Медіація як інструмент трансформації правосуддя в Україні: теоретико-практичний аналіз та європейський контекст

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу інституту медіації як альтернативного способу врегулювання конфліктів у сучасному правовому полі України та в контексті міжнародного досвіду. У статті обґрунтовується положення, що медіація, маючи давні історичні корені, пройшла тривалий шлях від неформальних практик посередництва у первісних суспільствах, античному та середньовічному праві до сучасної професійно врегульованої процедури, яка ґрунтується на принципах добровільності, рівноправності сторін, конфіденційності та нейтральності посередника. У статі наголошується, що розвиток медіації відображає загальну тенденцію еволюції правових систем, спрямованих на гуманізацію механізмів вирішення спорів і підвищення рівня правової культури. Звертається увага на те, що медіація не обмежується суто правовим виміром, а інтегрує психологічні, соціальні та політичні підходи, що робить її універсальним інструментом для гармонізації суспільних відносин. Зазначається необхідність формування нормативно-правової бази в Україні відповідно до європейських стандартів, а також розбудови інституційних механізмів та професійної підготовки медіаторів. Обґрунтовується висновок, що впровадження медіації здатне істотно знизити навантаження на судову систему, сприяти формуванню довіри до правосуддя, забезпечити ефективний захист прав і свобод громадян, а також інтегрувати національну правову систему до європейського правового простору. У науковій статті акцентується, що медіація має значний потенціал як у сфері приватноправових, так і публічно-правових відносин, забезпечуючи сталість і передбачуваність суспільного розвитку.