Strategic management as a condition of economic development of the republic of Serbia

Abstract

Strategic planning of economic and social development of territories is perceived by the governing authorities as an effective way to respond to market challenges in a changing market environment. As an element of the system of state regulation of the national economy, it allows to increase the competitiveness of territories, given the possibility of identifying the most important problems and identifying such areas of their long-term development, for which there are the most favorable conditions and available resources. Strategic planning in advance takes into account the opportunities and threats of the external environment and allows the development of several scenarios and models of development, which, if necessary, are adjusted and adapted to changes in the economy and society. The success of economic development of the socio-economic system and the well-being of its inhabitants depend on how well the strategic tasks are defined and structured, how consistently the planned measures are. Strategic management is the basis for stable development and ensuring the stability of the economic system and for more thantwo decades has been one of the generally recognized areas of economic science development in industrialized countries. During this period, more than a dozen monographs and textbooks have been published on this issue, specialized journals have been published, and scientific schools and fields have been formed.Business success is the result of a business strategy that the company has defined and follows. The implementation of the strategy is a key lever for sustainable business development and survival. Good strategic management is the difference between successful companies and those who lack that success. This paper views strategy as a holistic view of the enterprise, then deals with strategic management as an interaction of the enterprise with the environment and analyzes strategic management as consistent behavior of the enterprise, all in the light of strategic management as a way to shape the future of the enterprise. For strategic management, we cite Wheelen-Hunger's model of strategic management as consistent behavior

Стратегічне планування економічного та соціального розвитку територій сприймається керівними владними структурами як дієвий спосіб реагування на виклики ринку в умовах динамічних змін ринкового середовища. Як елемент системи державного регулювання національної економіки воно дозволяє підвищити конкурентоспроможність територій з огляду на можливість виявлення найважливіших проблем та визначення таких напрямків їх перспективного розвитку, для яких є найсприятливіші умови та наявні ресурси. Стратегічне планування наперед враховує можливості та загрози зовнішнього оточення й допускає розроблення декількох варіантів сценаріїв і моделей розвитку, які, за потреби, корегуються та адаптуються до змін, що відбуваються в економіці та суспільстві. Від того наскільки правильно визначені та структуровані стратегічні завдання, наскільки послідовні заплановані заходи, залежить успіх економічного розвитку соціально-економічної системи та добробут її мешканців. Стратегічне управління, є основою стабільного розвитку і забезпечення стійкості економічної системи й уже більш двох десятиліть є одним із загальновизнаних напрямків розвитку економічної науки в промислово розвинутих країнах. За цей період по даній проблематиці випущений не один десяток монографій і підручників, видаються спеціалізовані журнали, сформувалися наукові школи й напрямки. Успіх у бізнесі - результат ділової стратегії, яку компанія визначила та випливає. Реалізація стратегії є ключовим важелем сталого розвитку бізнесу та виживання. Хороше стратегічне управління - це відмінність успішних компаній від тих, кому цього не вистачає. Ця стаття розглядає стратегію як цілісний погляд на підприємство, потім розглядає стратегічне управління як взаємодію підприємства з навколишнім середовищем та аналізує стратегічне управління як послідовне поведінку підприємства, все з урахуванням стратегічного управління як способу формування майбутнє підприємства. Для стратегічного управління ми читаємо модель стратегічного управління Уїлена-Гюнґера як послідовну поведінку.