Теоретичні підходи до пояснення феномену "олігархія" та його суспільна небезпека

Abstract

Зазвичай під олігархією розуміють тип політичного режиму, за якого державна влада підконтрольна невеликій групі найбагатших осіб. Таке розуміння феномену походить від класичних праць античних мислителів, зокрема Платона, який розділяв всі існуючі держави на чотири різновиди. Одним із таких різновидів є олігархія. В своєму трактаті «Держава» він говорить про те, що в олігархічній державі уже мається чіткий поділ на багатих (правлячий клас) і бідних, котрі уможливлюють зовсім безтурботне життя правлячого класу. Розвиток олігархії, згідно його теорії приводить до її переродження в демократію. В наукових дискурсах термін «олігархія» почали використовувати для позначення моделі управління в рамках певних інститутів, таких як політичні партії, профспілки, групи інтересів, лобіювання тощо. В цьому сенсі популярності набув «залізний закон олігархії», який був сформульований Робертом Міхельсом у 1911 році в роботі «Політичні партії». Його сутність полягала у тому, що будь-яка форма соціальної організації, незалежно від її початкової демократичності або авторитарності, неминуче вироджується у владу небагатьох обраних – олігархію