Роль Європейського суду з прав людини у формуванні стандартів реституції та відшкодування шкоди як одного із напрямків перехідного правосуддя

Abstract

Стаття присвячена аналізу проблеми відсутності в Україні ефективного механізму реституції та компенсації за порушене право власності, що ускладнює реалізацію законодавчих ініціатив, підриває довіру до державних інституцій та створює загрозу для становлення правової держави. Досліджено сучасні підходи та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо відшкодування збитків і відновлення порушених прав, як один із ключових орієнтирів для формування верховенства права. Проведено аналіз національного законодавства України та визначено ключові проблеми, пов’язані з виконанням рішень ЄСПЛ, тривалістю судових проваджень, відсутністю належних гарантій незалежності судової влади та незаконним вилученням майна, що перешкоджає реалізації принципів правової держави. Окремо розглянуто історичні аспекти реституції, включаючи націоналізацію 1917 року та колективізацію, які сформували потребу у сучасних механізмах компенсації й підкреслили цінність права власності як структурного елементу правової державності. Виділено два основні види реституції - міжнародну та внутрішньодержавну - та визначено їх відмінність від приватизації. Проаналізовано принципи ЄСПЛ, зокрема пропорційності, ефективного засобу юридичного захисту та добросовісності держави - принципи, що є фундаментом правової держави. Досліджено досвід країн Центральної та Східної Європи щодо створення національних механізмів реституції та компенсації, включаючи інституційні та індивідуальні підходи до доказування. Показано роль міжнародних організацій у забезпеченні прозорості та легітимності процесів компенсації. Проаналізовано рішення ЄСПЛ у справах проти Туреччини, Греції, Молдови та Російської Федерації, які демонструють важливість реального виконання рішень та дотримання принципу «повного і справедливого відшкодування» - центрального для функціонування правової держави. Оцінено сучасні проблеми України у виконанні рішень ЄСПЛ та їх вплив на економічну, політичну і соціальну стабільність. Обґрунтовано необхідність комплексних правових механізмів реституції та компенсації як інструменту відновлення довіри громадян до держави та розбудови правової держави. Визначено, що ефективна реституція має поєднувати адміністративні та судові процедури, а також базуватись на європейських стандартах, особливо актуальних у контексті агресії РФ. У висновках підкреслено, що реституція має не лише юридичний, а й моральний вимір, оскільки сприяє відновленню справедливості, довіри до інститутів та утвердженню України як правової держави. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення законодавства та практики компенсації збитків в Україні