Трансформація платіжного балансу України в умовах повномасштабної війни: механізми забезпечення макрофінансової стабільності

Abstract

The full-scale war has fundamentally changed the logic underlying Ukraine's balance of payments, turning it from a conventional indicator of external equilibrium into a measure of the state's financial viability under wartime conditions. The relevance of the study stems from the fact that official external-sector statistics increasingly record phenomena that classical models cannot explain: a persistent widening of the goods-trade deficit coincides with the accumulation, rather than depletion, of international reserves, while the financial account is shaped mainly by official transfers instead of private capital. The purpose of the study is to uncover the economic nature of these shifts and to identify the limits of sustainability of the wartime macro-financial stabilization model. The object of the research is Ukraine's balance of payments in 2022–2024, while the subject is the mechanisms of financing the current-account deficit under wartime conditions. The theoretical basis comprises the BPM6 methodology, reporting by the National Bank of Ukraine, the State Statistics Service and the Ministry of Finance, together with analytical materials of the International Monetary Fund, the World Bank and the OECD; methods of structural, comparative and causal analysis were applied. The deterioration of the trade balance is shown to reflect primarily forced logistical and commodity adaptation to the blockade of seaports and the destruction of transport infrastructure rather than a loss of producer competitiveness. Import growth is demonstrated to be largely investment- and defense-driven and financed through grants and concessional loans that offset the shortfall in export earnings. At the same time, the current model is shown to rest on external financing whose volume depends on partners' political decisions rather than market mechanisms, which substantially constrains its long-term sustainability once hostilities end. The practical significance of the results lies in their applicability for refining the National Bank of Ukraine's analytical approaches to assessing external sustainability and for substantiating the priorities of the state's post-war monetary and financial policy.Повномасштабна війна докорінно змінила логіку функціонування платіжного балансу України, перетворивши його з традиційного індикатора зовнішньоекономічної рівноваги на показник фінансової життєздатності держави в умовах бойових дій. Актуальність дослідження визначається тим, що офіційна статистика зовнішнього сектору дедалі частіше фіксує явища, які не вкладаються у класичні моделі: стійке зростання дефіциту торгівлі товарами супроводжується накопиченням міжнародних резервів, а не їх виснаженням, тоді як фінансовий рахунок формується здебільшого за рахунок офіційних трансфертів, а не приватного капіталу. Метою роботи є розкриття економічної природи цих зрушень та визначення меж стійкості моделі воєнної макрофінансової стабілізації. Об'єктом дослідження виступає платіжний баланс України у 2022–2024 роках, а предметом — механізми фінансування дефіциту поточного рахунку в умовах воєнного часу. Теоретичною основою слугували методологія BPM6, звітність Національного банку України, Державної служби статистики та Міністерства фінансів, а також аналітичні матеріали Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ОЕСР; застосовано методи структурного, порівняльного та причинно-наслідкового аналізу. Встановлено, що погіршення торговельного балансу відображає передусім вимушену логістичну та товарну адаптацію економіки до блокади морських портів і руйнування транспортної інфраструктури, а не втрату конкурентоспроможності виробників. Доведено, що зростання імпорту значною мірою має інвестиційний та оборонний характер і фінансується за рахунок грантів і пільгових кредитів, які компенсують дефіцит валютних надходжень від експорту. Водночас показано, що чинна модель тримається на зовнішніх джерелах фінансування, обсяг яких залежить від політичних рішень партнерів, а не від ринкових механізмів, що істотно обмежує її довгострокову стійкість після завершення бойових дій. Практичне значення результатів полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення аналітичних підходів Національного банку України до оцінювання зовнішньої стійкості економіки та для обґрунтування пріоритетів післявоєнної валютно-фінансової політики держави.