Ціннісні орієнтації та якість прив’язаності партнерів як психологічні чинники формування довіри у парі

Abstract

У статті розглянуті поняття “ціннісні орієнтації”, “прив’язаність”, “довіра”, та охарактеризовано довіру як основу міжособистісних стосунків у парі. Зазначається, що ціннісні орієнтації зумовлюють те, як індивід сприймає навколишній світ, надає йому оцінку та вступає у взаємодію. Відповідно, схожі ціннісні орієнтації партнерів можуть розглядатися як об’єднуючий чинник, сприяючий високому рівню міжособистісної довіри. Також, у статті наголошується на важливості врахування основних положень теорії прив’язаності при дослідженні міжособистісних відносин, адже одним з постулатів зазначеної теорії є те, що необхідність мати довірливі, глибокі емоційні стосунки зі значущим іншим, є базовою людською потребою. Поняття “довіра” пропонується розуміти як готовність йти на ризик у відносинах з іншою людиною, в очікуванні на взаємне прийняття, повагу, підтримку та включеність у стосунки. На емпіричному рівні досліджено, як ціннісні орієнтації партнерів та якість їх прив’язаності впливають на встановлення довірливих стосунків між ними. Респондентами є 30 гетеросексуальних пар (60 осіб віком від 18 до 55 років), які проживають у законному чи громадянському шлюбі, або мають довготривалі (більше одного року) стосунки без спільного проживання та ведення господарства. Для здійснення емпіричного дослідження використано: авторську анкету, за допомогою якої зібрано соціально-біографічні дані респондентів; методику «Ціннісні орієнтації» ( А. Некрасов, переклад Х. Цьомик), що дозволяє визначити значущість різних цінностей в житті особистості; тест на визначення якості прив’язаності (Measure of Attachment Qualities – MAQ), який дає можливість зробити висновки про тип прив’язаності кожного з респондентів. Для перевірки гіпотези про існування кореляцій між ціннісними орієнтаціями респондентів, якістю їх прив’язаності та рівнем довіри до партнера, було використано коефіцієнт кореляції Пірсона.