Українські військові організації як обов’язковий елемент системи воєнної безпеки Української Далекосхідної Республіки у процесі її державотворення

Abstract

Метою роботи є уточнення відомих раніш, але недостатньо досліджених, виявлення нових фактів, поглиблення вивчення знань про Зелений Клин, аналіз реального стану предмета дослідження. Методика включає аналіз теоретичної та джерельної бази з подальшим узагальненням і формулюванням відповідних висновків та рекомендацій. З огляду на міждисциплінарність проблеми, в роботі використано комплекс загальнонаукових, спеціальноюридичних, спеціально-історичних та філософських методів і підходів, а також принципів об’єктивності, історизму, системності і всебічності. В процесі дослідження визначено, що у діяльності зі створення українських національних військових формувань на Далекому Сході у період 1917–1922 роках можна виділити два етапи, а саме: перший етап у період з 1917 року до початку 1918 року та другий етап у період з другої половини 1918 року до початку 1920 року. В процесі дослідження встановлено, що неабияк актуалізують дослідження та висвітлення питання державотворення Українського народу минулого століття на тлі подій, які відбулися з 2014 року, а саме: анексія Автономної Республіки Крим, військове вторгнення на Східну Україну, а також повномасштабне військове вторгнення 24 лютого 2022 року на сучасну суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу Україну, що є прикладами (р)осійських експансіоністських амбіцій та імперіалістичної політики. Результати дослідження може бути використано центральними, регіональними та місцевими органами державної влади у формуванні діаспоральної політики під час вирішення культурних, мовних, юридичних та освітніх потреб, а також у розробленні програм історичного розвитку Українського народу в середовищі української діаспори та на території сучасної України