Академічна доброчесність як правовий інститут: теоретико-правова реконструкція

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження категорії академічна доброчесність як ключового інституційного принципу сучасної освітньої та наукової діяльності з акцентом на її правову трансформацію в умовах європейської інтеграції України. Обґрунтовується теза про те, що академічна доброчесність у XXI столітті виходить за межі морально етичної категорії та набуває ознак самостійного правового інституту, тісно пов’язаного з реалізацією принципів верховенства права, належної правової процедури та публічної відповідальності. Особлива увага приділяється аналізу сучасних форм порушення академічної добро чесності, зокрема плагіату, самоплагіату, фабрикації та фальсифікації результатів до сліджень, а також явищу contract cheating як системному виклику для університетів і наукових установ. Показано, що технологічний розвиток, цифровізація освіти та поширення комерціалізованих сервісів академічного шахрайства зумовлюють потребу у переосмисленні традиційних механізмів запобігання порушенням доброчесності. У статті здійснюється критичний аналіз чинного законодавства України у сфері забезпечення академічної доброчесності та проєкту Закону України «Про академічну добро чесність», з акцентом на його інституційні новели, процедурні механізми, систему санкцій і гарантії дотримання належної право вої процедури. Доводиться, що ефективність правового регулювання у цій сфері залежить не лише від формального закріплення заборон і відповідальності, але й від балансу між академічною свободою, автономією закладів освіти та правами учасників освітнього і наукового процесу. Вагомим елементом дослідження є порівняльно-правовий аналіз підходів до забезпечення академічної доброчесності у європейських державах, зокрема у контексті імплементації Європейського кодексу поведінки з наукової доброчесності, стандартів забезпечення якості вищої освіти та національних кодексів дослідницької етики. На цій основі формулюються висновки щодо можливостей адаптації європейських моделей до національної правової системи України та визначаються перспективні напрями вдосконалення правового й управлінського механізмів забезпечення академічної доброчесності. Ключові слова: академічна доброчесність, плагіат, академічна відповідальність, академічна свобода, належна правова процедура, забезпечення якості освіти, наукова діяльність.