Проблеми правового статусу партнерських стосунків без реєстрації шлюбу

Abstract

У статті досліджуються партнерські стосунки без державної реєстрації шлюбу як важлива форма сучасних сімейних відносин в Україні. Поширення фактичних шлюбних союзів зумовлене трансформацією соціальних цінностей, переорієнтацією на особисту автономію, рівність партнерів та прагненням до гнучкіших моделей спільного життя. За таких умов особливої актуальності набуває проблема правового регулювання партнерських відносин, оскільки чинне законодавство не забезпечує належного рівня правової визначеності та захисту прав осіб, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

У роботі здійснено комплексний аналіз норм Сімейного та Цивільного кодексів України, що опосередковано регламентують правовий статус партнерів. Основну увагу приділено положенням щодо майнових прав осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, зокрема умовам визнання майна спільною сумісною власністю та особливостям його поділу. Підкреслено, що законодавець зосереджується переважно на майнових аспектах, залишаючи поза увагою інші складові сімейного життя.

Окремо проаналізовано ключові прогалини правового регулювання, серед яких відсутність врегулювання особистих немайнових прав партнерів, спадкових прав, соціальних гарантій, а також складність доказування факту існування партнерських стосунків у судовій практиці. Зроблено висновок, що сучасний стан нормативного регулювання не повністю відповідає принципам справедливості, рівності та правової визначеності, що зумовлює необхідність удосконалення законодавства з урахуванням реальних потреб сучасного українського суспільства.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів у правотворчій діяльності, судовій практиці та наукових розвідках. Запропоновані узагальнення сприяють формуванню цілісного підходу до регулювання партнерських відносин, гармонізації сімейного законодавства та забезпеченню ефективного захисту прав і законних інтересів учасників таких союзів. Це відповідає сучасним європейським тенденціям розвитку сімейного права та підвищує рівень правової культури суспільства загалом в Україні у контексті демократичних правових трансформацій держави сьогодення України.