Сучасні погляди, трактування та контексти кризи в організацій

Abstract

У статті досліджено визначення кризи в сучасних економічних та управлінських роботах в контексті повномасштабного вторгнення в Україну та тривалого воєнного стану, що актуалізувало потребу в переосмисленні природи кризових явищ у діяльності підприємств. Автори підкреслюють багатозначність поняття «криза» та розглядають його крізь призму різних наукових підходів, зокрема як етапу життєвого циклу організації, порушення економічної рівноваги, потенціалу для змін тощо. На основі аналізу сучасних українських досліджень окреслено основні визначення та зміни наукових підходів. Особливу увагу приділено викликам нової управлінської реальності: зростаючій невизначеності, деструктивним зовнішнім факторам, необхідності сценарного планування та цифровізації управлінських процесів. Автори обґрунтовують необхідність переходу від традиційних фінансово-економічних інструментів до інтеграції поведінкових і психологічних чинників в антикризовому менеджменті. Серед них виділено роль когнітивних упереджень, психології прийняття рішень, емоційної стійкості керівників і команд, а також адаптивної поведінки та організаційної культури. Узагальнено, що сучасне антикризове управління виходить за межі реакції на зовнішні загрози і дедалі більше зосереджується на людському факторі як ключовому елементі життєстійкості підприємств. Представлені у статті підходи можуть стати основою для подальших досліджень та розробки практичних інструментів для українських компаній в умовах тривалих криз.