Особливості віктимної поведінки молоді

Abstract

Статтю присвячено висвітленню питань з вивчення віктимності та віктимної поведінки молоді. У статті представлений теоретичний аналіз, який дає можливість усвідомити проблему сучасного суспільства стосовно віктимної поведінки молоді. Розглянуто соціально-психологічну природу віктимної поведінки. Показано, що така поведінка може виявлятися в будь-якому віці, незалежно від освіти, статі та статусу. Проаналізовано такі форми віктимної поведінки особистості, як «синдром побитої жінки» та набута «завчена безпорадність», а також акцентовано увагу на особливостях віктимної поведінки молоді, які становлять ризик для фізичного, психічного та психологічного здоров’я особистості. Визначено поняття «віктимність» та «віктимна поведінка» та проаналізовано причини виникнення того й іншого. Показано, що ознаки віктимності і віктимної поведінки з’являються ще у дитячому віці через інфантильність, нестачу життєвого досвіду та пряме наслідування відповідних моделей взаємин з близькими дорослими та відповідних поведінкових патернів. Важливими причинами є маргінальність сімей, психологічне та/або фізичне насильство в сім’ї та серед однолітків, невпевненість у собі та невміння відстоювати свої кордони. Усе це створює небезпечну ситуації розвитку для особистості дитини, дитячі психологічні травми, брак мотиваційно-вольової діяльності, слабкість характеру, невпевненість в собі, нездорові відносини між членами сім’ї, підлітковий максималізм, невігластво та невихованість тощо. До чинників віктимної поведінки віднесено й набутий у шкільні роки травматичний досвід, що виступає психологічною основою негативних поведінкових сценаріїв, які учні відтворюють і в подальшому житті (в юнацькому і зрілому віці). Показано, що віктимні особи все своє життя проживають негативні життєві сценарії, сформовані в ранньому і дошкільному дитинстві і активно реалізують у цих сценаріях відому модель драматичного трикутника Карпмана.