Співвідношення вимог відповідності та узгодженості при формалізації норм права: юридико-технічний аспект

Abstract

Вказується, однією з основних умов забезпечення стабільності правової системи є дотримання вимог відповідності та узгодженості при формалізації права в процесі правотворчої діяльності. У статті досліджується співвідношення вимоги відповідності нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгодженості з нормативно-правовими актами рівної сили як правил юридичної техніки формалізації. Автори здійснюють аналіз зазначених правил крізь виокремлення їх спільних та відмінних характеристик. Основною спільною характеристикою обох правил автори визначають їх спрямованість на забезпечення властивостей системності джерел позитивного права. Так, правило відповідності впливає на посилення системності у вертикальному (ієрархічному) напрямку, тоді як правило узгодженості – у горизонтальному (координаційному). Також спільним для зазначених правил автори розглядають їх застосування на рівні формалізації норм права та їх загальність. Перше обґрунтовано тим, що дотримання зазначених правил може проявлятися саме при визначенні прав та обов’язків, моделей бажаної поведінки, наслідків небажаної та спонукальних механізмів, що відповідає рівню формалізації норм права. Друге ж пояснюється тим, що досліджувані вимоги як правила формалізації є універсальними та застосовуються до всіх норм права незалежно від їх галузевої належності (за винятком правила відповідності щодо конституційних норм). Серед відмінних характеристик автори розглядають ступінь обов’язковості досліджуваних правил, передбачений ними характер взаємодії формалізованих норм з нормами, стосовно яких забезпечується їх відповідність або узгодженість, та спосіб відновлення порушеної єдності. За результатами проведеного дослідження автори доходять висновку, що вимоги відповідності актам вищої юридичної сили та узгодженості з актами рівної юридичної сили як правила юридичної техніки формалізації є взаємодоповнюваними, оскільки вони формують подвійний (ієрархічний і координаційний) вплив на забезпечення системності законодавства. Послідовне дотримання зазначених правил посилює рівень правової визначеності та показники ефективності правового регулювання.