Стратегії економічного розвитку ІТ-компаній у контексті структурних перетворень

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження економічних стратегій розвитку національних ІТ-компаній в умовах структурних перетворень глобальної цифрової економіки. На основі системного аналізу теоретичних підходів (Resource-Based View, теорія динамічних можливостей) та емпіричних даних міжнародних організацій, аналітичних звітів і статистики за 2021-2025 роки, обґрунтовано чотири взаємопов'язані стратегічні напрями трансформації українського ІТ-сектору. Ключовим висновком є необхідність переходу від традиційної аутсорсингової моделі до високомаржинальної продуктової. Порівняльний аналіз економічних показників доводить стратегічну перевагу продуктової моделі: рентабельність (EBITDA-маржа 25-40%) перевищує аутсорсингову (8-18%) у 2,5-4 рази, а інвестиційна привабливість є значно вищою. Запропоновано траєкторію трансформації через гібридну модель до повного продуктового орієнтування і подальшої глобальної експансії. Визначено критичну роль цільової технологічної спеціалізації. Серед перспективних напрямів виділено Defence Tech з темпом зростання понад 30% та AI/ML з маржею 25-35%, що є стратегічними пріоритетами для створення високої доданої вартості та конкурентної переваги. Виявлено ключові інституціональні бар’єри, зокрема критичний дефіцит венчурного капіталу в Україні (0,2-0,4 млрд дол./рік) порівняно з провідними технологічними хабами, що значно стримує інноваційний розвиток і темпи зростання сектору. Незважаючи на позитивний вплив спеціальних режимів на кшталт Diia.City, недостатнє фінансування R&D (0,33% ВВП у 2022 році) та витік досвідчених фахівців залишаються серйозними викликами. На основі результатів дослідження сформульовано науково обґрунтовані рекомендації для трьох груп стейкголдерів. Для державної політики запропоновано розширення податкових стимулів, створення державного венчурного фонду, системну підтримку експортної диверсифікації та модернізацію ІТ-освіти. ІТ-компаніям рекомендовано стратегічне фокусування на перспективних технологічних нішах, збільшення інвестицій у R&D та активну інтеграцію в глобальні інноваційні екосистеми. В статті запропоновано комплексну аналітичну рамку та конкретні інструменти для забезпечення сталого, інноваційно-орієнтованого розвитку національного ІТ-сектору в умовах структурних змін та геополітичних викликів.