодні неможливі без потужного впровадження сучасних інформаційних та цифрових технологій та налагодження комунікацій із зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства за допомогою цих ефективних комунікацій отримання, поширення, обробки, збереження та використання інформації. Метою статті є дослідження процесві цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний, логічно-діалектичний методологічні підходи.Отримані наукові результати полягають в узагальненні та формуванні структури цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств, складовими та елементами якої виступають: сучасні цифрові технології: мережа Інтернет, цифрові електронні платформи, спеціалізоване програмне забезпечення, Хмарні технології та інші інноваційні цифрові технології за допомогою яких здійснюється отримання, накопичення інформації; формування баз даних за підсистемами: пошуку, отримання, опрацювання, збереження, передачі інформації, підсистеми формування інформаційно-аналітичної документації та підсистеми захисту інформації; а також забезпечувальна складова елементами якої виступають організаційне, кадрове, методичне, фінансове, технічне забезпечення роботи Електронного офісу. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності продовження розгляду визначених складових інформаційно-аналітичного забезпечення підприємства з формуванням Електроного офісу який здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення функціональних підсистем підприємства, а саме: управління фінансами; управління виробництвом, операційною діяльністю; управління кадрами; управління логістичною та збутовою діяльностями; здійснення обліку, управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням; підготовка звітності підприємства, що разом забезпечують підприємству можливості до ефективного функціонування та розвитку.
  • Ескіз
    Документ
    Роль інформаційного фактора у формуванні переваг на європейських конкурентних ринках
    (Університет «КРОК», 2018) Терехов, В.І.; Одягайло, Б.М.; Терехов, Віктор Іванович; Одягайло, Борис Михайлович
    У статті показано значення достовірних, оперативних і дихотомічних інформаційних чинників для отримання переваг на конкурентних ринках та генерації стратегічних альтернатив. Запропоновано алгоритм генерації альтернатив організації збуту продукції підприємства і вказано переваги які отримало конкретне підприємство від його використання в процесі діяльності на конкурентних ринках. Інформація, необхідна фірмі для розроблення конкурентних переваг, виходить з аналізу відносної позиції на ринку порівняно з позиціями конкурентів (особливо важливі дані про частку ринку конкурентів, переваги споживачів, ступеня задоволеності споживачів наявними продуктами); із порівняння виробничих можливостей фірми з можливостями конкурентів (відомості про витрати виробництва, методи розподілу, маркетингові програми, організацію продажів і сервісного обслуговування основних конкурентів), і нарешті, зі здатності фірми досягати стратегічних цілей. В умовах посилення конкурентного тиску на ринку особливої уваги потребує збереження комерційної таємниці як складової маркетингової інформаційної системи підприємства. Тому дослідження проблеми як отримання, так і шляхи запобігання інформаційно-конкурентному тиску є на сьогодні актуальним завданням. При спробі захистити інформацію, що є комерційною таємницею, підприємство змушене вирішувати подвійне завдання: рекламувати свою продукцію (послуги), а отже, інформувати постачальників і споживачів про свою діяльність; рекламувати без конкретної інформації, що містить аспекти діяльності підприємства, не можна, тому воно зіштовхується з проблемою розкриття комерційної таємниці. Підприємства на сучасному етапі мають потребу в захисті важливих даних, що стосуються комерційної таємниці, а також потребують достовірної інформації про конкурентів з метою виявлення нових переваг. Для ефективного використання економічної інформації маркетологам підприємства слід вирішити багато прикладних проблем і встановити: яка інформація потрібна, коли, у якому обсязі, з якими якісними показниками (точність, достовірність, ступінь конфіденційності, час затримки), де, як і за яку ціну можна отримати цю інформацію; як, якими способами, з якими затратами і в яких умовах здійснюються комунікаційні задачі для економічної інформації (зберігання, передача та відображення); які перетворення економічної інформації необхідно передбачити, знайти параметри алгоритмів перетворення і технології їхнього застосування.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання ефективності інвестицій в розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки
    (Університет «КРОК», 2019) Слатвінський, М.А.
    Важливою сферою застосування інформаційних технологій є надання аналітичної інформації про наслідки регулятивного впливу в системі фінансово-економічної безпеки. В ринкових умовах розвинена інформаційно-аналітична інфраструктура забезпечує обґрунтованість та адекватність економічної політики, тоді як її відсутність створює загрози фінансово-економічній безпеці країни. Значний передбачуваний розвиток інвестування в розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки обумовлює завдання оцінювання їх ефективності. Для обґрунтування інвестицій в розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки необхідне вироблення відповідного якісного інструментарію оцінювання, що обумовлює практичне значення результатів цього дослідження. Водночас це визначає потребу в розвитку наукової бази розробки інструментарію оцінювання економічної ефективності інвестиційних рішень щодо впровадження інформаційно-аналітичних систем та визначає теоретичне значення проведених досліджень. Попри значні наукові напрацювання в цій сфері, які в більшій мірі стосуються організаційних та технічних питань впровадження інформаційних технологій, недостатньо вивченими та розробленими залишаються питання наукової основи оцінювання ефективності функціонування системи фінансово-економічної безпеки за рахунок інвестування в розвиток її інформаційно-аналітичного забезпечення, що й обумовило доцільність його розробки. Запропонований підхід до оцінювання обґрунтованості інвестицій у впровадження та розбудову системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки надає оцінку інвестиційних ризиків у вигляді розрахунку суми ризиків, властивих певній інформаційно-аналітичній системі та системі фінансово-економічної безпеки, з обліком не тільки екзогенних та ендогенних чинників, а й певних умов, властивих цим системам. Основною перевагою пропонованого підходу є передбачена можливість інтеграції інвестиційного планування та заходів з формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки, що дозволяє застосувати комбінований підхід до управління безпекою та фінансуванням заходів з її зміцнення.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасні методи підвищення ефективності інноваційної системи Європейського Союзу
    (Університет «КРОК», 2019) Терехов, В.І.; Одягайло, Б.М.; Терехов, Віктор Іванович
    У статті показано значення інноваційних чинників для отримання економічних переваг, обґрунтовується необхідність розробки концептуальних засад ефективного використання інноваційної системи в економіці Європейського Союзу. Цей стан визначається багатьма індикаторами та показниками й потребує економічного обґрунтування та наукового аналізу. Крім того, варто врахувати, що це одна з вагомих складових поняття національна економіка, поруч з іншими – політичними, соціальними, інформаційними, екологічними та іншими. Світова економічна криза підтвердила те, що конкурентоспроможними в кризових умовах є ті промислові підприємства, які активно застосовують у своєї діяльності інновації. Оскільки в країнах з високим економічного та інноваційного розвитку саме впровадження інновацій є важливим фактором забезпечення стабільного довготермінового економічного зростання. Ще в кінці 1990-х років спеціалісти ЄС виділили вісім напрямків науково-технічного розвитку, які визначались першочерговими для забезпечення соціально-економічного прогресу в країнах спільноти. Прийнята в 2000 р. Лісабонська стратегія розвитку ЄС поставила ціль – побудувати до 2010 р. найбільш конкурентоспроможну динамічну економіку, засновану на знаннях. Кінцевим результатом цієї стратегії вбачалось досягнення рекордних темпів економічного зростання, максимального наближення до повної зайнятості та соціальної справедливості. Однак вже в 2005 р. Рада Європи розглянула результати Лісабонської стратегії за 5 років і констатувала невиконання наміченого. Євроспільнота приходить до висновку, що значущість соціальних проблем є надзвичайно вагомою і їх вирішення уможливлює досягнення економічних цілей. В оновленій Лісабонській стратегії основний наголос зроблено на знання, інновації та оптимізацію людського капіталу . ЇЇ цілями стає створення робочих місць в ЄС і нарощування потенціалу економічного зростання за допомогою інвестицій в людський капітал. В 2007 р. в документі «Наукова Європа в глобальному світі» визначені основні області суспільного життя, в яких очікується найбільший попит на НДДКР і відповідно внесок науки та нових технологій до 2020 р.: зайнятість у глобалізованому світі; охорона здоров’я, харчування, зміни клімату, стійке зростання та довкілля. Тому європейські експерти запропонували нову концепцію «ключових технологій» – як технологій, здатних відповісти перед усім на основні соціальні виклики, вирішення яких є основою економічних перетворень. На зміну цим задачам нова десятилітня «Стратегія 2020», що формувалась в умовах посткризового періоду, ставить своїм завданням досягнення цілей зайнятості, продуктивності та соціальної злагоди. Для конкретизації поставлених цілей Стратегії 2020, ЄС визначає 7 пріоритетних напрямів діяльності, що передбачають поєднання вирішення економічних та соціальних завдань. Основною задачею залишається економічне зростання, в соціальній площині задачі Стратегії 2020 охоплюють значне коло проблем.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційна безпека: сучасні ризики та загрози у сфері зберігання та обміну інформації
    (Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
    Стаття присвячена аналізу інформаційної безпеки в аспекті основних ризиків та загроз, що виникають під час зберігання та обміну інформацією. Технічний прогрес впливає на всі сфери життя людини, а новації в інформаційній сфері, разом з їх численними перевагами, спричиняють появу безпрецедентних раніше викликів безпеці людини у її найрізноманітніших вимірах. Сучасні інформаційні технології істотно впливають на особу розширенням можливостей доступу до інформації та загальним постійним приростом її об’ємів. Поступово в користувачів поглиблюється розуміння сутності інформаційних процесів, зростає здатність осмислення та узагальнення одержаних знань, розвиваються спеціальні вміння і зростає ступінь компетентності фахівців. Люди з усього світу підтримують зв’язок через Інтернет, вільно публікуючи інформацію про свою діяльність, взаємодію та інші аспекти особистого життя, часто забуваючи при цьому про власну безпеку. Особливо небезпечними є випадки використання недостатньо захищених та вразливих до зовнішніх злочинних посягань ресурсів державними установами та організаціями. Необхідно також враховувати, що надмірне захоплення віртуальним світом загрожує людині втратою її індивідуальності та етнокультурної самобутності, соціальною самоізоляцією, посиленням дегуманізації робочого процесу. У статті констатовано, що перед кожною сучасною державою та численними міжнародними організаціями постає нове завдання щодо необхідності розвитку інформаційної культури суспільства. Оскільки постійно зростає рівень інформаційних потреб сучасного суспільства, науковці повинні зосередити свою увагу на вивченні усіх можливих загроз у сфері зберігання та обміну інформації, напрацювати механізми що дозволять ефективно протидіяти незаконному доступу до інформації, зменшувати ризики її втрати чи пошкодження. В роботі також зосереджено увагу на дослідженні основних форм незаконного доступу до інформації, описано основні ознаки протиправних дій, що загрожують інформаційній безпеці.
  • Ескіз
    Документ
    Концептуальні засади інвестиційного, інноваційного забезпечення підприємств сфери інформаційних технологій
    (Університет «КРОК», 2024) Рожок, Сергій
    У статті досліджено питання концептуальних засад інвестиційного, інноваційного забезпечення підприємств сфери інформаційних технологій. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в умовах сучасної економіки відбувається швидка зміна технологій які є результатами інноваційної діяльності. Саме інновації та їх інвестиційне забезпечення виступають основою конкурентоспроможності підприємств та забезпечують їх прибуткове функціонування і розвиток, що є особливо актуальним, важливим для високотехнологічних підприємств сфери інформаційних технологій. Метою статті є дослідження концептуальних засад інвестиційного, інноваційного забезпечення підприємств сфери інформаційних технологій. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний, ресурсний, історичний, комплексний, логічно-діалектичний методологічні підходи. Отримані наукові результати полягають у систематизації та представленні концепцій та наукових підходів до розуміння інвестиційного, інноваційного забезпечення підприємств сфери інформаційних технологій. Обґрунтовано та представлено комплекс наукових підходів до розуміння інвестицій, інвестиційного забезпечення інновацій, а саме: витратний, ринковий, ресурсний та інноваційний підходи. З позицій витратного підходу інвестиції розглядаються як витрати на формування основних фондів, їх придбання, розбудову, техніко-технологічну модернізацію, переозброєння. Ознаками-характеристиками ринкового підходу до розуміння інвестиції є бачення науковцями економічної доцільності, інвестування з позицій отримання доходу; розуміння взаємозв’язку, набуття капітальних цінностей та витрат з цим пов’язаних; необхідності дослідження інвестицій та їх ефективності не як статичного, а як динамічного процесу; розширення переліку об’єктів інвестування. Представлено інноваційний підхід до інвестицій який визначає необхідність впровадження інновацій як матеріально-інтелектуальної основи і сутності змін які потребують підприємства і які є потенційно необхідними ринку. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності проведення відповідного аналізу представлених наукових підходів до розуміння та сутності інвестицій в контексті розгляду еволюції змін виробничих систем та дослідження інноваційних процесів, які виступають рушійною силою, завдяки якій актуалізується питання необхідності оновлення, розбудови техніко-технологічних баз, їх ресурсного, матеріально-технічного забезпечення на новому техніко-технологічному рівні, що є особливо актуальним для високотехнологічних підприємств сфери інформаційних технологій.