Інституційно-економічні дисфункції бронювання військовозобов’язаних та напрями його модернізації в системі економічної безпеки держави

Abstract

Вступ. Функціонування економіки України в умовах воєнного стану зумовлює необхідність одночасного забезпечення обороноздатності держави та економічної безпеки шляхом підтримання стійкості критичної інфраструктури. За цих умов бронювання військовозобов’язаних набуває значення не лише адміністративної процедури мобілізаційного обліку, а й важливого інструменту економічної безпеки держави. Мета. Метою статті є виявлення інституційно-економічних дисфункцій бронювання військовозобов’язаних підприємств критичної інфраструктури України та обґрунтування напрямів модернізації механізму бронювання в інтересах забезпечення економічної безпеки держави. Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження стали положення теорії економічної безпеки, концепції кадрової стійкості та інституційного аналізу. У роботі використано методи системного аналізу, структурно-функціонального підходу, порівняльного аналізу нормативно-правових актів, логічного узагальнення та ризик-орієнтованого моделювання. Інформаційну базу дослідження становили нормативно-правові акти України, наукові праці українських і зарубіжних авторів, міжнародні підходи до забезпечення стійкості критичної інфраструктури, а також практика функціонування системи бронювання військовозобов’язаних в Україні. Результати. У дослідженні вперше систематизовано інституційні дисфункції чинної моделі бронювання військовозобов’язаних за нормативним, функціональним, процедурним, інформаційним, організаційним, економічним та антикорупційним вимірами. Доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між недоліками чинної системи бронювання та економіко-безпековими втратами підприємств критичної інфраструктури. Запропоновано концептуальні засади модернізації системи бронювання на основі переходу від персоніфікованого до позиційно-функціонального підходу. Розроблено інтегральний індекс кадрової критичності посади та трирівневу систему пріоритезації бронювання, що дозволяє формалізувати оцінювання критичних функцій підприємства та забезпечити доказовість управлінських рішень. Обґрунтовано необхідність цифрової інтеграції систем військового обліку, кадрового адміністрування та державних реєстрів для мінімізації ризиків фіктивного кадрового резервування. Перспективи. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методики визначення критичних посад підприємств критичної інфраструктури, створенні цифрової моделі позиційного бронювання військовозобов’язаних, а також у формуванні ризик-орієнтованих механізмів оцінювання кадрової стійкості підприємств у системі економічної безпеки держави. Отримані результати можуть бути використані при вдосконаленні нормативно-правової бази мобілізаційного резервування трудових ресурсів та розробленні інформаційних систем автоматизованого моніторингу кадрових ризиків.