Трансформація меж судового контролю в умовах дії Закону України «Про адміністративну процедуру»

Abstract

У статті аналізуються межі судового контролю в адміністративному судочинстві України крізь призму Закону «Про адміністративну процедуру». Визначено, що традиційне розуміння судового контролю як перевірки лише формальної законності рішень публічної адміністрації втрачає свою достатність, оскільки новий Закон запроваджує принципи належного врядування, пропорційності, участі та обґрунтованості. Підкреслено, що ці принципи стають безумовними орієнтирами для суду, а їх порушення утворює межу, за якою адміністративний акт вважається протиправним незалежно від наявності формальних підстав для скасування. Особлива увага приділена проблемі перегляду дискреційних повноважень, яка є центральною у визначенні меж судового втручання. Наголошено, що суд не може підміняти адміністративний орган у виборі варіанта рішення, однак зобов’язаний перевіряти дотримання мети, пропорційності та рівності при реалізації розсуду. Окремо розглянуто питання суттєвості процедурних порушень як підстави для скасування акта. Запропоновано авторський критерій, який полягає у встановленні причинно-наслідкового зв’язку між порушенням та змістом рішення. Лише ті порушення, які вплинули або могли вплинути на результат, мають тягти визнання акта протиправним та його скасування, тоді як формальні помилки можуть бути усунуті без скасування. Для подолання ризиків надмірного судового активізму запропоновано розмежовувати три рівні процедурних порушень: технічні огріхи, порушення, які можна виправити, та фундаментальні порушення, що завжди ведуть до скасування. Зроблено висновок про те, що Закон «Про адміністративну процедуру» не звужує судовий контроль, а перетворює його на інструмент забезпечення належного врядування, що відповідає європейським стандартам правосуддя та вимогам статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перспективи подальших досліджень вбачаються в аналізі перших рішень Верховного Суду, що застосовують новий Закон, та у порівняльному вивченні практики адміністративних судів Німеччини та Польщі.