Медіація як засіб врегулювання конфліктів: природа, види та моделі

Abstract

Необхідність дослідження медіації як сучасного інституту врегулювання конфліктів зумовлена трансформацією правової системи України, реформуванням правосуддя, зростанням навантаження на судові органи та потребою адаптації національного законодавства до європейських стандартів. Додаткової актуальності цій проблематиці надають конституційні положення, зокрема ст. 124 Конституції України, яка закріплює виключність здійснення правосуддя судами, що водночас актуалізує потребу у розвитку альтернативних процедур врегулювання спорів. У дисертаційному дослідженні розкрито теоретичні, нормативні, інституційні та культурно-правові засади імплементації медіації, а також проаналізовано міжнародні моделі її застосування, зокрема в Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Австралії, США та Канаді. При цьому враховано досвід Нідерландів щодо державної підтримки медіації, а також практику Канади у сфері сертифікації медіаторів, що суттєво підвищує практичну цінність запропонованої концепції.