Суб’єкти політики екоіндустріальних парків

Abstract

Впровадження концепції екоіндустріальних парків зумовлене необхідністю зменшення негативного впливу промисловості на навколишнє середовище, а також прагненням забезпечити сталий розвиток на основі інтеграції економічних та екологічних підходів. Сучасні виклики, такі як зміна клімату, виснаження природних ресурсів та зростання потреб населення, створюють умови для пошуку нових підходів до організації промислового виробництва. Екоіндустріальні парки представляють собою комплексні рішення, які поєднують принципи циркулярної економіки, інноваційних технологій та сталого управління ресурсами. Такі парки можуть забезпечити не тільки зменшення забруднення, але й підвищення ефективності використання матеріалів та енергії. Метою дослідження є вивчення суб’єктів політики екоіндустріальних парків та аналіз їхньої ролі у впровадженні ефективних стратегій сталого розвитку. Дослідження спрямоване на ідентифікацію ключових агентів змін серед усіх суб’єктів державної політики, які безпосередньо впливають на формування та реалізацію законодавства в даній сфері. Методологія дослідження ґрунтується на індуктивному аналізі, а також концептуального картографування, що дозволяє виявити взаємозв'язки між суб'єктами політики та їх вплив на кінцеві результати. Отримані наукові результати свідчать, що для досягнення ефективного функціонування екоіндустріальних парків в Україні необхідно забезпечити активну взаємодію між основними суб’єктами політики центральної і місцевої влади. Зокрема, важливою є роль держави як регулятора, що сприяє формуванню сприятливих умов для розвитку інноваційних екологічних проектів. Перспективи подальших досліджень включають вивчення впливу новітніх технологій, зокрема цифровізації та автоматизації виробничих процесів, на ефективність функціонування екоіндустріальних парків. Додатково, важливим напрямом є розробка інструментів для моніторингу та оцінки екологічної та економічної ефективності цих парків у довгостроковій перспективі.