П’ятий український далекосхідний з'їзд: кульмінація державотворчих процесів в Українській Далекосхідній Республіці.

Abstract

В процесі дослідження визначено, що назрілі питання українського руху на Далекому Сході мали отримати дозвіл на черговому П’ятому Українському Далекосхідному з'їзді, яким передбачалося винести остаточне ухвалення Конституції національно-культурної автономії українців Далекого Сходу. Однак не відбувся у зв'язку з об'єктивними труднощами, викликаними громадянською війною, відсутністю повідомлення з краєм, а також необхідністю розпустити українські полки через погрози застосування сили від більшовиків. У зв’язку з наявними проблемами, пов’язані із неможливістю співпраці із владою, Український Далекосхідний (Крайовий) Секретаріат був змушений шукати інші шляхи досягнення своїх цілей – у цей період з’явилися перспективи співпраці українських організацій з головнокомандувачем усіх збройних сил і похідним отаманом усіх козацьких військ (р)осійської східної окраїни генерал-лейтенантом Семеновим Г.М., з яким було досягнуто певного порозуміння з питання про активне політичне співробітництво, що безперечно зіграла свою роль щодо національної політики Української Далекосхідної Республіки. Саме це слугувало тим фактом, що вже неможливо було ігнорувати національні права українців Далекого Сходу, навіть якщо такий реакційний (принциповий противник демократії, запеклий ворог усього нового та прогресивного) діяч, як отаман Г. Семенов, надавав автономію. Політичний розвиток Української Далекосхідної Республіки зазнав занепаду у зв’язку з посиленням реакційних тенденцій з подальшою ліквідацією у жовтні 1922 року в результаті бойових дій збройних сил (народно-революційної армії) Далекосхідної Республіки з урахуванням частин Східно-Сибірської (р)адянської армії, основним завданням якої було, зокрема, знищення білоповстанських республік на Далекому Сході, а отже – знищення Української Далекосхідної Республіки.