Комунікаційні та інформаційні технології в системі корпоративного управління банківських установ україни

Abstract

Digital transformation of the banking sector is changing not only the technologies used to provide financial services but also corporate governance mechanisms, as the quality of managerial decisions increasingly depends on timely information, secure corporate communications, availability of analytical data, and banks’ digital operational resilience. The study aims to develop theoretical and methodological foundations for using communication and information technologies in the corporate governance of Ukrainian banking institutions and to construct a structural-functional model for their integration into governance processes. The object of the study is the information and communication support of corporate governance in banking institutions. The methodological framework combines systemic and structural-functional approaches with analysis and synthesis, comparison, systematisation, and content analysis of regulatory documents and international corporate and IT governance standards. The study substantiates the transition from considering digital technologies primarily as operational banking tools towards recognising them as an integral component of corporate governance. A three-level model of information and communication support is proposed, comprising communication, information-analytical, and control-security levels. Technologies are systematised across five functional areas: management decision support; corporate communication; risk management and internal control; disclosure and regulatory interaction; and digital operational resilience. Six criteria for assessing the effectiveness of information and communication support are identified: timeliness, completeness, reliability, traceability, security, and resilience of information flows. The proposed approach integrates IT governance into the overall corporate governance architecture and clarifies the responsibilities of the supervisory board, management board, risk management, compliance, internal audit, and IT functions. The practical significance of the findings lies in the possibility of applying the proposed model by supervisory and management boards of Ukrainian banks when developing digital governance policies, improving internal control systems, managing ICT-related risks, and increasing the quality and transparency of corporate decision-making.Цифрова трансформація банківського сектору змінює не лише технології надання фінансових послуг, а й механізми корпоративного управління, оскільки якість управлінських рішень дедалі більше залежить від своєчасності інформації, захищеності корпоративних комунікацій, доступності аналітичних даних та цифрової операційної стійкості банку. Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних засад використання комунікаційних та інформаційних технологій у корпоративному управлінні банківських установ України та формування структурно-функціональної моделі їх інтеграції в управлінські процеси. Об’єктом дослідження є інформаційно-комунікаційне забезпечення корпоративного управління банківськими установами. Методологічну основу становлять системний і структурно-функціональний підходи, методи аналізу та синтезу, порівняння, систематизації, контент-аналізу нормативно-правових документів та міжнародних стандартів корпоративного й IT-управління. Обґрунтовано необхідність переходу від розуміння цифрових технологій як операційного інструменту банку до їх трактування як складової корпоративного управління. Запропоновано трирівневу модель інформаційно-комунікаційного забезпечення, що включає комунікаційний, інформаційно-аналітичний та контрольно-безпековий рівні. Систематизовано технології за п’ятьма функціональними напрямами: підтримка управлінських рішень; корпоративна комунікація; управління ризиками та внутрішній контроль; розкриття інформації й регуляторна взаємодія; цифрова операційна стійкість. Визначено шість критеріїв оцінювання ефективності такого забезпечення: своєчасність, повнота, достовірність, простежуваність, захищеність та стійкість інформаційних потоків. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі радами та правліннями банків для формування політики цифрового корпоративного управління, удосконалення систем внутрішнього контролю та підвищення якості управлінських рішень.