Глобалізаційні виклики для української освіти як однієї з цілей сталого розвитку

Abstract

У статті розглянуто теоретичні засади глобалізації, її аспекти й наслідки, а також теоретичні засади освіти в глобальному контексті як однієї з цілей сталого розвитку ООН. Також здійснено огляд державного вектору рівняння державного стандарту освіти в Україні на міжнародний рівень, окреслено критерії порівняння. У роботі проаналізовано рівень кількісних і якісних освітніх показників України та наведено порівняння з показниками різних країн світу через механізм глобальних рейтингів. Ґрунтуючись на статистичних даних, надано оцінку освітнім тенденція в Україні в контексті світових підходів і концепцій розвитку освіти. Користуючись рейтинговими показниками, здійснено порівняння ефективності державної політики в сфері освіти, особливо з країнами зі схожим соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю. Проведено порівняння підходів в освіті європейських країн, зосередивши увагу на «жорстких» та «м’яких» навичках. Проведено аналіз сучасного стану й проблем державного регулювання в питанні пострадянскої освітньої парадигми, надано оцінку сучасним державним реформам. Здійснено порівняння української та міжнародної системи оцінювання якості освіти на прикладі оцінювання однієї з обов’язкових глобальних навичок комунікації – володіння англійською мовою. Крім того, здійснено оцінку державної спроможності на сьогодні та в перспективі щодо міжнародної комунікації, обміну глобальним досвідом, найсучаснішими знаннями та науковими здобутками. Окреслено ризики для освітньої сфери України в рамках децентралізації, посилаючись на фінансову спроможність освітніх закладів в рамках реформ, як основу ефективного впровадження державної політики сьогодні.