Захист екологічних прав людини через захист права на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції

Abstract

Статтю присвячено дослідженню практики Європейського суду з прав людини щодо захисту екологічних прав людини через захист права на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції на сучасному етапі. Україна є Високою Договірною Стороною Європейської конвенції з прав людини з 1997 року, має обов’язок виконувати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, застосовувати в Україні Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини.Звертається увага на те, що Європейська конвенція з прав людини та протоколи до неї не містять права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Незважаючи на це, Європейський суд з прав людини визнає важливу роль екологічних прав людини у сучасному світі та необхідність їх захисту.У статті робиться висновок про те, що Європейський суд з прав людини сформував сталу ґрунтовну послідовну взаємоузгоджену практику в окресленій сфері, яка заснована, зокрема, на застосуванні права на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції, закріпленого статтею 8 Європейської конвенції зправ людини. Частину цієї практики складають рішення, прийняті у справах за заявами, поданими проти України. У статті, зокрема, йдеться про рішення у справах «Дубецька та інші проти України», «Гримковська проти України» та «Дземюк проти України». Висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини під час розгляду цих справ, в багатьох аспектах формують сучасну доктрину європейського прецедентного права у сфері захисту екологічних прав людини.Застосування практики Європейського суду з прав людини у сфері захисту екологічних прав людини в Україні забезпечить більш ефективну реалізацію права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та інших екологічних прав людини в Україні.