Етично-правові виклики онлайн-медіації

Abstract

У статті досліджуються основні проблемні аспекти онлайн-медіації в сучасному світі. Виявлено, що використання онлайн-платформ створює нові етично-правові ризики, такі як: захист персональних даних, питання автентифікації учасників, ризики пов’язані із записом та поширенням конфіденційної інформації. Окрім того, в статті наголошено на тому, що відсутність фізичної присутності учасників медіації може впливати на емоційну взаємодію та якість комунікації при вирішенні спірних ситуацій та врегулювання конфліктів. У статті проаналізовані основні етичні ризики онлайн-медіації та зазначені можливі способи їх мінімізації. Проаналізовані та співставленні Директива 2009/22/ЄС з питань позасудового вирішення спорів у сфері споживання та Європейський кодекс поведінки для медіаторів (2004), виявлені їх основні принципи та значення для онлайн-медіації. Виявлені корисні положення цих документів для вдосконалення вітчизняних механізмів онлайн-медіації, адже прагнення Україна до євроінтеграції, сприятиме зближенню з правовими стандартами ЄС. Наголошено на необхідності неперервної освіти медіаторів (у тому числі щодо проведення онлайн-медіації) що повинно бути враховано в підготовці та сертифікації медіаторів в Україні. У статті наголошено на необхідності розробки окремої національної платформи для вирішення позасудових спорів. Вбачається корисним також інтегрувати етичні принципи Європейського кодексу поведінки для медіаторів у стандарти діяльності українських медіаторів. У статті запропоновано доповнити Закон України «Про медіацію» нормами, що будуть регулювати етичні питання онлайн-медіації та створити програму сертифікації медіаторів із обов’язковим дотриманням етичного кодексу та регулярним підвищенням кваліфікації. Запропоновані у статті висновки можуть допомогти Україні адаптувати європейські підходи до власного законодавства та підвищити ефективність медіації як способу вирішення спорів